Лінія 7 (Паризький метрополітен) — Вікіпедія

	Лінія 7
Транспортна мережа	Паризький метрополітен
Зазвичай використовуваний транспортний засіб	MF 77d
Континент	Європа
Країна	Франція
Адміністративна одиниця	Париж; Ла-Курнев; Пантен; Обервільє; Іврі-сюр-Сен; Ле-Кремлен-Бісетр; Вільжуїф
Шістнадцятковий триплет кольору	FF82B4
Оператор	RATP
Дата офіційного відкриття	5 листопада 1910
Щоденний пасажиропотік	332 000
Обладнаний	centralized command postd
Початкова чи кінцева точка	La Courneuve - 8 Mai 1945d, Villejuif - Louis Aragond і Mairie d'Ivryd
Довжина або відстань	18,594 км
Маршрутна карта	Template:Paris Métro Line 7d
Стан використання	використовується[d]
Кількість підписників у соціальних мережах	27 331
Номер залізничної лінії	7
	Лінія 7 у Вікісховищі

Лінія 7 (фр. Ligne 7 du métro de Paris) — одна з найдовших ліній Паризького метрополітену. Особливістю траси лінії є те, що вона сполучає північно-східні ближні передмістя Парижа (Ла-Курнев — 8 травня 1945, департамент Сен-Сен-Дені) з містами Іврі-сюр-Сен (станція метро Мері-д'Іврі) та Вільжуїф (станція метро Вільжуїф — Луї Арагон).

Перша черга лінії 7 була введена в експлуатацію в 1910 році. З 1982 лінія 7 є однією з двох ліній Паризького метрополітену з вилковим рухом (разом з лінією 13, на якій вилковий рух було введено в 1912 році); початком вилки є станція Мезон-Бланш. В 1911—1967 роках на лінії була вилка у північній її частині (від станції Луї Блан), проте 3 грудня 1967 відгалуження було вичленовано в лінію 7bis).

Річний пасажиропотік лінії 7 (разом з лінією лінію 7bis) в 2019 ^[2] склав 127,9 мільйонів пасажирів. За кількістю станцій лінія 7 посідає перше місце у Паризькому метро разом із лінією 8, проте та перевершує лінію 7 за довжиною експлуатаційної довжини.

Хронологія[ред. | ред. код]

5 листопада 1910: Опера — Порт-де-ля-Віллет
18 січня 1911: Луї Блан — Пре-Сен-Жерве (з 1967 року — окрема лінія 7bis)
1 липня 1916: Опера — Пале-Руаяль — Мюзе-дю-Лувр
16 квітня 1926: Пале-Руаяль — Мюзе-дю-Лувр — Пон-Марі
3 червня 1930: Пон-Марі — Сюллі — Морлан
26 квітня 1931: відкриття дільниці Сюллі — Морлан — Пляс-Монж, передача дільниці Пляс-Монж — Порт-де-Шуазі з лінії 10 до лінії 7, відкриття перегону Порт-де-Шуазі — Порт-д'Іврі
1 травня 1946: Порт д'Іврі — Мері-д'Іврі
4 жовтня 1979: Порт-де-ля-Віллет — Фор-д'Обервільє
10 грудня 1982: Мезон-Бланш — Ле-Кремлен — Бісетр
28 лютого 1985: Ле-Кремлен — Бісетр — Вільжюїф — Луї Арагон
6 травня 1987: Фор-д'Обервільє — Ля-Курнев - 8 травня 1945

Станції[ред. | ред. код]

Докладніше: Список станцій Паризького метрополітену

Назва Мовою оригіналу	Комуна	Дата відкриття	Пересадки	Примітки
Ла-Курнев — 8 Ме 1945 La Courneuve — 8 Mai 1945	Ла-Курнев	6 травня 1987		На честь завершення Другої світової війни 8 травня 1945
Фор-д'Обервільє Fort d'Aubervilliers	Обервільє	4 жовтня 1979
Обервільє — Пантен — Катр-Шемен Aubervilliers — Pantin — Quatre Chemins	Обервільє, Пантен	4 жовтня 1979
Порт-де-ла-Віллетт Сіте-де-С'янс-е-де-л'Індустрі Porte de la Villette	XIX	5 листопада 1910		На місці колишніх воріт ла Віллетт, поблизу Містечка науки й індустрії
Корантен Кар'ю Corentin Cariou	XIX	5 листопада 1910		На честь Корантена Кар'ю
Криме Crimée	XIX	5 листопада 1910		На честь Кримської війни
Ріке Riquet	XIX	5 листопада 1910		На честь П'єра-Поля Ріке
Сталінград Stalingrad	X, XIX	5 листопада 1910		На честь битви під Сталінградом
Луї Блан Louis Blanc	X	23 листопада 1910		На честь Луї Блана
Шато-Ландон Château-Landon	X	5 листопада 1910	TER Picardie TER Champagne-Ardenne	Вихід до Східного вокзалу
Гар-де-л'Ест Верден Gare de l'Est	X	5 листопада 1910	TER Picardie TER Champagne-Ardenne	Вихід до Східного вокзалу
Пуассоньєр Poissonnière	IX, X	5 листопада 1910
Каде Cadet	IX	5 листопада 1910
Ле Пелетьє Le Peletier	IX	6 червня 1911		На честь Луї Ле Пелетьє
Шосе д'Антен — Ла-Фаєт Chaussée d'Antin — La Fayette	IX	5 листопада 1910		На честь Жильбера де Лафаєта
Опера Opéra	II, IX	5 листопада 1910		Поблизу Опери Гарньє
Пірамід Pyramides	I	1 липня 1916		На честь Битви біля пірамід
Пале-Руаяль — Мюзе-дю-Лувр Palais-Royal — Musée du Louvre	I	1 липня 1916		Біля Пале-Рояль та Лувра; після побудови підземного входу зі станції до Лувру була перейменована
Пон-Неф Ла-Монне Pont-Neuf	I	16 квітня 1926		Поблизу мосту Пон-Неф
Шатле Châtelet	I, IV	16 квітня 1926		Поблизу площі Шатле
Пон-Марі Сіте дез Ар Pont Marie	IV	16 квітня 1926		На честь мосту Марі
Сюллі — Морлан Sully — Morland	IV	3 червня 1930		На честь Максимільяна де Бетюна Сюллі та Франсуа-Луї де Морлана
Жуссьє Jussieu	V	26 квітня 1931		На честь Антуана Лорана де Жуссьє
Плас-Монж Жарден-де-Плант — Арен-де-Лютес Place Monge	V	26 квітня 1931		На честь Гаспара Монжа
Сансьє — Добантон Censier — Daubenton	V	26 квітня 1931		На честь Луї Жан-Марі Добантона
Ле-Гобелен Les Gobelins	V, XIII	26 квітня 1931		На честь Мануфактури Гобеленів
Плас-д'Італі Place d'Italie	XIII	26 квітня 1931		На площі Італії
Толбіак Tolbiac	XIII	26 квітня 1931		На честь битви при Толбіаку
Мезон-Бланш Maison Blanche	XIII	26 квітня 1931
Південне відгалуження
Ле-Кремлен-Бісетр Le Kremlin-Bicêtre	Ле-Кремлен-Бісетр	10 грудня 1982
Вільжуїф — Лео Лагранж Villejuif — Léo Lagrange	Вільжуїф	28 лютого 1985		На честь Лео Лагранжа
Вільжуїф — Поль Ваян-Кутюр'є Опіталь Поль Брусс Villejuif — Paul Vaillant-Couturier	Вільжуїф	28 лютого 1985		На честь Поля Ваяна-Кутюр'є
Вільжуїф — Луї Арагон Villejuif — Louis Aragon	Вільжуїф	28 лютого 1985		На честь Луї Арагона
Південно-східне відгалуження
Порт-д'Італі Porte d'Italie	XIII	26 квітня 1931
Порт-де-Шуазі Porte de Choisy	XIII	26 квітня 1931
Порт-д'Іврі Porte d'Ivry	XIII	26 квітня 1931
П'єр-е-Марі Кюрі Pierre et Marie Curie	Іврі-сюр-Сен	1 травня 1946		На честь П'єра та Марії Кюрі
Мері-д'Іврі Mairie d'Ivry	Іврі-сюр-Сен	1 травня 1946

Рухомий склад[ред. | ред. код]

На лінії експлуатуються склад типу MF 77 у п'ятивагонному виконанні. Дрібний ремонт та технічне обслуговування здійснюються в депо де Шуазі, більший ремонт — в депо де-Сент-Уен.

Депо[ред. | ред. код]

Лінію 7 обслуговує два депо:

Депо де-Шуазі — основне депо для лінії 7. Крім техобслуговування поїздів, що курсують по лінії 7, виконує середній і великий ремонт поїздів MF 67, MF 88 і MF 01, що курсують іншими лініями Паризького метрополітену. Службова сполучна гілка з депо примикає до перегону Порт-д'Іврі — П'єр-е-Марі Кюрі. Незважаючи на свою назву, це депо розташовується на розі авеню де-ля-Порт-д'Італі (будинок 23) та Периферік.
Депо де-ля-Віллет — база господарських поїздів та спеціальної техніки Паризького метрополітену. Службова сполучна гілка з депо примикає до розворотної петлі станції метро Порт-де-ля-Віллет. Південна половина території депо розташовується на зовнішній стороні Периферик у офіційних межах Парижа, північна — у межах комуни Обервільє департаменту Сен-Сен-Дені.

Примітки[ред. | ред. код]

↑ https://eu.ftp.opendatasoft.com/stif/PrescriptionsSignaletiques/IDFM_Prescriptions%20signaletiques_V3.0.pdf?ref=ile-de-france-mobilites
↑ Observatoire de la mobilité en Île-de-France (Omnil) (2019). Trafic annuel et journalier (XLS). Процитовано 8 juillet 2021.

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Лінія 7

Tracé et stations de la ligne 7 du métro de Paris [Архівовано 23 квітня 2021 у Wayback Machine.](фр.)

Це незавершена стаття про метрополітен.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[[https://eu.ftp.opendatasoft.com/stif/PrescriptionsSignaletiques/IDFM_Prescriptions%20signaletiques_V3.0.pdf?ref=ile-de-france-mobilites_https://eu.ftp.opendatasoft.com/stif/PrescriptionsSignaletiques/IDFM_Prescriptions%20signaletiques_V3.0.pdf?ref=ile-de-france-mobilites]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-1] ttps://eu.ftp.opendatasoft.com/stif/PrescriptionsSignaletiques/IDFM_Prescriptions%20signaletiques_V3.0.pdf?ref=ile-de-france-mobilites

[OMNIL-2] Observatoire de la mobilité en Île-de-France (Omnil) (2019). Trafic annuel et journalier (XLS). Процитовано 8 juillet 2021.

[1]

[2]