Лікувальні мінеральні води Івано-Франківської області — Вікіпедія

Лікувальні мінеральні води Івано-Франківської області — сукупність наявних діючих мінеральних джерел на території області, які використовуються з лікувальною та профілактичною метою від різноманітних захворювань.

Загальна характеристика[ред. | ред. код]

Усього на Івано-Франківщині виявлено близько 300 проявів мінеральних вод різноманітних типів. Джерела мінеральних вод розташовані на всій території області. На теренах Івано-Франківської області зустрічаються аналоги^{[прояснити]} таких загальновідомих^{[джерело?]} мінеральних вод як «Нафтуся», «Миргородська», «Моршинська», «Полюстрівська», «Казбегі», «Єсентуки» «Пістинська джерельна» та інші.

Мінеральні води Івано-Франківщини ділять за двома системами. Найпростіша, мінеральні води поділяють на води без специфічних компонентів і властивостей та води зі специфічними компонентами і властивостями. І за складнішою системою мінеральні води категоризують наступним чином. Залежно від мінералізації, наявності біологічно активних компонентів та застосування в області виділяють мінеральні лікувальні та мінеральні питні води. Останні, у свою чергу, за хімічними та бальнеологічними показниками поділяють на лікувально-столові та природні столові води. Лікувально-столові води за своїм хімічним складом, вмістом специфічних, біологічно активних компонентів, мікроелементів, категоризують на такі типи вод: з вмістом органічних речовин, вуглекислі, залізисті, борні, бромні та йодні води.

Наукові дослідження[ред. | ред. код]

Приблизно 10 % зі всіх джерел мінеральних вод ґрунтовно досліджено, ще менше — введено в експлуатацію.^{[джерело?]} Станом на 2005 рік, води 32-х мінеральних джерел області занесено до Державного кадастру «Води мінеральні питні», із них 12 — лікувально-столових, 20 — природно-столових.^{[джерело?]}

Практичне використання[ред. | ред. код]

Використання мінеральних вод в області, особливо з лікувальною метою, знаходиться на дуже низькому рівні.^{[прояснити]} Діють тільки декілька^{[прояснити]} десятків джерел мінеральних вод і декілька спеціалізованих бальнеологічних курортів.^{[джерело?]}

Діючі курорти[ред. | ред. код]

Відомі^{[прояснити]} лікувальні курорти області на базі мінеральних вод:

Бальнео-грязевий передгірний курорт Черче в с. Черче Рогатинського району. Як лікувальні засоби тут уживають для пиття і ванн сірко-водневу, сульфатно-гідрокарбонатно-кальцієву та сульфатно-кальцієву лікувальні води. На куроті лікують захворювання органів руху й периферичної нервової системи, гінекологічні захворювання.

Санаторій-профілакторій «Джерело Прикарпаття» в с. Новий Мізунь Долинського району. Діє джерело води «Горянка», аналогічної^{[прояснити]} за дією трускавецькій «Нафтусі», які придатні для лікування систем травлення

Оздоровчий комплекс «Синьогора» в с. Гута. Тут діють джерела мінеральної води «Гута — 1», «Гута — 2».

Гірськолижний та SPA-курорт «Буковель». Гідрокарбонатно-натрієві мінеральні води «Буковель-1» і «Буковель-2» вживають до для лікування систем травлення.

Інші Функціонуючі мінеральні джерела[ред. | ред. код]

Функціонує свердловина мінеральної води «Верховинська» в с-ще. Верховина, джерела мінеральних вод «Буркут» в с. Буркут та сірчановодневої води в с. Кривопілля.

На території Галицького району є такі мінеральні джерела: «Чисте джерело», «Зачарована Христина», «Наша вода», «Міреллі», «Княжа криниця». Всі вони знаходяться в с-ще. Більшівці. За своєю природною мінералізацією води відносяться до столових вод. Рекомендовані для вживання українським НДІ медичної реабілітації і курортології^{[джерело?]} як для пиття, так і для приготування їжі. Мінералізація води становить 0,4 — 0,8 г/дм куб, що, на відміну від вод з високою мінералізацією, дає змогу вживати її для пиття в необмеженій кількості

На території Коломийського району знаходяться мінеральні джерела та свердловини:

в с. Слобода мінеральне джерело на базі якого працює цех мінеральних вод «Меридіан».
в с. Підгайчики свердловина на базі якої працює АТЗТ «АТ/ Алпрут».
в с. Королівка свердловина на базі якої працює ВАТ «Криничка».
в с. Марківка джерело «Білі Криниці» з цілющими та лікувальними властивостями.

Косівській район:

Мінеральні води, що виробляються у Косівському районі: Косівчанка, Іванка, Аршиця, Кринчиста, Каменецька, Косівська, Шешорівська, Пістинська джерельна
Санаторій «Косів» заснований на базі цілющих соляних вод Банського озера в Косові . В лікувально-соляному закладі проводиться лікування хворих на верикоз розширення вен.
Курорт «Шешори».
Оздоровчо-лікувальна база включає водолікувальний комплекс на 20 ванн, де відпускаються мінеральні ванни з місцевого мінерального природного джерела, а також «перлинні», хвойні, сірководневі, сірчано-бромні, морські ванни. Для лікування захворювань шлунково-кишкового тракту, печінки і жовчовивідної системи, діатезів та порушення обміну речовин використовується мінеральна вода з місцевого джерела.

Родовища мінеральних вод[ред. | ред. код]

Води без специфічних компонентів і властивостей[ред. | ред. код]

Води без специфічних компонентів і властивостей поширені на значній території області в Рогатинському, Галицькому, Тисменицькому, Тлумацькому, Городенківському, Калуському, Коломийському районах.

Ресурси мінеральних вод в області становлять 8812 м³/добу, в тому числі води: кишинівського типу — 186 м³/добу; українського типу — 6985 м³/добу; казанського типу — 397 м³/добу; кашинського типу — 293 м³/добу; угличського типу — 26 м³/добу; каспійського типу — 242 м³/добу; хіловського типу — 10 м /добу; миргородського типу — 606 м³/добу; мінського типу — 67 м³/добу.

Мінеральні води зі специфічними компонентами і властивостями[ред. | ред. код]

Мінеральні води поширені смугою в південно-західній частині області в межах Верховинського, Косівського, Надвірнянського, Богородчанського, Долинського районів. Попередньо оцінені запаси становлять 175 м³/добу за категорією С2. У результаті гідрогеологічних досліджень в межах області виявлено понад 60 водопунктів мінеральних вод. Із них активно використовуються лише вода «Горянка», родовище якої розташоване в с. Новий Мізунь Долинського району та «Гута» в с. Гута Богородчанського району. Ресурси мінеральних вод становлять 3540 м³ /добу.

Вуглекислі води[ред. | ред. код]

Вуглекислі води мають поширення в південній частині області, у межах Верховинського району, у басейні р. Чорний Черемош. Води за складом і властивостями близькі до знаменитих кавказьких мінеральних джерел «Нарзан» і «Казбегі». Запаси мінеральних вуглекислих вод за п'ятьма проявами оцінені в кількості 25,0 м³/добу за категорією С2.

Сульфідні води[ред. | ред. код]

Сульфідні води поширені в Рогатинському, Тлумацькому, Калуському, Тисменицькому, Коломийському, Городенківському, Снятинському районах. На курорті Черче запаси оцінені в кількості 54,0 м³/добу, в Коршівському блоці запаси оцінені в кількості 74,0 м³/добу за категорією С2. Прогнозні ресурси сульфідних вод становлять 5130 м³/добу.

Залізисті води[ред. | ред. код]

Залізисті води поширені в південній і в південно-східній частинах області в межах Рожнятівського, Богородчанського, Надвірнянського, Косівського і Верховинського районів. Запаси по 15 джерелах оцінені в кількості 120,0 м³/добу за категорією С2.

Мінеральні содові води[ред. | ред. код]

Мінеральні содові води виявлені у Верховинському, Надвірнянському та Долинському районах. Оцінені запаси вод становлять 30,0 м³/добу за категорією С2;

Бромні, йодні, йодо-бромні води[ред. | ред. код]

Води бромні, йодні, йодо-бромні пов'язані з розсолопроявами та попутними пластовими водами нафтових родовищ у передгірських та гірських районах області, а також складають великі поклади в глибоких горизонтах Передкарпатського прогину. Води перспективні для бальнеологічного та промислового використання (вміст брому в покладах коливається від 170 до 1055 мг/дм³, а йоду — у межах 15-1000,7 мг/дм³). Зважаючи на те, що при комплексному добуванні вказаних мікроелементів їх вміст повинен бути не меншим 200 мг/дм³ для брому і 10 мг/дм³ для йоду, глибинні мінералізовані води Прикарпаття можуть використовуватися як йодо-бромна сировина для промислового освоєння, запаси якої в області дуже значні.

Хлоридно-натрієві й сульфатвміщуючі розсоли[ред. | ред. код]

Хлоридно-натрієві й сульфатвміщуючі розсоли поширені смугою з північного заходу на південний схід територією Долинського, Калуського, Рожнятівського й Богородчанського районів. Оцінені запаси становлять 70 м³/добу за категорією С2.

Джерела мінеральних вод[ред. | ред. код]

У Калуському районі в с. Яворівка розкриті хлоридно-натрієві бальнеологічні розсоли із загальною мінералізацією 135 г/дм³ і вмістом Вг — 319,6 мг/дм³ і Cl — 35,5 мг/дм³. За даними короткочасних відкачок, дебіт свердловини склав 690 м³ /добу.

У Верховинському районі, крім води «Буркут», діють свердловини мінеральної води «Верховинська» (в с-ще Верховина) та сірчановодневої води в с. Кривопілля.

На території Галицького району є такі мінеральні джерела: «Чисте джерело», «Зачарована Христина», «Наша вода», «Міреллі», «Княжа криниця». Всі вони знаходяться в с-ще. Більшівці. За своєю природною мінералізацією води відносяться до столових вод і мають чудові смакові якості. Рекомендовані для вживання українським НДІ медичної реабілітації і курортології^{[джерело?]} як для пиття, так і для приготування їжі. Мінералізація води становить 0,4 — 0,8 г/дм³, що, на відміну від вод з високою мінералізацією, дає змогу вживати її для пиття в необмеженій кількості.^{[прояснити]}

У Долинському районі в с. Новий Мізунь у літній період працює санаторій «Джерело Прикарпаття». В арсеналі лікування: вживання мінеральної води «Горянка». У санаторії «Перлина Карпат» (с. Вигодівка) є мінеральні джерела. У Косівському районі розробляються такі мінеральні води: Косівчанка, Іванка, Аршиця, Кринчиста, Каменецька, Косівська, Шешорівська.

У районному центрі діє санаторій «Косів», що заснований на базі цілющих соляних вод Банського озера.^{[прояснити]} У лікувально-соляному закладі проводиться лікування хворих на варикоз (розширен- ня вен).

У Косівському районі с. Пістинь з джерела розташованого в урочищі Штурбак, на висоті 550 метрів над рівнем моря в мальовничій місцевості з славетною історіею, видобувається природно столова мінеральна вода «Пістинська джерельна».

У с. Шешори раніше^[коли?] діяв однойменний санаторій, оздоровчо-лікувальна база якого включала водолікувальний комплекс на 20 ванн, що включали мінеральні ванни з місцевого мінерального природного джерела, а також хвойні, сірководневі, сірчано-бромні, морські ванни. Для лікування захворювань шлунково-кишечного тракту, печінки й жовчовивідної системи, діатезів та порушення обміну речовин використовувалась мінеральна вода з місцевого джерела. Тепер^[коли?] цей санаторій діє лише як готель, оздоровчо-лікувальні послуги не надаються.^{[джерело?]}

На території Коломийського району знаходяться такі мінеральні джерела та свердловини:

с. Слобода — мінеральне джерело, на базі якого працює цех мінеральних вод «Меридіан»;
с. Підгайчики — свердловина, на базі якої працює АТЗТ «АТ/ Алпрут»;
с. Королівка — свердловина, на базі якої працює ВАТ «Криничка»;
с. Марківка — джерело «Білі Криниці», яке славиться своїми цілющими та лікувальними властивостями.

На території Надвірнянського району наявні сірководнева вода в ур. «Рафайловець» Бистрицького лісництва та законсервоване мінеральне джерело (свердловина) в ур. «Бухтівець» Бухтівець кого лісництва.

У Рогатинському районі є Підмихайлівське родовище підземних питних вод, що знаходяться на обліку в Державному кадастрі родовищ України.^{[джерело?]} Вода цього родовища гідрокарбонатно-сульфатно-натрієвого складу з мінералізацією 0,2 — 0,8 г/л. До мінеральних вод належить і родовище лікувальних сульфідних (сірководневих) вод курорту с. Черче. У с-ще. Букачівці теж виявлено джерело сірководневих вод. Окрім лікувальних мінеральних вод, на території району виявлені джерела мінеральних питних вод — джерело води «Рогатинська» у с. Пуків.

На території Рожнятівського району, біля підніжжя гори Люта, в урочищі Підлюте, за 3 км перед Осмолодою знаходиться джерело цілющої сірководневої води з великим вмістом срібла. Ці води придатні для лікування ревматизму та інших запальних хвороб.

У Тлумацькому районі досліджені джерела кальцій-магній, сульфатно-карбонатних вод у селах Озеряни, Долина, Жидачів, ур. Ровеньки села Грушка. У селищі Обертин досліджено джерело з підвищеним вмістом бору. Зі специфічних компонентів присутній також йод — 4,5 мг/дм³ За своїми бальнеологічними властивостями вода «Левада» не має собі рівних в області. Джерело відкрите й законсервоване малим підприємством ВТК «Агріка», ведуться роботи з його розробки.

У Тисменицькому районі є джерело мінеральної води «Джерело Якова» біля с. Посіч.

На території Тисівської сільської ради (Болехівська міська рада) розроблено три свердловини мінеральної води, експлуатація яких у наш час^[коли?] не проводиться.

На території Яремчанщини виявлено 5 джерел столово-мінеральних вод різного хімічного складу, дебету і лікувальних властивостей:

у м. Яремче — у районі р. Жонка;
у районі оздоровчого табору «Камінь Довбуша»;
у с-ще. Ворохта — у районі першого кілометра Ворохтянського лісництва;
у с. Микуличин — в урочищі Копчин.

Через брак коштів^{[прояснити]} роботи щодо їх освоєння та промислового використання в наш час^[коли?] не проводяться. Використання мінеральних вод у області, особливо з лікувальною метою, знаходиться на дуже низькому рівні (було вже у розділі Практичне використання).^{[джерело?]} Виявлені ресурси дозволяють значно^{[прояснити]} розширити їх використання для бальнеології та розливу.^{[джерело?]}