Лямбда Центавра — Вікіпедія

λ Centauri

Location of λ Centauri (circled)
Дані спостереження
Епоха J2000.0
Сузір’я Центавр
Пряме піднесення 11г 35х 46.88530с[1]
Схилення −63° 01′ 11.4313″[1]
Видима зоряна величина (V) +3.13[2]
Характеристики
Спектральний клас B9 III[3][4]
Показник кольору (B−V) −0.04[2]
Показник кольору (U−B) −0.19[2]


Астрометрія
Променева швидкість (Rv) −1.4[5] км/c
Власний рух (μ) Пр.сх.: −33.41[1] мас/р
Схил.: −7.08[1] мас/р
Паралакс (π) 7.77 ± 0.34 мас[1]
Відстань 420 ± 20 св. р.
(129 ± 6 пк)
Абсолютна зоряна
величина (MV) 		−2.35[6]
Фізичні характеристики
Маса 5.1[джерело?] M☉
Радіус 5.5[7] R☉
Світність 739[8] L☉
Ефективна температура 9,880[9] K
Інші позначення
CP−62°2127, FK5 436, HD 100841, HIP 56561, HR 4467, SAO 251472.
Посилання
SIMBADдані для HD+100841
λ Центавра у IC 2944, з IC 2948 внизу ліворуч і IC 2872 вище праворуч (Dylan O'Donnell)

Лямбда Центавра (λ Cen, λ Centauri) — зоря в південному приполярному сузір'ї Центавра. Має видиму зоряну величину +3,13, тобто досить яскрава, щоб її можна було побачити неозброєним оком у Південній півкулі, одна з найяскравіших зір цього сузір'я. Зоря розташована досить близько, щоб відстань до неї можна було визначити безпосередньо за допомогою паралаксу, що дає значення близько 420 св. р. (130 пк) від Землі з 5% похибкою[1]. Хоча припускається, що вона є одиночною зорею, однак є кандидат у супутники зі схожим власним рухом на кутовій відстані 0,73 секунди під кутом 135°[10]. Поруч розташована туманність IC 2944.

λ Центавра є гігантом [11] спектрального класу B9   III. [3] Її радіус становить приблизно 5,5 [7] радіусів Сонця і швидко обертається зі швидкістю обертання 183 км/с.[12] Зовнішня атмосфера зорі має ефективну температуру 9 880 K, [9] надаючи їй блакитно-білий відтінок.

Південний Хрест, де λ Центавра та пов'язану з нею туманність видно у верхній частині зображення (ESO/Yuri Beletsky)

Ґрунтуючись на положенні й русі цієї зорі крізь простір, вона, швидше за все, є членом пояса Гулда. Зокрема, він належить до групи Нижнього Центавра—Південного Хреста (LCC) асоціації Скорпіона—Центавра, яка є найближчою до Сонця OB-асоціацією. Це слабко пов'язане угруповання зір, які разом рухаються крізь простір і тому вважається, що вони утворилися в одній молекулярній хмарі. Група Нижнього Центавра — Південного Хреста має від 16 до 20 мільйонів років і зосереджена на середній відстані у 380 св. р. (120 пк) від Землі[13].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в г д е van Leeuwen, F. (November 2007), Validation of the new Hipparcos reduction, Astronomy and Astrophysics, 474 (2): 653—664, arXiv:0708.1752, Bibcode:2007A&A...474..653V, doi:10.1051/0004-6361:20078357
  2. ↑ а б в Johnson, H. L. та ін. (1966), UBVRIJKL photometry of the bright stars, Communications of the Lunar and Planetary Laboratory, 4 (99): 99, Bibcode:1966CoLPL...4...99J
  3. ↑ а б Houk, Nancy (1979), Michigan catalogue of two-dimensional spectral types for the HD stars, Ann Arbor : Dept. of Astronomy, Ann Arbor, Michigan: Dept. of Astronomy, University of Michigan, 1, Bibcode:1978mcts.book.....H
  4. ↑ Eggleton, P. P.; Tokovinin, A. A. (September 2008). A catalogue of multiplicity among bright stellar systems. Monthly Notices of the Royal Astronomical Society. 389 (2): 869—879. arXiv:0806.2878. Bibcode:2008MNRAS.389..869E. doi:10.1111/j.1365-2966.2008.13596.x.
  5. ↑ Evans, D. S. (June 20–24, 1966), Batten, Alan Henry; Heard, John Frederick (ред.), The Revision of the General Catalogue of Radial Velocities, Determination of Radial Velocities and their Applications, University of Toronto: International Astronomical Union, 30: 57, Bibcode:1967IAUS...30...57E
  6. ↑ Eggen, O. J. (1984). The A0 stars. Astrophysical Journal Supplement Series. 55: 597. Bibcode:1984ApJS...55..597E. doi:10.1086/190971.
  7. ↑ а б Underhill, A. B. та ін. (November 1979), Effective temperatures, angular diameters, distances and linear radii for 160 O and B stars, Monthly Notices of the Royal Astronomical Society, 189 (3): 601—605, Bibcode:1979MNRAS.189..601U, doi:10.1093/mnras/189.3.601
  8. ↑ McDonald, I.; Zijlstra, A. A.; Boyer, M. L. (2012). Fundamental parameters and infrared excesses of Hipparcos stars. Monthly Notices of the Royal Astronomical Society. 427: 343. arXiv:1208.2037. Bibcode:2012MNRAS.427..343M. doi:10.1111/j.1365-2966.2012.21873.x.
  9. ↑ а б Zorec, J. та ін. (July 2009), Fundamental parameters of B supergiants from the BCD system. I. Calibration of the (λ_1, D) parameters into Teff, Astronomy and Astrophysics, 501 (1): 297—320, arXiv:0903.5134, Bibcode:2009A&A...501..297Z, doi:10.1051/0004-6361/200811147
  10. ↑ Shatsky, N.; Tokovinin, A. (January 2002), The mass ratio distribution of B-type visual binaries in the Sco OB2 association, Astronomy and Astrophysics, 382: 92—103, arXiv:astro-ph/0109456, Bibcode:2002A&A...382...92S, doi:10.1051/0004-6361:20011542
  11. ↑ O'Meara, Stephen James (2002), The Caldwell Objects, Cambridge University Press, с. 399—400, ISBN 0-521-82796-5, архів оригіналу за 29 березня 2019, процитовано 25 березня 2019
  12. ↑ Royer, F. та ін. (October 2002), Rotational velocities of A-type stars in the northern hemisphere. II. Measurement of v sin i, Astronomy and Astrophysics, 393 (3): 897—911, arXiv:astro-ph/0205255, Bibcode:2002A&A...393..897R, doi:10.1051/0004-6361:20020943
  13. ↑ Bobylev, V. V.; Bajkova, A. T. (September 2007), Kinematics of the Scorpius-Centaurus OB association, Astronomy Letters, 33 (9): 571—583, arXiv:0708.0943, Bibcode:2007AstL...33..571B, doi:10.1134/S1063773707090010
Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "erspamer", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.

Див. також[ред. | ред. код]

Список зірок сузір'я Центавра

Сатурн Це незавершена стаття з астрономії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Лямбда_Центавра&oldid=39136428