Людовик Великий Дофін — Вікіпедія

Людовик Великий Дофін
фр. Louis de France
Народився 1 листопада 1661(1661-11-01)[1][2][…]
Фонтенбло
Помер 14 квітня 1711(1711-04-14)[1][2][…] (49 років)
Медон
·натуральна віспа
Поховання Абатство Сен-Дені
Країна  Франція
Діяльність прелат
Знання мов французька
Титул Дофін
Конфесія католицька церква
Рід Французькі Бурбониd
Батько Людовик XIV[4]
Мати Марія Терезія Іспанська[4]
Родичі Філіп IV
Брати, сестри Princess Anne Élisabeth of Franced, Princess Marie Anne of Franced, Marie Thérèse, Madame Royaled, Louise Marie Anne de Bourbond, Франсуаза-Марі де Бурбон, Louise Françoise de Bourbond, Марія Анна де Бурбон, Louis Auguste, Duke of Mained, Людовик-Александр де Бурбон, Philippe Charles, Duke of Anjoud, Louis, Count of Vermandoisd, Louis César, Count of Vexind і Louis François, Duke of Anjoud
У шлюбі з Marie Émilie de Joly de Choind і Марія Анна Вікторія Баварська[4]
Діти Філіп V[5], Людовик, герцог Бургундський[4] і Charles of France, Duke of Berryd[6]
Автограф
Нагороди

Людовик Великий Дофін (фр. Louis le Grand Dauphin; 1 листопада 1661 — 14 квітня 1711) — єдина законна дитина Людовика XIV від Марії-Терезії Іспанської, що залишилась живою. Його спадкоємець, монсеньйор, дофін Франції.

Життєпис[ред. | ред. код]

Портрет роботи Франсуа де Труа, перша половина XVIII ст.

Людовик народився 1661 року. Для виховання дофіна за наказом Людовика XIV була складена 64-томна бібліотека класичної літератури Ad usum Delphini («для використання дофіном»), «очищена» від «нескромних» виразів.

Людовик був видатним воєначальником Війни за іспанську спадщину.

Людовик помер у 1711 році від віспи, за чотири роки до смерті батька, і таким чином ніколи не царював.

Родина[ред. | ред. код]

Людовик одружився 1680 року з Марією Анною Баварською (1660—1690). У шлюбі народились сини:

Після смерті дружини Людовік вступив у другий законний морганатичний шлюб з Марією Емілією Терезою де Жолі де Шуен[fr]). Друга дружина дофіна не носила титул «дофіна». Дітей у цьому шлюбі не було.

Великий Дофін мав також трьох позашлюбних дочок, всі вони народилися після смерті першої дружини:

  • Луїза Емілія де Вотедар (1694—1719), одружена з Ніколя Менажем.
  • Анна-Луїза де Бонбур (1695—1716), одружена з Анн-Ерраром д'Авогуром.
  • Шарлотта де Флері (1697—1750), одружена з Жераром Мішелем де Ла Жоншером.

Родовід[ред. | ред. код]

 
 
 
 
 
 
Філіп III Побожний
 
Маргарита Австрійська
 
 
Генріх IV
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Марія Медічі
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Людовик XIII
 
Анна Австрійська
 
Філіпп IV Великий
 
Ізабелла
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Людовик XIV
 
 
 
 
 
Марія Терезія
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Людовик

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Tricoire, Damien. "Attacking the Monarchy's Sacrality in Late Seventeenth-Century France: The Underground Literature against Louis XIV, Jansenism and the Dauphin's Court Faction. "French History 31.2 (2017): 152—173. (англ.)
  • Lahaye, Matthieu, Louis, Dauphin de France. Fils de roi, père de roi, jamais roi, DEA directed by Joël Cornette, University of Paris VIII, 2005. (фр.)
  • Lahaye, Matthieu, Louis Ier d'Espagne (1661—1700): Essai sur une virtualité politique, Revue historique, Numéro 647, PUF, Paris, Novembre 2008. (фр.)
  • Lahaye Matthieu, Le fils de Louis XIV. Réflexion sur l'autorité dans la France du Grand Siècle, thèse sous la direction de Joël Cornette à l'Université Paris VIII , 2011 року. (фр.)
  • Lahaye Matthieu, Le fils de Louis XIV. Monseigneur le Grand Dauphin, Seyssel, Champ Vallon, 2013. (фр.)