Любуське воєводство — Вікіпедія

Любуське воєводство
województwo lubuskie
Герб Прапор
На мапі Польщі
Адміністративний центр Зельона Гура (сеймик)
Гожув-Великопольський (воєвода)
Населення: 1 010 177[1]
Площа: 13 987,93
Густота: 72
Урбанізація: 63,9 %
Номери автомобілів: F
TERYT: 08 Код ISO: PL-LB


Адмніністративний поділ
повіти гродські
земські
2
12
ґміни міські
місько-сільські
сільські
9
33
41
Влада
Уряд
Воєвода: Владислав Дайчак
Маршалок: Ельжбета Поляк
Адреса: Jagiellończyka 8
66-400 Gorzów Wielkopolski (воєвода)

ul. Podgórna 7
65–057 Zielona Góra (маршалок)

Лого воєводства:
Мапа
Мапа
Офіційна сторінка

Любуське воєводство (пол. Województwo lubuskie) — одне з 16 воєводств Польщі, розташоване на заході країни. Воєводство має два адміністративні центри — міста Зелена Гура та Гожув-Великопольський. Найбільшим містом є Гожув-Великопольський. Воєводство було утворено 1 січня 1999 року внаслідок адміністративної реформи з частин колишніх Гожувского, Зєльоногурского та Лещинського воєводств.

Населення воєдства становить понад 1 млн осіб.

Історія[ред. | ред. код]

Заснований в середині 13 століття, Ґожув-Велькопольський був оточений міцними фортечними стінами і скоро став важливим центром Бранденбурга, що володів ним. Новий період розквіту настав у Ґожуві в 18 столітті, завдяки пожвавленню в торгівлі після спорудження Бидгощського каналу, що з’єднав басейни Вісли та Одри.

Зелена Гура отримала статус міста в 1323 році, вона перебувала тоді в межах Глогувського князівства. На початку 16 століття місто було приєднано до Чехії, і через багато років до держави Габсбургів.

У межах Пруссії Зелена Гура опинилася в 1742 році, а в Польщі перебуває з 1945 року. Площа Старий Ринок у Зеленій Гурі має форму прямокутника, що виник на початку XIV століття. Її окремі частини отримали свої назви від функцій, які вони виконували: там існували хлібний, лляний, м'ясний і борошняний ринки.

До першої світової війни в Зеленій Гурі існував пам'ятник німецькому імператору — Вільгельмові I. У 1965 р. відкрили пам'ятник-обеліск «Братства по зброї» за проєктом Ганни Кшеміньської.

У 1945 році, після закінчення Другої світової війни, 60% прусської території за рішенням Потсдамської конференції відходить до Польщі та стали частиною Познанської провінції. 6 липня 1950 року, внаслідок адміністративної реформи, із західної частини Познанської провінції та частини Вроцлавської губернії було створено воєводство Зелона Гура, що приблизно співпало з кордонами нинішньої провінції. Любуське (до його складу входили історичні землі Нижньої Сілезії, Нижня Лузіка, Нового Мархія, Західного Великопольська та частина землі Любуська). Адміністративна реформа 1975 року розподілила воєводство Зелена Гура на воєводство Ґожува та нове воєводство Зелена Гура, яке існувало до 31 грудня 1998 року. Згідно з оригінальним проекту реформи, проф. Кулеза, колишні провінції Ґожув і Зелона Гура, планувалися розділитися між Західнопоморським (Ґожув), Нижньосілезьким (Зелона Гура) та Великопольським воєводствами. Таке рішення викликало численні протестами, організованими переважно тодішньою опозицією. Зрештою, уряд вирішив створити Любуське воєводство. 1 січня 1999 року внаслідок адміністративної реформи з частин колишніх Ґожувського, Зєльоногурского та Лещинського воєводств утворилося Любуське воєводство.

Географія[ред. | ред. код]

Розміщення[ред. | ред. код]

Любуське воєводство розташоване у західній частині Польщі, на кордоні з Німеччиною. Прилягає воно до середньої частини польського державного кордону, займаючи терени на схід від рік — Одри і Ниси Лужицької.

Два головні міста воєводства — Гожув-Великопольський і Зелену Гуру — відділяють від столиці Німеччини, Берліна, відповідно 134 і 182 кілометри. Столиця Польщі Варшава — на відстані приблизно 450 км. Воєводство входить до складу двох єврорегіонів: «Спрева-Ниса-Бубр» та «Pro Europa Viadrina».

Любуське воєводство межує:

Демографія[ред. | ред. код]

Рік Населення[2]
1995 1 014 591
2000 1 008 472
2005 1 009 198
2010 1 011 024
2015 1 018 075
2019 1 011 592

Адміністративний поділ[ред. | ред. код]

Міста[ред. | ред. код]

Населення на 31 грудня 2018 року[3].

Назва Польська назва Площа
(в км²)
Населення Густота
Бабімост Babimost 3 3927 1309
Битом-Оджанський Bytom Odrzański 2 4331 2166
Цибінка Cybinka 6 2756 459
Червенськ Czerwieńsk 9 4063 451
Добегнєв Dobiegniew 6 3088 515
Дрезденко Drezdenko 11 10 182 926
Гожув-Великопольський Gorzów Wielkopolski 86 123 921 1441
Гоздниця Gozdnica 24 3061 128
Губін Gubin 21 16 687 795
Ілова Iłowa 10 3912 391
Ясень Jasień 5 4328 866
Каргова Kargowa 5 3754 751
Костшин-над-Одрою Kostrzyn nad Odrą 46 17 776 386
Кожухув Kożuchów 6 9490 1582
Кросно-Оджанське Krosno Odrzańskie 8 11 378 1422
Любневиці Lubniewice 12 2042 170
Любсько Lubsko 13 14 000 1077
Ленкниця Łęknica 16 2483 155
Маломиці Małomice 5 3489 698
Мендзижеч Międzyrzecz 10 18 099 1810
Нова Суль Nowa Sól 22 38 843 1766
Нове Мястечко Nowe Miasteczko 3 2770 923
Новогруд-Бобжанський Nowogród Bobrzański 15 5188 346
Осьно-Любуське Ośno Lubuskie 8 3949 494
Отинь Otyń 8 1601 200
Жепін Rzepin 11 6564 597
Сквежина Skwierzyna 36 9698 269
Слава Sława 14 4316 308
Слубиці Słubice 19 16 773 883
Стшельці-Краєнські Strzelce Krajeńskie 5 9969 1994
Сулєхув Sulechów 7 16 925 2418
Сулєнцін Sulęcin 9 10 157 1129
Шліхтингова Szlichtyngowa 2 1288 644
Шпротава Szprotawa 11 11 912 1083
Сьвебодзін Świebodzin 17 21 763 1280
Тожим Torzym 9 2524 280
Тшцель Trzciel 3 2389 796
Вітниця Witnica 8 6763 845
Всхова Wschowa 8 13 953 1744
Збоншинек Zbąszynek 3 5021 1674
Зелена Гура Zielona Góra 58 140 297 2419
Жагань Żagań 40 25 812 645
Жари Żary 33 37 682 1142

Комунікації[ред. | ред. код]

Економіка[ред. | ред. код]

Туризм[ред. | ред. код]

Любуський регіон завдяки своїм природним красотам є одним із найпривабливіших у Західній Польщі. Тут широкий вибір різноманітних туристичних пропозицій, і найбільше в Польщі лісів.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Wyniki badań bieżących - Baza Demografia - Główny Urząd Statystyczny. demografia.stat.gov.pl. Процитовано 19 листопада 2020.
  2. Województwo lubuskie » mapy, miasta, nieruchomości, GUS, noclegi, regon, wypadki drogowe, bezrobocie, zarobki, wynagrodzenie, tabele, edukacja, demografia, statystyki, pojazdy. Polska w liczbach (пол.). Архів оригіналу за 25 квітня 2021. Процитовано 1 червня 2021.
  3. Архівована копія. Архів оригіналу за 18 червня 2020. Процитовано 16 серпня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)


size Західнопоморське воєводство
Німеччина Німеччина size Великопольське воєводство
size Нижньосілезьке воєводство