Львівський літопис — Вікіпедія

Льві́вський літо́пис — український літопис 30-40-х років XVII століття, пам'ятка української мови і літератури.

Основні відомості про Львівський літопис[ред. | ред. код]

Галицький історик і археограф Д. І. Зубрицький, на початку 30-х років XIX століття знайшов у архіві Ставропигійського братства рукописну книгу, складену в першій половині XVII століття Михайлом Гунашевським. У цій книзі розміром 20 на 30 см, дуже різноманітній за своїм складом, містився документ під назвою «Ісписаніє літом от рождества Христова року... і по нім ідущих», якому перші видавці дали назву «Львівський літопис». Така назва була надана не лише тому, що літопис знайдено у Львові, а й через велику увагу надану автором цьому місту.

Папір книги має філігрань із зображенням мисливського ріжка на щитку - знаком, характерним для паперу, що виготовлявся у другій чверті століля на паперових млинах у Польщі. Літопис писано одним, характерним для упорядника збірника почерком, українським (південноруським) звʼязаним скорописом. Палеографічні ознаки рукопису показують, що Львівський літопис написано наприкінці 30-40 років XVII століття. Вперше опубліковано у Москві (1839 р.), друге видання - у Львові (1867-1868 рр.). Зберігається літопис в Центральній науковій бібліотеці НАН України в Києві (Відділ рукописів, фонд кол. Університету св. Володимира, № 206, збірка А. С. Петрушевича, No 27, стор. 162-182).

Автор[ред. | ред. код]

Є відомості, що М. Гунашевський до 1647 року був студентом академії в Замості і в тому ж році одержав духовне звання піддиякона від львівського єпіскопа Арсенія Желіборського. Пізніше він потралив на Наддніпрянщину і, як людина письменна, був прийнятий у канцелярію Війська Запорізького. 1652 року ми вже бачимо М. Гунашевського у складі посольства Богдана Хмельницького до Москви. Розгорнутіша біографія Михайла Гунашевського.

Події у літописі[ред. | ред. код]

Літопис відображає події в Україні-Русі з 1498 по 1649 року включно. Однак перед основним текстом літопису ми знаходимо дві вставки польською мовою. Одна — про взяття польським королем Казимиром III міста Львова 1339 року з посиланням на Кромера. Друга — про перетворення 1471 року литовським великим князем і польським королем Казимиром IV Ягеллончиком Київського князівства у воєводство. Львівський літопис подає цінні відомості про зовнішньополітичне та економічне становище України, взаємини з Польщею, Московією, Кримським ханством. Багато уваги приділяє козацьким повстанням 30-х років XVII століття, національно-визвольній війні українського народу під проводом Б. Хмельницького 1648—1654 рр., наводить ряд фактів з її історії, яких немає в інших джерелах.

Поділ на частини[ред. | ред. код]

За характером опису подій документ ділиться на три нерівні і помітно відмінні одна від одної частини.

Перша частина літопису (з 1498 до 1591 року) являє собою хронологічну, сітку, в яку за кожний рік, очевидно, гадалося вписати звістки про найважливіші події. В цю частину літопису авторові пощастило вписати відомості лише під двадцятьма вісьмома роками з дев’яноста чотирьох. Тут подано сухі, короткі записи про окремі події за відповідні роки.

В другій частині літопису (з 1592 до 1618 року) короткі записи вже чергуються з докладнішими описами подій. Але тут ми ще не зустрічаємо подій, описаних автором, як очевидцем.

Зовсім інший вигляд має третя частина літопису, яка охоплює 1619 — 1649 роки. Тут, за деякими винятками, за кожний рік подано досить широкий опис подій з цінними деталями і фактами, які доповнюють наші уявлення про становище на Україні в ці роки. З автобіографічного запису під 1621 роком можна зробити висновок, що літописець не тільки був сучасником, але, можливо, й учасником подій цього та наступних за ним років, які він описав у своєму літопису. В цій частині літопису вже зустрічаються звістки про місцеві події як історичного, так і побутового характеру.

Найменування Україна[ред. | ред. код]

Автор Львівського літопису з 12 випадків згадування території України в цілому 9 разів вжив термін Україна (вперше 1630 рік) і лише 3 рази, починаючи з 1648 року, вжив термін Військо Запорізьке , який одночасно означав і територію України і військову організацію козаків.

Видання літопису[ред. | ред. код]

У Вікіджерелах є Львівський літопис

• Львовская русская летопись [Архівовано 2 липня 2019 у Wayback Machine.] // Русский исторический сборник, издаваемый обществом истории и древностей российских. — М., 1839. — Т. III, Кн. 3. — С. 233—267.
• Львовская летопись // Науковый сборник, издаваемый литературным обществом Галицко-русской матицы. — Львів, 1867—1868. — Вып. I—IV. — С. 255—294.
• Полное собраніе русских лѣтописей изданное по высочайшему повелѣнію Императорскою археографическою коммиссіею. — Санкт-Петербургъ: Типографія М. А. Александрова, 1910. — Т. 20, I половина: Львовская лѣтопись, ч. I. — IV, 418 с.
• Львівський літопис [Архівовано 19 вересня 2015 у Wayback Machine.] // Бевзо О. А. Львівський літопис і Острозький літописець: Джерелознавче дослідження. — К.: Наукова думка, 1971. — С. 99-124.

Див. також[ред. | ред. код]

• Історія Русів
• Літопис Самовидця
• Літопис Самійла Величка
• Літопис Григорія Грабянки

Джерела та література[ред. | ред. код]

• А. Б. Гречило. Львівський літопис // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 356. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1028-1.

• Бевзо О. А. Львівський літопис і Острозький літописець: Джерелознавче дослідження. — К.: Наукова думка, 1971. — 199 с. [Архівовано 7 липня 2019 у Wayback Machine.]
• Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях. — Луцьк: Вежа, 2000.
• Довідник з історії України / За ред. І.Підкови та Р.Шуста. — К.: Генеза, 1993. [Архівовано 10 квітня 2009 у Wayback Machine.]

Посилання[ред. | ред. код]

• Львівський літопис [Архівовано 7 липня 2019 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с. — ISBN 966-7492-03-6.
• Львівський літопис // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 587.

п о р Літописи Реконструйовані Найдавніший літописний ізвод Печерські літописні зводи Повість временних літ Київський Новгородський Галицько-Волинський Руські Радзивіллівський Лаврентіївський Троїцький Іпатіївський Хлєбниковський список Новгородський перший Новгородський другий Новгородський третій Новгородський четвертий Авраамки Псковський Воскресенський Тверський Никонівський Полоцький Симеонівський Русько-литовські Баркулабівський Волинський короткий Красинського Симеонівський Слуцький (Уваровський) Супрасльський Хроніка Биховця Хроніка Великого князівства Литовського і Жемайтського Origo regis Jagyelo et Wytholdi Русько-козацькі Величка Граб'янки Добромильський Лизогубівський Львівський Острозький Самовидця Літописці Волині і України Межигірський Хмільницький Чернігівський Південно-Руський Українські Густинський Гукливський

Це незавершена стаття з історії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.