Луї Еннепен — Вікіпедія

Луї Еннепен
фр. Louis Hennepin
Народився 12 травня 1626(1626-05-12)[1][2][…]
Ат, Arrondissement of Athd, Ено, Бельгія
Помер 5 грудня 1701(1701-12-05)[1] (75 років) або 5 грудня 1704(1704-12-05) (78 років)
Рим, Папська держава
Країна  Франція
Діяльність мандрівник-дослідник
Знання мов французька[1][4]
Конфесія католицька церква

Луї Еннепен, в хрещенні Антуан, (фр. Louis Hennepin, англійська вимова: Ганнепін, 12 травня 1626(16260512), Ат, Іспанські Нідерланди — 1705, Рим) — католицький священик і францисканський місіонер, дослідник нетрів Північної Америки.

Луї Еннепен народився в місті Ат в Іспанських Нідерландах (в даний час місто належить провінції Ено в Бельгії). У 1659 році місто Бетюн, в якому він жив, було захоплене армією Людовика XIV.

На прохання Людовика XIV у травні 1675 року було послано чотирьох місіонерів у Нову Францію, у тому числі Еннепена, для супроводу мандрівника Рене де ла Саля. Під час подорожей Еннепен вперше описав Ніагарський водоспад, відкривши його світу.

У вересні 1680 р., Завдяки Даніелю Грейсолону, Сієру дю Лхуту, Геннепіну та іншим отримали каное і дозволили виїхати, врешті-решт повернувшись до Квебеку. Геннепін повернувся до Франції і ніколи не був дозволений його наказом повернутися до Північної Америки. Місцеві історики зараховують францисканського брата-рекольта як перший європейський, який вийшов на берег на місці сучасного Ганнібала, штат Міссурі.

Еннепен ніколи не повертався до Північної Америки і помер у Римі.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]