Луї-Філіп Лонке — Вікіпедія

Луї-Філіп Лонке
Народився 3 березня 1977(1977-03-03) (47 років)
Мускрон, Arrondissement of Mouscrond, Ено, Бельгія
Країна  Бельгія
Діяльність мандрівник-дослідник, інженер, лектор
Alma mater École Centrale des Arts et Métiersd, Левенський католицький університет і Антверпенський університет
Членство Королівське географічне товариство
Нагороди
Сайт louis-philippe-loncke.com

Луї-Філіп Лонке — бельгійський дослідник, мандрівник та мотиваційний спікер. У 2008 йому вдалось першим у світі пішки перетнути пустелю Сімпсона[1] з півночі на південь, через її географічний центр.

Ранні роки та освіта[ред. | ред. код]

Лонке народився у бельгійському місті Мускрон, Бельгія у сім'ї виробників меблів. Він вивчав інженерію у Брюсселі в ECAM та отримав ступінь магістра виробничого менеджменту в КУ Левен та казначейського управління в Школі управління Антверпського університету.

Кар'єра[ред. | ред. код]

Управлінський консалтинг[2][ред. | ред. код]

Лонке почав свою кар'єру як логіст. Починаючи з 1999 року він здобував досвід у більш ніж 10 компаніях на різних посадах. А з 2007 він працює консультантом з управління в IT компаніях. Навички, що Лонке здобув у мінливому корпоративному світі дозволили йому ефективно планувати власні експедиції. Також Луї-Філіп самостійно вивчав фотомистецтво, SEO, маркетинг та комунікації. Починаючи з 2006 він займається волонтерською діяльністю у громадській організації «Мистецтво в кожному з нас» і був обраний членом ради директорів у 2010.

Мандрівник та дослідник[ред. | ред. код]

Лонке почав самостійно подорожувати у 2000 році. У 2002 він поїхав працювати у Сінгапур, де, заодно, навчався підводному плаванню. Щоб вдовольнити цю пристрасть він близько року, з 2004 по 2005, подорожував Океанією. Згодом Лонке почав ходити в походи і дізнаватись все більше про мандрівників та дослідників. Та дійсно зацікавився цим, лиш коли переглянув всесвітньовідомий фільм “Наодинці через Австралію”[en]. Повернувшись у Бельгію, він зустрівся з автором та мандрівником Сильвіаном Тессоном, що закликав його подорожувати. Тож, у 2006 році, Луї-Філіп звільнився з роботи, і повернувся в Австралію, щоб пройти свої перші три експедиції.[3]

Його перша соло експедиція Тасманійською пустелею безсумнівно була найепічнішою з усіх трьох. Саме вона принесла йому перших спонсорів та визнання серед австралійських дослідників. Після року в Австралії Лонке повернувся в Бельгію і почав планувати серію кількох експедицій, що мали б стати першими у світі. Першою мандрівкою був перетин пустелі Сімпсона по її найдовшій відстані.

Лонке організував благодійні експедиції за участю засобів масової інформації, однією з яких була найбільш високогірна дегустація шоколаду на Евересті. В липні 2010 року він пройшов трек через Ісландію[4] по її крайній широті з півночі на південь. Згодом він оголосив про повернення до Ісландії, щоб спробувати здійснити подорож взимку.[5] Обидві його експедиції — пустелею Сімпсон та Ісландією — включили в наукову програму паризького Будинку наук про людину (MSH) під назвою «Стрес та прийняття рішень в екстремальних умовах».

Експедиції[ред. | ред. код]

Вперше у світі[ред. | ред. код]

Благодійність та культурні експедиції[ред. | ред. код]

2009 — Експедиція «Шоколадний шерп».[25] Роздавання шоколаду протягом 400 км треку від Катманду до Базового табору Евересту та назад до Лукла.

Наукові та інші експедиції[ред. | ред. код]

  • 2013 — Експедиція Корделла на острів Кліппертон. Наукова та радіоекспедиція з позивним TX5K.[26][27][28]
  • 2013 — експедиція річкою Мараньйон.
  • 2013 — Салар-трек експедиція. Він спробував пройти через Салар-де-Койпаса та Салар-де-Уюні пішки без будь-яких поповнень, та не вдалось.[29][30]
  • 2016 — Часткове перетинання пустелі Сімпсона з Заходу на Схід від Старого Андадо до Кутка Поепеля та проходження через центр.[31][32]

Нагороди та визнання[ред. | ред. код]

  • У 2009 він був визнаним молодим талантом року.[33]
  • Журнал Outer Edge обрав у своєму випуску в лютому-березні 2011 року експедицію пустелею Сімпсона до списку 10 Австралійських експедицій на межі розумного.[34]
  • Став членом клубу дослідників[en] у 2010 році[35] та став співробітником у 2014 році.
  • Співробітник Королівського географічного товариства з 2011 року.
  • У вересні 2011 року Бельгійський інститут Джейн Гудолл призначив його послом доброї волі за програмою Roots & Shoots.[36]
  • Обраний Лондонським організаційним комітетом Олімпійських та Параолімпійських ігор для перенесення Олімпійського вогню через Чоппінгтон 15 червня 2012 року.[37]
  • Фіналіст фотоконкурсу OCEAN 2013, категорія забруднення.[38]
  • На засіданні Європейського парламенту у Брюсселі, 7 травня 2014 року Джей Гудолл призначила його Лицарем молоді, тварин та рослин Ордену Ігуани Інституту Джейн Гудолл.
  • На виставці ISPO, що проходить в Мюнхені, отримав нагороду European Adventurer of the Year 2016.[39][40][41]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Herald Sun, «If the desert doesn't get you, the camels might» [Архівовано 17 вересня 2020 у Wayback Machine.], 23 August 2008
  2. «Resume on Linkedin». Архів оригіналу за 2 листопада 2009. Процитовано 28 червня 2017. 
  3. «Short Biography». Архів оригіналу за 5 вересня 2011. Процитовано 28 червня 2017. 
  4. Icenews, «Walking alone across Iceland not enough: Belgian explorer to try again in winter» [Архівовано 21 квітня 2018 у Wayback Machine.], 9 August 2010
  5. Grapevine Interview «This Man Crossed Iceland With No Outside Help And He'll Do It Again» [Архівовано 1 квітня 2011 у Wayback Machine.], 31 March 2011
  6. Alice Springs News, «Hill after Hill» [Архівовано 17 вересня 2020 у Wayback Machine.], 21 September 2006
  7. The Monitor, p7, «36 days alone in the desert» [Архівовано 15 січня 2017 у Wayback Machine.], 28 August 2008
  8. Sudpresse Archive, «800km en 35 jours» [Архівовано 20 липня 2011 у Wayback Machine.], 17 November July 2008
  9. Morgunblaðið, «Walked across the country in 19 days» [Архівовано 15 квітня 2018 у Wayback Machine.], 31 July 2010
  10. Sudpresse Archive, «Le tour de Belgique en kayak» [Архівовано 13 березня 2012 у Wayback Machine.], 9 July 2011
  11. L'avenir, «Un tour de Belgique à la rame» [Архівовано 3 листопада 2016 у Wayback Machine.], 11 July 2011
  12. Belgijski podróżnik Louis-Philippe Loncke pokonał 1200 km przez Polskę [Архівовано 17 вересня 2020 у Wayback Machine.], 4 June 2012
  13. 1200 km przez Polskę — pieszo, tratwą i kajakiem. Belg zakończył wyprawę [Архівовано 4 червня 2016 у Wayback Machine.], Wprost24, 4 June 2012
  14. 1200 km przez Polskę — pieszo, tratwą i kajakiem. Belg zakończył wyprawę [Архівовано 17 вересня 2020 у Wayback Machine.], Naszemiasto Gdansk, 4 June 2012
  15. Slowly Down the Vistula: Louis-Philippe Loncke at TEDxWarsaw [Архівовано 17 вересня 2020 у Wayback Machine.], TED.com, 21 March 2013
  16. PAT Bolivia, «Hola Pais, Louis-Philippe recorrio el lago Titicaca» [Архівовано 17 квітня 2016 у Wayback Machine.], 25 September 2013
  17. Save The Frogs, «Frog conservation in Bolivia» [Архівовано 24 березня 2015 у Wayback Machine.]
  18. LeVif.be «Une expédition sur le lac Titicaca» [Архівовано 12 жовтня 2013 у Wayback Machine.], 16 August 2013
  19. 7sur7.be «Expédition sur le lac Titicaca» [Архівовано 14 квітня 2018 у Wayback Machine.], 16 August 2013
  20. Adventure: Louis-Philippe Loncke [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.], TED.com, 26 March 2014
  21. L'avenir, «Un Mouscronnois a réussi à traverser la Vallée de la Mort en autonomie» [Архівовано 22 листопада 2015 у Wayback Machine.], 16 November 2015
  22. Le Vif, «Un Belge a traversé le plus grand désert de sel» [Архівовано 5 листопада 2016 у Wayback Machine.], 21 October 2016
  23. Le Soir, «Le premier homme à traverser le plus grand désert de sel à pied est belge» [Архівовано 24 жовтня 2016 у Wayback Machine.], 21 October 2016
  24. HLN.be, «Belg is eerste die grootste zoutvlakte ter wereld volledig autonoom oversteekt» [Архівовано 22 жовтня 2016 у Wayback Machine.], 21 October 2016
  25. 7sur7, «Une dégustation de chocolat belge aura lieu début mai sur l'Everest» [Архівовано 1 листопада 2016 у Wayback Machine.], 8 April 2009
  26. «Cordell 2013 Clipperton expedition». Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 28 червня 2017. 
  27. CBS News San diego, «Boaters return to San Diego after island exploration» [Архівовано 6 серпня 2017 у Wayback Machine.], 19 March 2013
  28. ICvolunteers, «GreenVoice a Voice for the Clipperton Expedition» [Архівовано 6 серпня 2017 у Wayback Machine.], 18 February 2013
  29. Nord Eclair, «Louis-Philippe Loncke vaincu par le désert de sel» [Архівовано 3 листопада 2016 у Wayback Machine.], 27 November 2013
  30. L'Avernir, «Après l'assaut du lac Titicaca, il abandonne dans le désert» [Архівовано 28 листопада 2013 у Archive.is], 27 November 2013
  31. News.com.au, «Belgian explorer takes on Australia's Dead Heart» [Архівовано 13 березня 2017 у Wayback Machine.], 11 August 2016
  32. La Libre, «Un Belge parcourt 300 km seul à travers le désert de Simpson en Australie» [Архівовано 5 листопада 2016 у Wayback Machine.], 16 September 2016
  33. L'avenir, «L'ordre des Baillis s'élargit» [Архівовано 11 березня 2012 у Wayback Machine.], 6 October 2009
  34. Outer Edge, «The Top 10 Craziest Expeditions Ever to Touch Australia» [Архівовано 9 квітня 2011 у Wayback Machine.], 23 December 2010
  35. «Loncke's Explorers Club page». Архів оригіналу за 9 жовтня 2010. Процитовано 28 червня 2017. 
  36. Roots & Shoots ambassador. Архів оригіналу за 15 січня 2013. Процитовано 28 червня 2017. 
  37. London 2012. Архів оригіналу за 4 січня 2013. Процитовано 28 червня 2017. 
  38. «Photoshoot Awards OCEAN 2013». Архів оригіналу за 12 жовтня 2013. Процитовано 28 червня 2017. 
  39. RTLinfo, «Un Belge désigné aventurier européen de l'année» [Архівовано 12 березня 2017 у Wayback Machine.], 17 February 2017
  40. La Voix du Nord, "Un Mouscronnois élu " aventurier européen de l'année "", 22 February 2017
  41. Focus on Belgium, «EUROPEAN ADVENTURER OF THE YEAR COMES FROM BELGIUM» [Архівовано 12 березня 2017 у Wayback Machine.], 10 March 2017

Посилання[ред. | ред. код]