Луїс Карлос Переа — Вікіпедія

Ф
Луїс Карлос Переа
Луїс Карлос Переа
Луїс Карлос Переа
Особисті дані
Народження 29 грудня 1963(1963-12-29) (60 років)
  Турбоd, Антіокія, Колумбія
Зріст 180 см
Вага 79 кг
Громадянство  Колумбія
Позиція захисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1983–1987 Колумбія «Індепендьєнте Медельїн» 101 (7)
1988–1990 Колумбія «Атлетіко Насьйональ» 76 (6)
1991–1993 Колумбія «Індепендьєнте Медельїн» 94 (3)
1993–1994 Колумбія «Атлетіко Хуніор» 1 (0)
1994 Мексика «Некакса»  ? (?)
1994–1995 Мексика «Торос Неса» 35 (3)
1996–1997 Колумбія «Депортес Толіма» 46 (2)
1997–1998 Колумбія «Індепендьєнте Медельїн» 0 (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1987–1994 Колумбія Колумбія 78 (2)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Переа.

Луїс Карлос Переа (ісп. Luis Carlos Perea, нар. 29 грудня 1963, Турбо, Антіокія, Колумбія) — колумбійський футболіст, що грав на позиції захисника.

Виступав, зокрема, за клуби «Індепендьєнте Медельїн», «Атлетіко Насьйональ» та «Депортес Толіма», а також національну збірну Колумбії, у складі якої був учасником двох чемпіонатів світу та чотирьох Кубків Америки.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

У дорослому футболі дебютував 1983 року виступами за команду «Індепендьєнте Медельїн», в якій провів чотири сезони, взявши участь у 101 матчі чемпіонату. Більшість часу, проведеного у складі «Індепендьєнте Медельїн», був основним гравцем захисту команди.

Своєю грою за цю команду привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Атлетіко Насьйональ», до складу якого приєднався 1988 року. Відіграв за команду з Медельїна наступні три сезони своєї ігрової кар'єри. Граючи у складі «Атлетіко Насьйональ» також здебільшого виходив на поле в основному складі команди і 1989 року виграв з командою Кубок Лібертадорес[1], а наступного року і Міжамериканський кубок.

1991 року повернувся до клубу «Індепендьєнте Медельїн». Цього разу провів у складі його команди три сезони, а 1994 року недовго пограв за ще один місцевий клуб «Атлетіко Хуніор»..

З 1994 року грав у складі мексиканських команд «Некакса» та «Торос Неса», а потім повернувся на батьківщину, провівши сезон 1995/96 за клуб «Депортес Толіма».

У 1997—1998 роках Переа знову виступав за «Індепендьєнте Медельїн», а 1999 року перебрався до США, де був на перегляді у місцевих клубах «Маямі Ф'южн» та «Тампа-Бей М'ютені», втім контракт так і не підписав, після чого вирішив завершити ігрову кар'єру і почав працювати як тренер з розвитку гравців у клубі «Маямі Страйк Форс»[en][1] і був включений до списку 100 найкращих латиноамериканців, що живуть у Маямі.

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

11 червня 1987 року дебютував в офіційних іграх у складі національної збірної Колумбії в товариському матчі з Еквадором (1:0), а вже наступного місяця поїхав з командою на Кубок Америки 1987 року в Аргентині, на якому зіграв 3 матчі, а команда здобула бронзові нагороди[2]. За два роки Переа взяв участь ы у наступному розіграшы Кубка Америки 1989 року у Бразилії, де зіграв у 4 іграх, але цього разу колумбійці не вийшли з групи.

У 1990 році Переа був у заявці збірної на чемпіонаті світу 1990 року в Італії. Там він був основним захисником команди і зіграв у всіх матчах Колумбії: на груповому етапі з ОАЕ (2:0), з Югославією (0:1), ФРН (1:1), а також у матчі 1/8 фіналу з Камеруном, який колумбійці програли з рахунком 1:2 у додатковий час і вилетіли з турніру.

Надалі у складі збірної був учасником Кубка Америки 1991 року у Чилі та Кубка Америки 1993 року в Еквадорі, посівши 4 і 3 місця відповідно. Крім того на другому з них Переа забив свій перший гол за збірну, відзначившись на 88-й хвилині чвертьфінального матчу проти Уругваю (1:1, 5:3 пен.)[3] .

Останнім великим турніром для захисника став чемпіонат світу 1994 року у США. Там він провів 2 матчі: з Румунією (1:3) і США (1:2), а Колумбія вибула з турніру після групового етапу. Матч проти США також став його останнім матчем за збірну.

Загалом протягом кар'єри в національній команді, яка тривала 8 років, провів у її формі 78 матчів, забивши 2 голи[4].

Титули та досягнення[ред. | ред. код]

Індивідуальні[ред. | ред. код]

Особисте життя[ред. | ред. код]

Його син, Луїс Альберто Переа[en], також став футболістом[7].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Herrera Correa, Jaime (28 квітня 2012). Coroncoro Perea, embajador de lujo [Coroncoro Perea, deluxe ambassador]. El Colombiano (Spanish) . Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 22 червня 2012.
  2. ↑ Copa America 1987. www.rsssf.com. Архів оригіналу за 9 січня 2001. Процитовано 31 січня 2022.
  3. ↑ Perea marcó su primer gol con la Selección [Perea scored his first goal with national team]. El Tiempo (Spanish) . 29 червня 1993. Архів оригіналу за 28 червня 2013. Процитовано 22 червня 2012.
  4. ↑ Colombia - Record International Players. www.rsssf.com. Архів оригіналу за 30 грудня 2008. Процитовано 31 січня 2022.
  5. ↑ McCracken, Craig (10 березня 2014). Eric Batty’s World XI’s – The Eighties and Nineties. Beyond The Last Man (англ.). Архів оригіналу за 31 січня 2022. Процитовано 31 січня 2022.
  6. ↑ South American Team of the Year. www.rsssf.com. Архів оригіналу за 21 січня 2015. Процитовано 31 січня 2022.
  7. ↑ Herrera Correa, Jaime (19 жовтня 2011). Luis Alberto mantiene vigente la dinastía Perea [Luis Alberto keeps dynasty Perea going]. El Colombiano (Spanish) . Архів оригіналу за 25 січня 2012. Процитовано 22 червня 2012.

Посилання[ред. | ред. код]

Перегляд цього шаблону
  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Спорт
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Луїс_Карлос_Переа&oldid=39975133