Луїджі Барбезіно — Вікіпедія

Луїджі Барбезіно
Особисті дані
Народження	1 травня 1894(1894-05-01)
	Казале-Монферрато, Італія
Смерть	20 квітня 1941(1941-04-20) (46 років)
	Сицилійська протока
Зріст	186 см
Громадянство	Італія
Позиція	півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1911–1920 «Казале» 83 (11)
Національна збірна
Роки Збірна І (г) 1912–1914 Італія 5 (1)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада 1929–1931 «Леньяно» 1933–1937 «Рома»
Звання, нагороди
Нагороди	медаль «За військову доблесть»
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.
Луїджі Барбезіно у Вікісховищі

Луїджі Барбезіно (італ. Luigi Barbesino; 1 травня 1894, Казале-Монферрато — зниклий безвісти 20 квітня 1941) — італійський футболіст, півзахисник. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер.

Як гравець відомий виступами за клуб «Казале», а також національну збірну Італії. Чемпіон Італії.

Брав участь у Другій Світовій війні, зник безвісти.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

У дорослому футболі дебютував 1911 року виступами за команду клубу «Казале», кольори якої і захищав протягом усієї своєї кар'єри гравця, що тривала десять років. Допоміг команді здобути єдиний в її історії титул чемпіонів Італії.

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

1912 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Італії. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала усього 3 роки, провів у формі головної команди країни лише 5 матчів, забивши 1 гол. У складі збірної був учасником футбольного турніру на Олімпійських іграх 1912 року у Стокгольмі.

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

Розпочав тренерську кар'єру, повернувшись до футболу після невеликої перерви, 1929 року, очоливши тренерський штаб клубу «Леньяно».

Останнім місцем тренерської роботи був клуб «Рома», команду якого Луїджі Барбезіно очолював як головний тренер протягом 1933—1937 років.

Участь у Другій світовій війні[ред. | ред. код]

З початком Другій Світовій війні пішов на службу до Королівських ВПС Італії як офіцер-спостерігач. Проходив службу у 194-й ескадрильї 30-го розвідувально-бомбардувального крила ВПС Італії, яка базувалася на Сицилії. 20 квітня 1941 року два літаки ескадрильї, на борту одного з яких був Барбезіно, виконували розвідувальний політ у район островів Керкенна біля узбережжя Тунісу. Літак з колишнім футболістом на борту на базу не повернувся. Усі шість членів його екіпажу вважаються зниклими безвісти.

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

• Чемпіон Італії (1):

«Казале»: 1913–14

Джерела[ред. | ред. код]

• Статистика виступів за збірну на сайті Федерації футболу Італії. [Архівовано 22 лютого 2018 у Wayback Machine.] (італ.)
• Профіль тренера на сайті Енциклопедія «Роми». (італ.)

п о р Склад збірної Італії з футболу на Літніх Олімпійських іграх 1912 В Кампеллі • З Бінаскі • З Де Веккі • З Ф. Мілано • З Валлє • П Де Маркі • П Леоне • П Дж. Мілано • П ді Пополо • П Трере • Н Барбезіно • Н Берардо • Н Бонтадіні • Н Каймі • Н Маріані • Н Рампіні • Н Сарді • Н Дзуффі • Тренер: Вітторіо Поццо

Це незавершена стаття про футболіста. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.