Луцький ремонтний завод «Мотор» — Вікіпедія

Луцький ремонтний завод «Мотор»
Тип державне підприємство
Форма власності державне підприємство
Галузь оборонно-промисловий комплекс,
машинобудування
Засновано 18.08.1938 року
Штаб-квартира Україна Україна, Луцьк, вул. Ківерцівська, 3
Ключові особи директор Володимир Ювеналійович Маракулін
Продукція ремонт аваційних двигунів
Співробітники

2011 рік — 943[1];

2016 рік — 1115[2]
Холдингова компанія Укроборонпром
www.motor-lutsk.com.ua
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Мотор (значення).

Лу́цький ремо́нтний заво́д «Мото́р» — державне підприємство авіаційної промисловості України, розташоване в Луцьку. Підприємство здійснює діагностику, ремонт, технічне обслуговування турбореактивних авіадвигунів третього і четвертого покоління.

Є єдиним підприємством України, здатним здійснювати ремонт авіадвигунів РД-33[3]

Входить до переліку підприємств, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки України[4][5].

Історія[ред. | ред. код]

1938—1991[ред. | ред. код]

18 серпня 1938 в місті Орел були створені 284-ті стаціонарні авіаремонтні майстерні.

Після початку німецько-радянської війни у зв'язку з наближенням лінії фронту авіамайстерні були евакуйовані в Липецьк, а потім — у Саратов.[6].

У березні 1945 року авіамайстерні були переміщені у Луцьк[7].

Всього в період німецько-радянської війни працівники авіамайстернях виконували ремонт 11 типів літаків і 9 типів авіадвигунів, вони відремонтували 985 літаків і 2490 авіадвигунів[6].

1 січня 1946 на базі авіамайстернях була створена 223-тя авіаремонтна база[6].

У 1991 році на заводі працювало понад три тисячі осіб[1].

Після 1991 року[ред. | ред. код]

Після проголошення незалежності України, 223-тя авіаремонтна база була передана в підпорядкування міністерства оборони України.

У 1992 році завод почав зовнішньоекономічну діяльність[8].

У лютому 1998 року підприємство отримало нове найменування: Луцький ремонтний завод «Мотор»[6].

Слідом за цим, завод був внесений до переліку підприємств України, що не підлягають приватизації[9].

Після створення 7 червня 2005 року концерну «Авіавоєнремонт», завод увійшов до складу концерну.

У 2006 році завод відремонтував авіадвигуни для винищувачів Су-27 і МіГ-29 збройних сил України на суму 17 млн гривень[10].

Станом на 2008 рік підприємство здійснювало:

  • капітальний ремонт авіаційних двигунів типу АЛ-21Ф-3 і всіх комплектуючих їх агрегатів для літаків Су-17, Су-20, Су-22, Су-24
  • капітальний ремонт виносних коробок агрегатів і всіх комплектуючих до них для літаків Су-27, Су-30
  • ремонт авіадвигунів РД-33
  • гарантійне і післягарантійне обслуговування відремонтованої авіатехніки
  • теоретичне і практичне навчання фахівців капітальному ремонту авіадвигунів та їх комплектуючих

9 червня 2010 року Кабінет міністрів України прийняв постанову № 405, відповідно до якого завод увійшов до переліку підприємств авіапромисловості України, які отримують державну підтримку[11].

Після створення в грудні 2010 року державного концерну «Укроборонпром», завод увійшов до складу концерну.

4 листопада 2011 року директор заводу Н. Матрунчик повідомив, що загальна чисельність працівників підприємства складає 943 людини, виробничі потужності заводу завантажені на 15 % і підприємство вимушено займається випуском металопластикових вікон[1].

31 жовтня 2012 року Міністерство оборони України виділило заводу 59 млн гривень на ремонт авіадвигунів для винищувачів Су-27 і МіГ-29[12]. В результаті, протягом 2012 року завод відремонтував авіадвигунів на суму 252 млн гривень — майже в два рази більше, ніж у 2011 році[13], однак грошові кошти за виконані роботи були отримані заводом несвоєчасно і не в повному обсязі (станом на початок січня 2014 заборгованість міністерства оборони України за контрактом 2012 року становить 17 млн гривень)[14].

У квітня 2013 року головний технолог заводу С. Свістюла повідомив, що на підприємстві освоєно випуск понад 3 тис. Деталей для авіадвигунів і в майбутньому номенклатуру компонентів планується розширити[15].

18 липня 2013 року було підписано два контракти між ДП «Укроборонсервіс» і компанією «VAXUCO» (В'єтнам) для В'єтнамської Народної Армії. Перший контракт передбачає проведення в Україні ремонту авіаційних двигунів АЛ-31Ф. Другий — передбачає надання українською стороною технічних консультацій з ремонту авіаційних двигунів АЛ-31Ф.[16].

10 липня 2013 року прес-служба заводу повідомила, що загальний обсяг витрат на розвиток підприємства за п'ять минулих років склав 52 млн. Гривень, з них понад 41500000. Гривень було витрачено на придбання нового обладнання[17].

Загалом у період до 16 серпня 2013 року, за перші 75 років роботи, підприємством були відремонтовані понад 18 000 поршневих і турбореактивних авіадвигунів[7].

За результатами 2012 року і перших дев'яти місяців 2013 року завод увійшов до переліку семи найбільш успішних підприємств ДК «Укроборонпром» авіаційної промисловості України[18].

Навесні 2014 року завод отримав від міністерства оборони України додаткове фінансування[19]: 68,62 млн гривень на капітальний ремонт шести двигунів РД-33, семи двигунів АЛ-31Ф і 8 двигунів АЛ-21Ф-3Т[20].

У червні 2014 року Міністерство оборони України виділило заводу 7,94 млн. гривень на ремонт двох авіадвигунів РД-33[21].

3 липня 2014 року міністерство оборони України виділило заводу 8,61 млн гривень на ремонт авіадвигунів РД-33 і АЛ-21Ф-3Т[22].

26 лютого 2015 року керівництво підприємства повідомило, що завод працює у дві зміни і повністю використовує наявні виробничі потужності[23].

6 квітня 2015 року Міністерство оборони України виділило заводу 43,97 млн гривень на капітальний ремонт і переобладнання літальних апаратів і авіадвигунів[24].

29 січня 2016 року заступник генерального директора ДК «Укроборонпром» А. В. Херувимів повідомив, що завод освоїв виробництво 4385 з 7600 позицій запасних частин, необхідних для капітального ремонту обслуговуваних двигунів і протягом 2016 року планують освоїти ще 312 найменувань[25].

У березні 2016 року завод підписав контракт на капітальний ремонт 50 авіадвигунів для ПС України загальною вартістю 135,43 млн гривень.[26] Крім того, протягом 2016 року завод підписав 8 контрактів з іноземними державами на загальну суму 579,2 млн гривень.[27]

Міжнародна співпраця[ред. | ред. код]

Делегація військових аташе з 24 країн світу відвідала ДП «Луцький ремонтний завод „Мотор“». Голова делегації, полковник Еріх Сімбургер, підкреслив високий рівень розвитку виробництва на підприємстві, впровадження сучасних енергозберігаючих технологій та активну роботу з імпортозаміщення.[25].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в «Мотор» завантажений на 15 %. ФОТО [Архівовано 25 липня 2018 у Wayback Machine.] // інформагентство «Волинські новини» від 4 листопада 2011
  2. ↑ [1] [Архівовано 25 липня 2018 у Wayback Machine.] // Непідйомні дивіденди на «Мотор»
  3. ↑ Луцькому заводу дають 9 мільонів на ремонт авіадвигунів [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] // інформагенство «Волинські новини» від 9 липня 2014
  4. ↑ Постанова Кабінету міністрів України № 1734 від 23 грудня 2004 р. «Про затвердження переліку підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави». Архів оригіналу за 12 квітня 2017. Процитовано 30 січня 2016.
  5. ↑ Постанова Кабінету міністрів України № 83 від 4 березня 2015 р. «Про затвердження переліку підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави». Архів оригіналу за 9 серпня 2016. Процитовано 30 січня 2016.
  6. ↑ а б в г На «Моторі» 75 років не зраджували двигунам. Інтерв'ю. ФОТО [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] // інформагентство «Волинські новини» від 16 серпня 2013
  7. ↑ а б «Підприємство сформували у 1938 році у місті Орел, протягом Великої Вітчизняної війни його працівники відремонтували 985 літаків та 2490 авіадвигунів. У березні 1945 року завод перебазувався у Луцьк, де працював від ремонту поршневих до сучасних турбореактивних двигунів четвертого покоління, яких відремонтували понад 18 тисяч»
    Унікальне волинське підприємство відсвяткувало ювілей. ФОТО [Архівовано 15 січня 2021 у Wayback Machine.] // інформагенство «Волинські новини» від 16 серпня 2013
  8. ↑ У Луцького авіаремонтного заводу — ювілей [Архівовано 29 листопада 2020 у Wayback Machine.] // інформагентство «Волинські новини» від 22 серпня 2008
  9. ↑ Закон України № 847-XIV від 07.07.1999 р. «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації»
  10. ↑ Луцький «Мотор» відремонтував двигуни для винищувачів на 17 млн грн. [Архівовано 25 січня 2022 у Wayback Machine.] // РБК — Україна від 21 грудня 2012
  11. ↑ Кабмін затвердив перелік літакобудівних підприємств, яким буде надана держпідтримка [Архівовано 20 серпня 2017 у Wayback Machine.] // РБК — Україна від 10 червня 2010
  12. ↑ Луцкий ремзавод «Мотор» получил заказ Минобороны на ремонт двигателей для СУ-27 и Миг-29 на 59 млн грн [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] // Інтерфакс-Україна від 5 листопада 2012
  13. ↑ Завод «Мотор» вдвічі збільшив обсяги ремонту авіаційної техніки[недоступне посилання з квітня 2019] // офіційний сайт ДК «Укроборонпром» від 20 квітня 2013
  14. ↑ Міноборони не розрахувалося з луцьким «Мотором» [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] // «Волинь Post» від 10 січня 2014
  15. ↑ «Тут виробляють понад 3 тисячі простих деталей, сам же двигун складається із 15 тисяч деталей. „Ми купляємо сучасне обладнання, сучасні оброблювальні центри, які дозволяють нам виготовляти все більш складні деталі“»
    Як ремонтують реактивні двигуни у Луцьку. ФОТО [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] // інформагентство «Волинські новини» від 29 квітня 2013
  16. ↑ Гендиректор Укроборонпрому Сергій Громов Повідомив Про Підписання Двох Авіаремонтних Контрактів з В'єтнамом[недоступне посилання з липня 2019] // офіційний сайт ДК «Укроборонпром» от 21 липня 2013
  17. ↑ Луцький завод-гігант витратив на модернізацію 52 мільйони гривень [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.] // «Волинь Post» від 10 липня 2013
  18. ↑ Укроборонпром экспортировал продукции и услуг для авиации на 500 млн долларов [Архівовано 8 лютого 2014 у Wayback Machine.] // «УКРІНФОРМ» від 26 листопада 2013
  19. ↑ Юрій Терещенко: Держава профінансувала видатки підприємств Укроборонпрому[недоступне посилання з квітня 2019] // офіційний сайт ДК «Укроборонпром» від 1 травня 2014
  20. ↑ Армія замовила ремонт винищувачів і двигунів до них за 108 мільйонів // «Наші гроші» от 14 мая 2014
  21. ↑ Військові дали 70 мільйонів на ремонт винищувачів та штурмовиків // «Наші гроші» від 30 червня 2014
  22. ↑ Міноборони відписало 9 мільйонів на ремонт авіадвигунів // «Наші гроші» від 8 липня 2014
  23. ↑ Оборонне підприємство Луцька залишилося без преференцій [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] // інформагентство «Волинські новини» від 26 лютого 2015
  24. ↑ Вінницьким льотчикам видали 79 мільйонів на ремонт техніки // «Наші гроші» від 14 квітня 2015
  25. ↑ а б Іноземні військові аташе відвідали Луцький завод «Мотор»[недоступне посилання з квітня 2019] // офіційний сайт ДК «Укроборонпром» від 29 січня 2016
  26. ↑ Луцький «Мотор» за 135 мільйонів відремонтує двигуни армійських винищувачів // «Наші гроші» від 31 березня 2016
  27. ↑ Лідери авіакластеру «Укроборонпрому»: «Мотор» збільшив експортні надходження на 74 % [Архівовано 25 липня 2018 у Wayback Machine.] // Офіційний сайт ДП «Укроборонпром» від 4 травня 2017 року

Джерела[ред. | ред. код]

  • «75 років бездоганного служіння Батьківщині» (2013) — фільм про 75-річної історії заводу, знятий в 2013 році у зв'язку 75-річним ювілеєм заводу

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Луцький_ремонтний_завод_«Мотор»&oldid=41785869