Автоскладальний завод № 1 (Богдан Моторс) — Вікіпедія

ДП «Автоскладальний завод № 1» ПАТ «Автомобільна компанія „Богдан Моторс“»
	Логотип
Тип	Дочірнє підприємство
Форма власності	акціонерне товариство
Галузь	Автомобільна промисловість Машинобудування
Спеціалізація	Колісні транспортні засоби
Попередник(и)	Луцький автомобільний завод, ВАТ
Засновано	1955
Закриття (ліквідація)	2000
Штаб-квартира	Україна, Луцьк, вул. Рівненська, 42
Ключові особи	Микола Джула, директор
Продукція	автобуси, тролейбуси, електробуси
Власник(и)	Корпорація «Богдан»
Холдингова компанія	Корпорація «Богдан»
busplant.bogdan.ua
	Автоскладальний завод № 1 у Вікісховищі

ДП «Автоскладальний завод № 1» ПАТ «Автомобільна компанія „Богдан Моторс“» — українська автомобілебудівна компанія в складі Корпорації «Богдан», промисловий виробник автобусів, тролейбусів та електробусів «Богдан». Знаходиться у м. Луцьк (Волинська область, Україна).

Власники[ред. | ред. код]

В 1995 році державне підприємство «Луцький автомобільний завод» було перетворене на ВАТ, а 2000 року приватизоване. 14 квітня 2000 року відбувся комерційний конкурс з продажу контрольного пакету акцій. Переможцем став концерн «Укрпромінвест». 2005 рік — створено корпорацію «Богдан», співзасновником якої стало ВАТ «Луцький автомобільний завод».

Історія[ред. | ред. код]

Становлення[ред. | ред. код]

Логотип радянського періоду

1955 рік — введено в дію Луцький ремонтний завод, розпочато виробництво запасних частин до вантажних автомобілів.

1959 рік — Луцький ремонтний завод перейменовано в Луцький машинобудівний завод, спеціалізацією якого стало виготовлення кузовних виробів (автокрамниці, авторефрижератори, причепи-рефрижератори та вироби спеціального призначення). Проведена реконструкція дозволила майже в 10 разів збільшити виробничі площі підприємства.

1960 рік — на заводі чітко сформувалась виробнича структура — 7 цехів та 8 відділів. Підприємство поступово освоює більш складну автомобільну техніку (автохолодильники, ремонтні автомайстерні), а з 1964 року — автомобілі-рефрижератори.
1966 рік — в грудні цього року на заводі збирають перші 50 малолітражних автомобілів ЗАЗ-969В. З їхнім випуском на Волині започатковано нову галузь машинобудування — автомобільну. 11 грудня 1966 року Луцький машинобудівний завод перейменовано на Луцький автомобільний завод (ЛуАЗ).

За період 1966—1974 рр. було випущено: кузовних виробів — 41540 одиниць (за весь період 1966—1980 рр. — 53990 одиниць), автомобілів ЗАЗ — 23598 одиниць до 1974 р.

Нарощування потужностей[ред. | ред. код]

1975 рік — Луцький автомобільний завод увійшов до складу виробничого об'єднання з Запорізьким автомобільним заводом. Було розпочато серійний випуск автомобілів підвищеної прохідності ЛуАЗ-969А з колісною формулою 4х4, а також автомобілів-транспортерів ЛуАЗ-967М.
1979 рік — підприємство розпочало серійний випуск модернізованого автомобіля ЛуАЗ-969М (відомого в народі під назвою «Волинянка»), який вигідно відрізняється від своїх попередників як зовнішньо, так і рядом інноваційних рішень. Ще до початку серійного випуску автомобіль одержує високу оцінку на ВДНГ в Москві. У 1978 році на Міжнародному автосалоні в м. Турин (Італія) ЛуАЗ-969М входить в десятку найкращих, а в липні 1979 р. на міжнародній виставці в Чехословаччині модель відзначена золотою медаллю. На виставках в Бельгії, Греції, Польщі, Болгарії, Угорщині ЛуАЗ-969М отримує також позитивні оцінки.
1982 рік — 24 вересня з конвеєра сходить 100-тисячний автомобіль ЛуАЗ.
1983 рік — розпочато поставки автомобілів ЛуАЗ на експорт.
1989 рік — виготовлено дослідний зразок автомобіля нового покоління ЛуАЗ-1301.
1990 рік — виготовлено рекордну кількість автомобілів ЛуАЗ — 16,5 тисяч за рік.
1994 рік — початок серійного виробництва модернізованого вантажопасажирського автомобіля ЛуАЗ-1302.
1995 рік — 28 грудня завод перетворено з державного підприємства у Відкрите акціонерне товариство «Луцький автомобільний завод».

Відродження[ред. | ред. код]

14 квітня 2000 року відбувся комерційний конкурс з продажу контрольного пакету акцій ВАТ «Луцький автомобільний завод». Переможцем став концерн «Укрпромінвест». Настав новий етап в історії підприємства. Розпочалося великовузлове (SKD) складання автомобілів ВАЗ та УАЗ.

У 2002 році темпи виробництва автомобілів дещо активізувалися. На підприємстві почали збирати автомобілі ИЖ. Згодом також запустили й на території заводу процес комплектування вантажівок корейського виробництва.

2005 рік — створено Корпорацію «Богдан». Завод приступив до SKD складання легкових автомобілів Kia та Hyundai.

За період 1975—2003 рр. було виготовлено автомобілів ЛуАЗ — 245103 одиниці. За період 2000—2008 рр. було випущено легкових автомобілів: ВАЗ — 102411 одиниця, УАЗ — 2775 одиниць, КІА — 39260 одиниць, Hyundai — 23472 одиниці; вантажних автомобілів Isuzu, Hyundai, Foton, КІА, Іж — 5412 одиниць.

Епоха громадського транспорту[ред. | ред. код]

З 2005 року на підприємстві розпочалась реалізація автобусної програми, результатом якої став випуск перших 35 автобусів А066, А144 та А145.

2006 рік — випуск перших автобусів А06900, А06921 на шасі Hyundai County.

2007 рік — розпочато виробництво автобусів А231 та тролейбусів Е231. Початок виробництва міських низькопідлогових автобусів А50110.

2008 рік — розпочато виробництво міських автобусів А09202, шкільних автобусів А06904, міських низькопідлогових автобусів А60110 та тролейбусів Т50110, Т60111.

2009 рік — початок виробництва міських автобусів А09280 та туристичних автобусів А40162. Цього ж року розпочато виробництво міських низькопідлогових тролейбусів Т80110.

26 грудня 2009 року — Відкрите акціонерне товариство «Луцький автомобільний завод» перейменовано в Дочірнє підприємство «Автоскладальний завод № 1» Публічного акціонерного товариства "Автомобільна компанія «Богдан Моторс».

2010 рік — початок виробництва автобусів А70190 [Архівовано 4 лютого 2016 у Wayback Machine.], призначених для обслуговування аеропортів, створення нових моделей міських низькопідлогових тролейбусів — Т60112, Т70110, Т70115, Т90110.

2011 рік — створення нових модифікацій низькопідлогових автобусів А30212, автобусів для аеропортів А80190 [Архівовано 4 лютого 2016 у Wayback Machine.], автобусів малого класу на шасі Hyundai County — А06902, А06906, А06922, початок серійного випуску автобусів на агрегатній базі Hyundai — А20110, А20111, початок виробництва міських низькопідлогових автобусів А70110.

2012 рік — створення нових модифікацій автобусів на агрегатній базі Hyundai — А20210, А20211, а також гібридних автобусів А70522 з двигуном Euro 5.

2013 рік — розробка та початок серійного виробництва шкільних автобусів А06907, автобусів А22110] на агрегатній базі Ashok Leyland.

В серпні 2013 року було виготовлено дослідний зразок низькопідлогового тролейбуса Т70116. Ця модель була сертифікована в Європі, що дало змогу підприємству реалізувати протягом 2013—2015 рр. 38 тролейбусів Т70116 у м. Люблін (Польща).

2014 рік — розробка автобусів А70132 на агрегатній базі Iveco з двигуном Euro 5, розширення модельного ряду 12-метрових тролейбусів — Т70117, Т70118.

Цього ж року на підприємстві було розроблено та виготовлено дослідний зразок електробуса А70100. Даний електробус отримав європейський сертифікат та був реалізований [Архівовано 4 лютого 2016 у Wayback Machine.] у Польщі в травні 2015 р.

2015 рік — розробка та виготовлення приміських автобусів А14532 з двигуном Euro 5, розробка та виготовлення міських автобусів на агрегатній базі Ashok Leyland — А22111, А22211.

За 2006—2015 рр. завод виготовив понад 3100 автобусів та тролейбусів «Богдан», що майже повністю відповідає річним потужностям цього підприємства при повному завантаженні —3500.

В квітні 2019 року розпочався виробничий процес з виготовлення тролейбусів на виконання цьогорічної угоди з КП «Київпастранс».^[1] Також завод переміг у тендері на поставку 57 низькопідлогових тролейбусів «Богдан Т70117» із супутнім обладнанням для Харкова^[2]^[3].

Завод запатентував багатофункціональну електричну вантажівку. Права на промисловий зразок стали чинними з 28 грудня 2020 року: багатофункціональний вантажний автомобіль з електроприводом від луцького підприємства можна вважати довершеним та відпрацьованим зразком, що може серійно виготовлятися на промислових потужностях та експлуатуватися потенційними замовниками^[4].