Лукашенко Микола Олександрович — Вікіпедія

Лукашенко Микола Олександрович
біл. Мікалай Аляксандравіч Лукашэнка
Ім'я при народженні біл. Мікалай Аляксандравіч Лукашэнка
Народився 31 серпня 2004(2004-08-31) (19 років)
Мінськ, Білорусь
Країна  Білорусь
Діяльність студент, спадкоємець
Знання мов російська, білоруська, англійська, іспанська і путунгуа
Батько Лукашенко Олександр Григорович
Мати Абельська Ірина Степанівна
Брати, сестри Лукашенко Віктор Олександрович і Лукашенко Дмитро Олександрович
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Лукашенко.
З батьком на параді

Микола Олександрович Лукашенко (нар. 31 серпня 2004(20040831)) — син президента Республіки Білорусь Олександра Лукашенка.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 31 серпня 2004 року, третій син президента Республіки Білорусь О. Г. Лукашенка. На відміну від старших братів Віктора та Дмитра, Микола — позашлюбна дитина[1][2][3].

Припущення щодо матері[ред. | ред. код]

Його мати — за свідченнями численних джерел у ЗМІ — Ірина Абельська, колишній закріплений лікар Олександра Лукашенка з 1994 по 2001, народилася у Бресті, від першого шлюбу має сина Дмитра.

Навчання[ред. | ред. код]

Навчався по фаху біології в ліцеї Білоруського державного університету. Після громадських протестів проти фальсифікації президентських виборів 2020 року забрав документи з навчального закладу на фоні вимог випускників ліцею щодо проведення вільних виборів[4]. У середині вересня 2020 року Микола переїхав до посольства в Москві, де під вигаданим іменем поступив до гімназії при МДУ[5][6].

У червні 2022 року закінчив школу в Білорусії із золотою медаллю. За даними Білоруського розслідувального центру, це приватна гімназія в мінському районі Дрозди, яку започаткувала заснована Іриною Абельською фірма. За деякими даними, після закінчення школи Микола Лукашенко навчається на відділенні «Біотехнології» біологічного факультету Білоруського державного університету, спеціально для нього створеному.

За твердженням його батька після закінчення школи вступив до Пекінського університету[7][8].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Лукашенко привіз до Венесуели наступника – молодшого сина Колю. tsn.ua. 27.06.2012. Архів оригіналу за 18 квітня 2017. Процитовано 19 квітня 2017.
  2. ↑ Жизнь с отцом: необычное детство Коли Лукашенко. inosmi.ru (рос.). 05.03.2011. Архів оригіналу за 18 квітня 2017. Процитовано 19 квітня 2017.
  3. ↑ Александр Лукашенко: тайны личной жизни, спрятанные миллионы и дружба с Путиным. obozrevatel.com (рос.). 30.08.2015. Архів оригіналу за 18 квітня 2017. Процитовано 19 квітня 2017.
  4. ↑ Син Лукашенка забрав документи з ліцею, випускники якого вимагали вільних виборів /Укрінформ, 31.08.2020/. Архів оригіналу за 24 вересня 2020. Процитовано 31 серпня 2020.
  5. ↑ Коля Лукашенко переїхав до Москви під чужим іменем – ЗМІ. Архів оригіналу за 1 квітня 2022. Процитовано 1 квітня 2022.
  6. ↑ Син Лукашенка переїхав в Москву та навчатиметься інкогніто: деталі від білоруського журналіста. 24 Канал (укр.). Архів оригіналу за 1 квітня 2022. Процитовано 1 квітня 2022.
  7. ↑ Лукашенко розповів, де навчається його молодший син Микола. NV. 14 червня 2023. Процитовано 14 червня 2023.
  8. ↑ Лукашенко заявив, що Україна та Росія могли домовитися про "оренду Криму". Українська правда. 14 червня 2023. Процитовано 14 червня 2023.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Перегляд цього шаблону
  Генеалогія та некрополістика
Довідкові видання
Нормативний контроль


Персоналії Це незавершена стаття про особу.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Президентство
Внутрішня політика
Зовнішня політика
Президентські вибори
Прем'єр-міністри
Сім'я
Меми
Інше
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Лукашенко_Микола_Олександрович&oldid=41088439