Лоріно — Вікіпедія

Лоріно

Координати 65°30′ пн. ш. 171°43′ зх. д. / 65.500° пн. ш. 171.717° зх. д. / 65.500; -171.717Координати: 65°30′ пн. ш. 171°43′ зх. д. / 65.500° пн. ш. 171.717° зх. д. / 65.500; -171.717

Країна  Росія
Адмінодиниця Лорінське сільське поселення[1]
Перша згадка 1763
Населення 1236 осіб (2002)[2],
1484 осіб (2009)[3],
1267 осіб (2010)[4],
1262 осіб (2011)[5],
1255 осіб (2012)[6],
1216 осіб (2013)[7],
1160 осіб (2014)[8],
1098 осіб (2015)[9],
1046 осіб (2016)[10],
1000 осіб (2017)[11],
998 осіб (2018)[12],
983 осіб (2019)[13],
980 осіб (2020)[14],
1426 осіб (2021)[15],
1456 осіб (2023)[16]
Телефонний код 42736
Поштовий індекс 689315
GeoNames 4031625
Лоріно. Карта розташування: Росія
Лоріно
Лоріно
Лоріно (Росія)
Мапа

Лоріно (рос. Ло́рино, чук. Ԓьурэн чапл. Нуӄаӄ, наукан. Л'уӷраӄ) — село в Чукотському районі Чукотського автономного округу[17]. Утворює сільське поселення Лоріно. Найбільше національне село на Чукотському півострові.

Назва села походить від чукотського слова Ԓьурен, що означає «знайдене житло» або «побачене житло» (від чук. ԓьу-/ԓьо- «бачити, знайти» + -реп / -ран «житло»)[18]. З ескімоської чаплінської мови Нуӄаӄ перекладається як «те, чого не вистачає» .

Географія[ред. | ред. код]

Село розташоване на березі Мечигменської губи Берингового моря. Відстань до районного центру, села Лаврентія, по насипній автодорозі становить 40,5 км[18]. По ній ходить рейсовий автобус (перевезення здійснюються по понеділках, середах і п'ятницях на автобусі вахтового типу на шасі Урал-4320)[19][20][21][22]. У безпосередній близькості від села розташовані Лорінські (Кукуньські) гарячі джерела.

Історія[ред. | ред. код]

Перші згадки про Лоріно відносяться до XVIII століття[23]. Сучасне чукотське село розташоване на території колишнього ескімоського поселення Нукак[24].

Населення[ред. | ред. код]

Станом на 1 січня 2009 року в селі Лоріно проживало 1484 особи, з них дітей до 16 років — 501 чол. Корінне населення становило 90 % від загальної чисельності жителів села[25].

Чисельність населення, чол.[25]
1927 1943 1989 2009
52 174 1551 1484
Чисельність населення
2002[26]2009[27]2010[28]2011[29]2012[30]2013[31]2014[32]
1236↗1484↘1267↘1262↘1255↘1216↘1160
2015[33]2016[34]2017[35]2018[36]2019[37]
↘1098↘1046↘1000↘998↘983
250
500
750
1000
1250
1500
2009
2014
2019

Економіка і соціальна інфраструктура[ред. | ред. код]

Звіроферма

Основне заняття місцевих жителів — морзвіробійний промисел, рибальство, оленярство, службове собаківництво. Тут базується центральна садиба сільськогосподарського підприємства «Кепер»[24], раніше центральна садиба колгоспу імені В. І. Леніна[38]. У Лоріно з 1955 року працює звіроферма з розведення песця, в 2009 році запущений в експлуатацію консервний цех з переробки м'яса морських ссавців[25] .

У селі є середня школа, дитячий садок «Сонечко», будинок культури.

Діють оператори мобільного зв'язку «МТС» і «Мегафон»[39].

Культура[ред. | ред. код]

Відомий національний ансамбль «Лорінські зорі». Важливе місце в укладі корінних жителів займає їздове собаківництво. У 1991 році в селі Лоріно стартувала перша міжконтинентальна гонка «Надія», що з'єднала два регіони — Аляску і Чукотку[25].

У 2008 році в Лоріно проходили зйомки документального фільму «Китобій», удостоєного в 2009 році премії «ТЕФІ» за найкращу операторську роботу в номінації «Оператор телевізійного фільму»[40].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ ЗКТМУ
  2. ↑ Шаблон:Публикация
  3. ↑ Поселения Чукотского района на 1 января 2009 года (рос.). Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 9 травня 2015.
  4. ↑ Численность населения Чукотского автономного округа, городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений. Итоги Всероссийской переписи населения 2010 года (рос.). Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 25 листопада 2014.
  5. ↑ Оценка численности населения на 1 января текущего года, человек
  6. ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям. Таблица 35. Оценка численности постоянного населения на 1 января 2012 года (рос.). Архів оригіналу за 16 травня 2013. Процитовано 31 травня 2014.
  7. ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2013 года (рос.). М.: Федеральная служба государственной статистики Росстат. 2013. Архів оригіналу за 12 жовтня 2013. Процитовано 16 листопада 2013. {{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр |description= (довідка)
  8. ↑ Таблица 33. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2014 года (рос.). Архів оригіналу за 10 серпня 2014. Процитовано 2 серпня 2014.
  9. ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2015 года (рос.). Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 6 серпня 2015.
  10. ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2016 года (рос.). 5 жовтня 2018. Архів оригіналу за 8 травня 2021. Процитовано 15 травня 2021.
  11. ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2017 года (рос.). 31 липня 2017. Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 31 липня 2017.
  12. ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2018 года (рос.). Архів оригіналу за 26 липня 2018. Процитовано 25 липня 2018.
  13. ↑ Численность населения Чукотского автономного округа по муниципальным образованиям на 1 января 2019 года
  14. ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2020 года (рос.). Архів оригіналу за 17 жовтня 2020. Процитовано 17 жовтня 2020.
  15. ↑ Таблица 5. Численность населения России, федеральных округов, субъектов Российской Федерации, городских округов, муниципальных районов, муниципальных округов, городских и сельских поселений, городских населенных пунктов, сельских населенных пунктов с населением 3000 человек и более (XLSX) (рос.). Архів оригіналу за 1 вересня 2022. Процитовано 1 вересня 2022. {{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр |subtitle= (довідка)
  16. ↑ Численность постоянного населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2023 года
  17. ↑ ЗАКОН Чукотского автономного округа от 29.11.2004 N 47-ОЗ [Архівовано 25 вересня 2017 у Wayback Machine.] «О статусе, границах и административных центрах муниципальных образований на территории Чукотского района Чукотского автономного округа (принят Думой Чукотского автономного округа 25.11.2004)»
  18. ↑ а б Село Лорино. Избирком Чукотского АО. Архів оригіналу за 20 червня 2011. Процитовано 21 червня 2011.
  19. ↑ Об утверждении порядка возмещения за счёт средств бюджета муниципального образования Чукотский муниципальный район убытков, возникших в связи с предоставлением услуг по перевозке пассажиров общественным автомобильным транспортом по маршруту Лорино-Лаврентия-Лорино | Контент-платформа Pandia.ru
  20. ↑ Архивированная копия. Архів оригіналу за 24 серпня 2017. Процитовано 12 травня 2017.
  21. ↑ Чукотка-2015, ч.25. Другие фото. Окончание.: ogneev
  22. ↑ Архивированная копия. Архів оригіналу за 3 квітня 2018. Процитовано 12 травня 2017.
  23. ↑ Лорино. Избирательная комиссия Чукотского автономного округа. Архів оригіналу за 20 червня 2011. Процитовано 19 червня 2011.
  24. ↑ а б Участки парка / Лорино. Природно-этнический парк Берингия. Архів оригіналу за 20 червня 2011. Процитовано 21 червня 2011.
  25. ↑ а б в г Поселения Чукотского района. Официальный сайт Чукотского муниципального района. Архів оригіналу за 25 липня 2010. Процитовано 21 червня 2011.
  26. ↑ Данные Всероссийской переписи населения 2002 года: таблица № 02c. Численность населения и преобладающая национальность по каждому сельскому населенному пункту. М.: Федеральная служба государственной статистики, 2004 (рос.)
  27. ↑ Поселения Чукотского района на 1 января 2009 года. Архів оригіналу за 9 травня 2015. Процитовано 9 травня 2015.
  28. ↑ Численность населения Чукотского автономного округа, городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений. Итоги Всероссийской переписи населения 2010 года. Архів оригіналу за 25 листопада 2014. Процитовано 25 листопада 2014.
  29. ↑ Оценка численности населения на 1 января текущего года, человек
  30. ↑ Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями. Таблиця 35. Оцінка чисельності постійного населення на 1 січня 2012 року. Архів оригіналу за 31 травня 2014. Процитовано 31 травня 2014.
  31. ↑ Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2013 року. - М .: Федеральна служба державної статистики Росстат, 2013. - 528 с. (Табл. 33. Чисельність населення міських округів, муніципальних районів, міських і сільських поселень, міських населених пунктів, сільських населених пунктів). Архів оригіналу за 16 листопада 2013. Процитовано 16 листопада 2013.
  32. ↑ Таблиця 33. Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2014 року. Архів оригіналу за 2 серпня 2014. Процитовано 2 серпня 2014.
  33. ↑ Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2015 року. Архів оригіналу за 6 серпня 2015. Процитовано 6 серпня 2015.
  34. ↑ Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2016 року
  35. ↑ (рос.) Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2017 року. 31 липня 2017. Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 31 липня 2017.
  36. ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2018 года (рос.). Архів оригіналу за 26 липня 2018. Процитовано 25 липня 2018.
  37. ↑ Численность населения Чукотского автономного округа по муниципальным образованиям на 1 января 2019 года
  38. ↑ Тетерин В. С., Здесь начинается день, 1973.
  39. ↑ С. Соловьёва (12.12.2012). Космос, приём!. Крайний Север. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 4 квітня 2013.
  40. ↑ ТЭФИ-2009. Архів оригіналу за 27 січня 2013. Процитовано 2 квітня 2011.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Лоріно&oldid=40918504