Лозовий Костянтин Митрофанович — Вікіпедія

Лозовий Костянтин Митрофанович

Народився 14 січня 1930(1930-01-14)
Чуднів
Помер 4 травня 1976(1976-05-04) (46 років)
Громадянство СРСР СРСР
Навчання Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва

Костянтин Митрофанович Лозови́й (нар. 14 січня 1930, Чуднів — пом. 4 травня 1976, Ужгород) — український радянський скульптор; член Спілки художників України з 1963 року.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 14 січня 1930 року в місті Чуднові (тепер Житомирська область, Україна). 1958 року закінчив Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва (викладачі Вітольд Манастирський, Іван Севера, Луїза Штернштейн). Член КПРС.

Жив в Ужгороді, в будинку на вулиці Золотій № 24. Помер в Ужгороді 4 травня 1976 року.

Творчість[ред. | ред. код]

Працював в галузі станкової та монументальної скульптури. Створював композиції у техніках карбування та різьблення.

Монумент Слави.

Серед робіт:

  • «Портрет Героя Радянського Союзу Олекси Борканюка» (1960, у співавторстві з Михайлом Поповичем);
  • «Лісоруб» (1960);
  • «Кобзар» (1964);
  • «Партизан» (1965);
  • монумент Слави в Мукачевому (1969, у співавторстві з Михайлом Поповичем);
  • «Закохані» (1969);
  • «Сім’я» (1969);
  • «Подруги» (1972);
  • «Птиці» (1973);
  • «Праця» (1974);
  • «Джордано Бруно перед інквізицією» (1974);
  • «Солекоп» (1975).

Брав участь у республіканських виставках з 1960 року.

Література[ред. | ред. код]