Лобне місце — Вікіпедія

Лобне місце

55°45′11″ пн. ш. 37°37′21″ сх. д. / 55.75333333002777181° пн. ш. 37.62250000002777739° сх. д. / 55.75333333002777181; 37.62250000002777739Координати: 55°45′11″ пн. ш. 37°37′21″ сх. д. / 55.75333333002777181° пн. ш. 37.62250000002777739° сх. д. / 55.75333333002777181; 37.62250000002777739
Країна  Росія
Розташування Тверський
Тип місце стратиd і пам'ятка архітектури[d]
Перша згадка 1549
Дата заснування 1597

Лобне місце. Карта розташування: Росія
Лобне місце
Лобне місце
Лобне місце (Росія)
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі
Лобне місце
Лобне місце. Вид зсередини
рос. «Утро стрелецкой казни». Картина Василя Івановича Сурикова, 1881

Лобне місце (рос. Лобное место) — пам'ятник російської архітектури 16-го століття, знаходиться в Москві на Красній площі. Являє собою піднесення, оточене кам'яною огорожею.

Назва[ред. | ред. код]

Первісно термін «Лобное мѣсто» з'явився в слов'янському перекладі Євангелія від Іоанна: и носѧ крестъ свой, изыде въ глаголемое Лобное мѣсто, єже глаголетсѧ єврейски Голгоѳа. Це визначення використовувалося при описі Храму Гробу Господнього в пам'ятці паломницької літератури XII ст. «Ходіння ігумена Даниїла»[1].

Відповідно до думки сучасних дослідників, ідея зведення Лобного місця в Москві належала митрополиту Макарію. Концепція передбачала зведення на Красній площі комплексу, центром якого був Покровський собор, що символізував Небесний Єрусалим[2]. Це припущення підтверджується тим фактом, що в XVII столітті храм іноді називали Єрусалимським[3][4], а Спаські ворота — Єрусалимськими[5].

Точна дата будівництва Лобного місця невідома. У літописах воно вперше згадується в 1549 році, коли молодий цар Іван IV скористався майданчиком для публічного звернення до виборних Земського собору, при цьому формально цар свою промову адресував митрополиту Макарію[6].

Пов'язані події[ред. | ред. код]

6 листопада 1942 біля Лобного місця єфрейтор Савелій Дмитрієв обстріляв з гвинтівки машину Анастаса Мікояна, прийнявши її за машину Йосипа Сталіна. Зловмисник був арештований і згодом розстріляний за вироком трибуналу[7][8].

25 серпня 1968 біля Лобного місця пройшла сидяча демонстрація проти вторгнення військ Варшавського договору до Чехословаччини.

У мистецтві[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Хожение Даниила, игумена Русской Земли. Восточная литература. 2004. Архів оригіналу за 18 лютого 2020. Процитовано 15 березня 2018.
  2. Сарачева Т. Идея девятиглавого Покровского собора принадлежит митрополиту Макарию // Журнал московской Патриархии / Кириллова Л.И., Минервин Г.Б., Шемякин Г.А. — М. : Издательство Московской Патриархии, 2011. — 95 с.
  3. Из архива Тайных Дел. Восточная литература. 2015. Архів оригіналу за 17 лютого 2020. Процитовано 15 березня 2018.
  4. Мартин Бер (2004). Летопись Московская. Восточная литература. Архів оригіналу за 9 березня 2020. Процитовано 15 березня 2018.
  5. Кузнецов И. И. Покровский (Св. Василия Блаженного) собор в Москве. — М. : Типо-литография Н. И. Гройсман, 1900. — 65 с.
  6. Соловьев С.М. (2013). Правление боярское. ГПНТБ СО РАН. Архів оригіналу за 10 червня 2020. Процитовано 15 березня 2018.
  7. Хто робив замах на Мікояна. Архів оригіналу за 18 березня 2018. Процитовано 20 серпня 2017.
  8. Царська «дев'ятка». Архів оригіналу за 10 лютого 2013. Процитовано 20 серпня 2017.

Посилання[ред. | ред. код]