Литовченко Олександр Дмитрович — Вікіпедія

Олександр Дмитрович Литовченко
«Олександр Литовченко». Портрет І.М.Крамського
Народився 14 (26) березня 1835(1835-03-26)
Кременчук, Україна
Помер 16 (28) червня 1890(1890-06-28) (55 років)
Санкт-Петербург, Російська імперія
Місце проживання Російська імперія
Діяльність художник
Галузь малярство
Alma mater Петербурзька академія мистецтв
Жанр історичний живопис

Олекса́ндр Дми́трович Лито́вченко (14 (26) березня 1835(18350326), Кременчук, Російська імперія — 16 (28) червня 1890, Санкт-Петербург, Російська імперія) — український історичний живописець доби Російської імперії.

Стислі відомості[ред. | ред. код]

З 1855 (?) року навчався в петербурзькій Академії красних мистецтв, яку з групою інших 12 учнів залишив 1863 року на знак протесту проти академічної рутини, заснувавши разом з товаришами «художню артіль».

У 1868 році за картину-етюд напівфігури чоловіка в російському костюмі XVII століття «Сокольничий» став академіком мистецтва.

З 1876 року О. Литовченко — член Товариства передвижників.

Олександр Литовченко — автор картин на історичну та міфологічну тематику: «Харон перевозить душі через річку Стікс» (1861), «Цар Іван Грозний показує свої скарби англійському послу Герсею» (1875), «Сокольничі царя Олексія Михайловича» (1889) та «Цар Олексій Михайлович і Никон» (1886) тощо, портретів: В. Г. Шварца (1870), С. С. Андрієвського, В. В. Вельямінова-Зернова тощо.

Картини О. Д. Литовченка експонуються в музеях України — «Італійський посланник Кальвуччі змальовує улюблених соколів царя Олексія Михайловича» (1889, Харківський художній музей), портрет «Тяжка дума» (1866, Київська національна картинна галерея) тощо.

Олександр Литовченко відомий також своїм розписом семи настінних картин у московському Храмі Христа Спасителя.

Пам'ять[ред. | ред. код]

2011 року Кременчуцькій дитячій художній школі було присвоєно його ім'я.

Галерея[ред. | ред. код]

Джерела і посилання[ред. | ред. код]