Лепта — Вікіпедія

	Лепта
	Лепта у Вікісховищі

Лепта (грец. Λεπτόν, множина — грец. Λεπτά) — назва дрібної розмінної монети, що використовується у грецькомовному світі від стародавніх часів й до сьогодні. У буквальному перекладі слово лепта має значення «малий», «тонкий». На письмі зазвичай позначається літерою Λ (лямбда).

Протягом різних історичних періодів лептою називалися:

Стародавня мідна монета у державах Класичної та Елліністичної Греції, зазвичай найменша з існуючих. Пізніше — неофіційна назва найменших римських монет на теренах грецькомовних регіонів Римської імперії.
У сучасній Греції — розмінна грошова одиниця Грецької держави, що дорівнювала 1/100 фенікса (протягом 1827—1832) та драхми (1832—2002).
Починаючи з 2002 року — неофіційна назва розмінної монети об'єднаної Європи — євроцента (1/100 євро) у Греції, а також неформальна назва монет євроцентів грецького карбування.

«Вдовичина лепта»[ред. | ред. код]

Грецькомовне слово лепта увійшло до активного лексикону інших мов насамперед завдяки епізоду, описаному у 12 главі Євангелія від Марка:

	І сів Він навпроти скарбниці, і дививсь, як народ мідяки до скарбниці вкидає. І багато заможних укидали багато. І підійшла одна вбога вдовиця, і поклала дві лепті, цебто гріш. І покликав Він учнів Своїх та й промовив до них: Поправді кажу вам, що ця вбога вдовиця поклала найбільше за всіх, хто клав у скарбницю. Бо всі клали від лишка свого, а вона поклала з убозтва свого все, що мала, свій прожиток увесь...
— Мк. 12, 41 — 12, 44

Відповідно до описаного епізоду сталий вислів «внести лепту» має значення «взяти посильну участь». Відповідно «вдовичиною (вдовиною) лептою» називають формально невеликий внесок у спільну справу, який, втім, має суттєву внутрішню значимість з огляду на свою відносну вартість для особи, яка його робить.

Див. також[ред. | ред. код]

Драхма

Посилання[ред. | ред. код]

Лепта [Архівовано 14 вересня 2020 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1960. — Т. 4, кн. VII : Літери Ле — Ме. — С. 826. — 1000 екз.
В. Олійник «Гроші Святого Письма. Про 30 срібняків, вдовину лепту, зароблені шеляги та зариті таланти.» [Архівовано 20 жовтня 2007 у Wayback Machine.] — Дзеркало тижня, № 14, 2007

Це незавершена стаття з економіки.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Це незавершена стаття з історії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.