Лей Тінцзє — Вікіпедія

Лей Тінцзє
Оригінал імені 雷挺婕
Країна КНР КНР
Народження 3 березня 1997(1997-03-03)[1] (27 років)
Чунцін, Сичуань, КНР
Титул Гросмейстер (2017)
Гросмейстер серед жінок (2014)
Рейтинг ФІДЕ 2505 (№ 12 у жіночому рейтингу ФІДЕ у березні 2020 року)[2]
Піковий
рейтинг 		2545 — 7-ме місце(березень 2018 року)

Лей Тінцзє (кит. спр. 雷挺婕, піньїнь: Lei Tingjie; нар. 13 березня 1997) — китайська шахістка, гросмейстер від 2017 року. Чемпіонка Китаю 2017 року.[3]

У складі збірної Китаю переможниця командного чемпіонату світу 2019 року.

Її рейтинг станом на березень 2020 року — 2505 (12-те місце у світі, 4-те — серед шахісток Китаю).

Кар'єра[ред. | ред. код]

2014 року виграла 4-й China Women Masters Tournament в Усі, випередивши на тай-брейку Цзюй Веньцзюнь[4] і ФІДЕ удостоїла її звання гросмейстера серед жінок. 2015 року виграла жіночий турнір Moscow Open, випередивши чемпіонку світу серед юніорів Олександру Горячкіну.[5] Взяла участь у Чемпіонаті світу серед жінок 2015 за олімпійською системою, де в 2-му раунді поступилась рейтинговій фаворитці Гампі Конеру. У грудні 2015 року поділила 1-5-те місце з Олександром Зубарєвим, Олександром Бортником, Юре Скоберне і Максіміліаном Нефом на 32-му Böblingen International Open, набравши 7 очок у 9 партіях.[6]

2016 року зіграла за китайську збірну, яка здобула золото в жіночій дисципліні Кубку азійських націй у Дубаї.[7] У березні 2017 року удостоєна звання повного гросмейстера.[8] У червні виграла 6-й Chinese Women's Masters Tournament в Усі, попереду чемпіонки світу Тань Чжун'ї.[9] У грудні здобула срібну медаль на жіночому чемпіонаті світу зі швидких шахів у Ер-Ріяді.[10]

У січні 2018 року виграла 43-й Sevilla International Chess Open.

У березні 2019 року у складі збірної Китаю стала переможницею командного чемпіонату світу, що проходив в Астані[11]. Крім того, набравши 87,5 % можливих очок, китаянка посіла 1-ше місце серед шахісток, які виступали на четвертій шахівниці[12].

У січні 2020 року Лей Тінцзє посіла 2-ге у заліку серед жінок на турнірі «Gibraltar Chess Festival 2020». Її результат 6½ очок з 10 можливих (+4-1=5)[13].

Зміни рейтингу[ред. | ред. код]

Зміни рейтингу Ело[14]
На цьому місці має відображатися графік чи діаграма, однак з технічних причин його відображення наразі вимкнено. Будь ласка, не видаляйте код, який викликає це повідомлення. Розробники вже працюють для того, щоби відновити штатне функціонування цього графіка або діаграми.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ https://ratings.fide.com/crt/main224496.pdf
  2. ↑ Дані з картки на сайті ФІДЕ. Архів оригіналу за 23 серпня 2019. Процитовано 15 березня 2019.
  3. ↑ Wei Yi and Lei Tingjie are 2017 Chinese Chess Champions. Chessdom. 4 травня 2017. Архів оригіналу за 29 червня 2018. Процитовано 13 травня 2017.
  4. ↑ Lei Ting jie wins China Women Master. News About Chess. 15 травня 2014. Архів оригіналу за 26 December 2015. Процитовано 26 жовтня 2015.
  5. ↑ WGM Lei Tingjie best in Moscow Open Women’s Cup. Chessdom. 8 лютого 2015. Архів оригіналу за 5 липня 2017. Процитовано 26 жовтня 2015.
  6. ↑ GM Zubarev clinches the title at 32nd Boeblingen Open 2015. Chessdom. 31 грудня 2015. Архів оригіналу за 6 січня 2016. Процитовано 3 січня 2016.
  7. ↑ Schulz, André (2016-04-07). «Asian Nations Cup: Gold for India and China» [Архівовано 4 жовтня 2018 у Wayback Machine.]. ChessBase.
  8. ↑ List of titles approved by the Presidential Board by written resolution. FIDE. 3 березня 2017. Архів оригіналу за 4 березня 2017. Процитовано 3 березня 2017.
  9. ↑ Crowther, Mark (5 червня 2017). 6th Chinese Women's Masters 2017. The Week in Chess. Архів оригіналу за 14 квітня 2018. Процитовано 2 січня 2018.
  10. ↑ Viswanathan Anand and Ju Wenjun are World Rapid Champions!. Chessdom. 28 грудня 2017. Архів оригіналу за 6 травня 2018. Процитовано 2 січня 2018.
  11. ↑ World Team Ch: England take silver, China take bronze. Архів оригіналу за 30 березня 2019. Процитовано 15 березня 2019.
  12. ↑ PAIRINGS AND RESULTS WOMEN. Архів оригіналу за 20 березня 2019. Процитовано 15 березня 2019.
  13. ↑ David Paravyan wins Gibraltar Masters in thrilling playoff. Архів оригіналу за 31 січня 2020. Процитовано 2 лютого 2020.
  14. ↑ Рейтинг Ело зі списків ФІДЕ. Джерело: fide.com (дані з 2001 року), benoni.de, olimpbase.org (дані 1971—2001 років)

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Лей_Тінцзє&oldid=35194988