Лев Толстой (станція) — Вікіпедія

Станція Лев Толстой Лев Толстой — Єлець, Лев Толстой - Куликове Поле, Лев Толстой - Раненбург Південно-Східна залізниця Мічуринський регіон селище Лев Толстой
53°12′30.000000098806″ пн. ш. 39°26′52.700000099197″ сх. д. / 53.20833° пн. ш. 39.44797° сх. д. / 53.20833; 39.44797
Дата відкриття	1890
Попередня назва	Астапово (до 1918)
Тип	вузлова
Колій	8
Платформ	3
Тип платформ(и)	2 берегові, острівна
Форма платформи	пряма
Відстань до , км	35 км до ст. Раненбург
Код станції	594303 ?
Код «Експрес-3»	2015355 ?
Послуги	Продаж квитків на усі напрямки. Прийом та видача багажу
Лев Толстой на Вікісховищі

Лев Толстой — станція Мічуринського регіону Південно-Східної залізниці. Розташована у селищі Лев Толстой.

Розташована на перетині ліній Раненбург — Куликове Поле та Лев Толстой — Єлець.

Станцію Астапово було відкрито 1890 року^[1] і названу за іменем розташованого неподалік села. З 1898 року станція перетворилася на вузлову. На станції існувало невелике паровозне депо на 16 стійл.

Наприкінці 19 — на початку 20 століття було збудовано будівлю вокзалу, будинок начальника станції, водонапірну башту. Вже на початку 20 століття біля залізничної станції було споруджено будівлі телеграфу, амбулаторії та училища із церквою-школою.

Станція набула всесвітньої відомості завдяки тому, що на ній минули 7 останніх днів життя Льва Толстого.

Увечері 31 жовтня (13 листопада за новим стилем) 1910 року на станцію прибув потяг, що прямував у Ростов — на — Дону. Під час поїздки Лев Толстой, що їхав цим потягом, застудився і захворів на запалення легень. Це змусило його зійти з потяга на найближчій великій станції, якою і виявилася станція Астапово.

Льву Толстому надав своє службове житло начальник станції Іван Озолін. Впродовж 7 днів хвороби письменника увага усього світу була прикута до цієї доти невідомої станції.

Коли 7 (20) листопада 1910 року Лев Толстой помер, начальник станції Астапово Іван Озолін задля увіковічнення пам'яті письменника зупинив станційний годинник на познаці 6:05 — часі смерті письменника, він же у той самий день встановив у будинку меморіальну табличку з написом «Тут помер Лев Миколайович Толстой 7 листопада 1910 року».

Саме Іван Озолін, розуміючу величезну історичну цінність, вирішив зберегти кімнату, де жив та помер Толстой у недоторканному вигляді. І справді, у цьому будинку більше ніхто і ніколи не жив, усі предмети вжитку та меблі залишилися на своїх місцях. Відтоді до 1946 року, поки не було створено літературно-меморіальний музей «Музей пам'яті Льва Толстого на станції Астапово», усі начальники станції фактично були керівниками і зберігачами меморіального будинку.

1918 року за рішенням робітників — залізничників станція здобула сучасну назву. 1998 року була розібрана одна з лінії від станції, з тих пір станція стала вузлом лише 3 ліній. З 2014 року станція не має пасажирського сполучення.

• Будинок начальника станції, де помер Лев Толстой — пам'ятка федерального значення;
• Будівля вокзалу (1889—1900);
• Амбулаторія (1900);
• Телеграф, з якого відправлялися телеграми з інформацією про стан здоров'я Толстого, саме звідси було відправлено телеграму про його смерть (1900);
• Училище зі школою — церквою (1905—1909);
• Пристанційний парк (1900-і рр.).

• Станція Астапово на сайті «Історія Рязано-Уральської залізниці» [Архівовано 4 квітня 2009 у Wayback Machine.];
• Сайт музею Льва Толстого на станції [Архівовано 24 липня 2015 у Wayback Machine.].