Леван Кенія — Вікіпедія

Ф
Леван Кенія
Леван Кенія
Леван Кенія
Особисті дані
Повне ім'я Леван Кенія
Народження 18 жовтня 1990(1990-10-18)[1][2] (33 роки) або 18 листопада 1990(1990-11-18) (33 роки)
  Тбілісі, Грузинська РСР, СРСР
Зріст 168 см
Вага 70 кг
Громадянство  Грузія
Позиція півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб Чехія «Славія» (Прага)
Номер 11
Юнацькі клуби
2004—2005
2005-2007
Грузія «Динамо» Т
Грузія «Локомотив» Т
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2007–2008 Грузія «Локомотив» Т 11 (3)
2008 Німеччина «Шальке 04 II» 2 (0)
2009–2012 Німеччина «Шальке 04» 11 (0)
2012–2013 Україна «Карпати» (Львів) 20 (3)
2013–2014 Німеччина «Фортуна» Д 11 (0)
2014– Чехія «Славія» (Прага) 31 (3)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г)
2007– Грузія Грузія 27 (4)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 10 квітня 2017.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 10 квітня 2017.

Леван Кенія (груз. ლევან ყენია, нар. 18 жовтня 1990, Тбілісі) — грузинський футболіст, півзахисник «Славії» (Прага) та національної збірної Грузії.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Народився 18 жовтня 1990 року в місті Тбілісі. Вихованець юнацьких команд футбольних клубів «Динамо» (Тбілісі) та «Локомотив» (Тбілісі).

У дорослому футболі дебютував 2007 року виступами за команду клубу «Локомотив» (Тбілісі), в якій провів один сезон, взявши участь у 11 матчах чемпіонату.

2008 року перейшов до складу німецького «Шальке 04», до матчів основної команди якого залучався, втім, вкрай нерегулярно. Незважаючи на це став разом з командою володарем Кубка та Суперкубка Німеччини.

До складу клубу «Карпати» (Львів) приєднався влітку 2012 року[3]. Протягом сезону відіграв за «зелено-білих» 20 матчів у національному чемпіонаті, в яких забив три голи («Кривбасу», «Волині» та «Арсеналу»), а також провів два матчу у Кубку України, відзначившись голому у воротах «Металіста».

28 червня 2013 року перейшов в дюссельдорфську «Фортуну», що виступала в Другій Бундеслізі[4], проте закріпитись в команді не зумів і по завершенню сезону покинув клуб.

Після Німеччини Леван тренувався в московському «Торпедо», а потім повідомлялося, що Кенія повернувся в Україну і хотів повернутися в «Карпати», але не зумів узгодити умови контракту покинув Львів[5].

В жовтні 2014 року підписав контракт з празькою «Славією»[6].

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

2007 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Грузії. Наразі провів у формі головної команди країни 23 матчі, забивши 3 голи.

Статистика виступів[ред. | ред. код]

Статистика клубних виступів[ред. | ред. код]

Клуб Сезон Ліга Кубок Єврокубки Загалом
Ігор Голів Ігор Голів Ігор Голів Ігор Голів
Грузія«Локомотив» (Тбілісі) 2005-06 4 0 0 0 0 0 4 0
2006-07 11 3 0 0 0 0 11 3
2007-08 4 1 0 0 0 0 4 1
Загалом 19 4 0 0 0 0 19 4
Німеччина«Шальке 04» 2008-09 1 0 0 0 1 0 2 0
2009-10 10 0 2 1 0 0 12 1
2010-11 0 0 0 0 0 0 0 0
2011-12 0 0 0 0 0 0 0 0
Загалом 11 0 2 1 1 0 14 1
Україна«Карпати» (Львів) 2012-13 20 3 2 1 0 0 19 4
Загалом 17 3 2 1 0 0 19 4
Загалом за кар'єру 47 7 4 2 1 0 52 9
(Станом на кінець сезону 2012/13)

М'ячі за збірну[ред. | ред. код]

 Статистика матчів і голів за збірну — Грузія Грузія
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
27/5/2008 Таллінн Естонія Естонія 1 – 1 Грузія Грузія товариський матч 1
20/8/2008 Суонсі Уельс Уельс 1 – 1 Грузія Грузія товариський матч 1
6/9/2008 Майнц Ірландія Ірландія 2 – 1 Грузія Грузія Відбір до ЧС 2010 1
Усього Матчів 22 Голів 3

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

«Шальке 04»: 2010-11
«Шальке 04»: 2011
«Ф91 Дюделанж»: 2019
«Ф91 Дюделанж»: 2019
«Сабуртало»: 2019
«Сабуртало»: 2020

Примітки[ред. | ред. код]

  1. FBref
  2. BDFA
  3. Офіційно. Леван Кенія — гравець «Карпат». Архів оригіналу за 28 вересня 2015. Процитовано 5 серпня 2015.
  4. Levan Kenia kommt zur Fortuna. Архів оригіналу за 2 липня 2013. Процитовано 25 вересня 2013.
  5. Кенія покинув Львів. Архів оригіналу за 6 травня 2015. Процитовано 5 серпня 2015.
  6. Slavia získala Levana Keniu. Архів оригіналу за 5 липня 2015. Процитовано 5 серпня 2015.

Посилання[ред. | ред. код]