Ласло Лукач — Вікіпедія

Ласло Лукач угор. Lukács László
Прем'єр-міністр Королівства Угорщина
22 квітня 1912 — 10 червня 1913
Попередник:	Карой Куен-Гедерварі
Спадкоємець:	Іштван Тиса
Міністр фінансів Королівства Угорщина
15 січня 1895 — 18 червня 1905
Попередник:	Шандор Векерле
Спадкоємець:	Геза Феєрварі
Міністр фінансів Королівства Угорщина
17 січня 1910 — 22 квітня 1912
Попередник:	Шандор Векерле
Спадкоємець:	Янош Телескі
Міністр внутрішніх справ Королівства Угорщина
22 квітня 1912 — 10 червня 1913
Попередник:	Карой Куен-Гедерварі
Спадкоємець:	Янош Телескі
Міністр при королівському дворі Королівства Угорщина
22 квітня 1912 — 10 червня 1913
Попередник:	Карой Куен-Гедерварі
Спадкоємець:	Іштван фон Буріан
Народження:	24 листопада 1850(1850-11-24) Златна, Алба, Румунія
Смерть:	23 лютого 1932(1932-02-23) (81 рік) Будапешт, Угорське королівство[1]
Поховання:	Керепеші
Країна:	Угорщина
Партія:	Ліберальна партія (Угорщина)
Нагороди:	почесний громадянин Мукачева (1912)
Медіафайли у Вікісховищі

Ласло Лукач (угор. Lukács László; 24 листопада 1850, Златна, Трансильванія — 23 лютого 1932, Будапешт) — угорський політичний діяч, міністр фінансів і прем'єр-міністр Угорщини в 1912-1913.

Біографія[ред. | ред. код]

Лукач вивчав право в університеті Клужа, викладав в Юридичній академії в Дьйорі. У 1877 він взяв на себе управління рудником своєї сім'ї в Златна. З 1878 був депутатом угорського парламенту від Ліберальної партії. Лукач був 1887-1891 керівником податкового відомства, в 1895 обійняв посаду міністра фінансів в кабінеті Дезьо Банфі, і зберіг її ще в кількох кабінетах аж до 1905. Після перерви в політичній кар'єрі, він в 1910 знову став міністром фінансів в уряді Кароя Куен-Гедерварі.

Після відставки Куен-Гедерварі 22 квітня 1912 Лукач був призначений прем'єр-міністром і одночасно зайняв пост міністра внутрішніх справ. Під час свого перебування на посту він боровся проти лютої обструкції опозиції, проти прийняття військового і виборчого законів. Через грубі фінансові порушення у фінансуванні виборчої кампанії заснованої ним «Партії національного праці» Лукач 10 червня 1913 був змушений піти у відставку. Новим лідером партії і прем'єр-міністром став Іштван Тиса.

• 
  Ласло Лукач, 1895

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

• Magyar Életrajzi Lexikon [Архівовано 23 січня 2011 у Wayback Machine.]

Генеалогія та некрополістика Find a Grave · Geni.com Словники та енциклопедії Prabook Нормативний контроль Freebase: /m/05rdn1 · GND: 101976869X · UCAL: 18070 · VIAF: 232516331 · WorldCat: viaf-232516331

п о р Прем'єр-міністри Угорщини Угорська революція 1848 (1848—1849) Лайош Баттяні (1848) • Адам Речеї (1848) • Лайош Кошут (1848) • Берталан Семере (1849) Угорське королівство (1867—1918) Дьюла Андраші (1867) • Меньгерт Лоньяї (1871) • Йожеф Славі (1872) • Іштван Бітто (1874) • Бела Венкгейм (1875) • Кальман Тиса (1875) • Дюла Сапарі (1890) • Шандор Векерле (1892) • Деже Банффі (1895) • Кальман Селль (1899) • Карой Куен-Гедерварі (1903) • Іштван Тиса (1903) • Геза Феєрварі (1905) • Шандор Векерле (1906) • Карой Куен-Гедерварі (1910) • Ласло Лукач (1912) • Іштван Тиса (1913) • Моріц Естергазі (1917) • Шандор Векерле (1917) • Янош Гадік (1918) Угорська Демократична Республіка (1918—1919) Міхай Карої (1918) • Денеш Берінкеї (1919) Угорська Радянська Республіка (1919) Шандор Гарбаї (1919) • Дюла Пейдль (1919) Контреволюція: Дюла Карої (1919) • Деже Паттантюш-Абрахам (1919) • Іштван Фрідріх (1919) • Карой Гусар (1919-1920) Угорське королівство (1920—1946) Шандор Шимоньї-Шемадам (1920) • Пал Телекі (1920) • Іштван Бетлен (1921) Переворот: Іштван Раковскі (1921) Іштван Бетлен (1921) • Дюла Карої (1931) • Дюла Гембеш (1932) • Кальман Дараньї (1936) • Бела Імреді (1938) • Пал Телекі (1939) • Ференц Керестеш-Фішер (1941) • Ласло Бардошші (1941) • Ференц Керестеш-Фішер (1942) • Міклош Каллаї (1942) • Деме Стояї (1944) • Геза Лакатош (1944) Уряд національної єдності (1944—1945) Ференц Салаші (1944) Радянська окупаційна влада: Бела Міклош (1944) • Золтан Тілді (1945) Друга Угорська республіка (1946—1949) Ференц Надь (1946) • Лайош Діньєш (1947—1948) • Іштван Добі (1948) Угорська Народна Республіка (1949—1989) Іштван Добі (1949) • Матяш Ракоші (1952) • Імре Надь (1953) • Андраш Гегедюш (1955) • Імре Надь (1956) • Янош Кадар (1956) • Ференц Мюнніх (1958) • Янош Кадар (1961) • Дюла Каллаї (1965) • Єне Фок (1967) • Дєрдь Лазар (1975) • Карой Грос (1987) • Міклош Немет (1988) Третя Угорська республіка (з 1989) Міклош Немет (1989) • Йожеф Анталл (1990) • Петер Борошш (1993) • Дьюла Горн (1994) • Віктор Орбан (1998) • Петер Медьєші (2002) • Ференц Дюрчань (2004) • Гордон Байнаї (2009) • Віктор Орбан (2010)