Ланцюгова передача — Вікіпедія

Ланцюго́ва переда́ча (англ. chain gear, chain transmission, chain drive; нім. Kettenantrieb m) — механізм (передача) у вигляді замкнутого ланцюга, що рухається по зубчастих колесах (зірочках), закріплених на паралельних валах, передаючи обертовий рух між цими валами. Ланцюгові передачі належать до передач зачеплення з гнучкою в'яззю. Іноді застосовуються передачі з декількома веденими зірочками. Крім зірочок і урухомних ланцюгів, ланцюгові передачі можуть включати натягувальні пристрої та системи змащення. Ланцюгові передачі, що працюють на високих швидкостях та передають великі навантаження, зазвичай, захищають металевими кожухами.

Основні характеристики[ред. | ред. код]

Швидкість руху ланцюга у передачах загального призначення досягає 15 м/с при передаванні потужності до 100 кВт, а у спеціальних приводах — до 35 м/с при потужності до 2000 кВт. За допомогою ланцюгової передачі можна забезпечити передавальне число u ≤ 10, а найраціональніше мати u ≤ 4 при високому ККД (до 0,97).

Класифікація[ред. | ред. код]

Ланцюгові передачі поділяють за такими ознаками:

За типом урухомного ланцюга, яким оснащена передача, розрізняють ланцюгові передачі з:
- роликовими ланцюгами;
- втулковими ланцюгами;
- зубчастими ланцюгами;
- фасонними ланцюгами.
За можливістю зміни відстані між осями зірочок ланцюгові передачі бувають із регульованою та постійною міжосьовою відстанню.
За способом регулювання натягу ланцюга розрізняють ланцюгові передачі з періодичним і неперервним регулюванням натягу.
За кількістю зірочок, що охоплені одним ланцюгом, ланцюгові передачі можуть бути двозірочкові, тризірочкові і т. д.
За конструктивним виконанням та умовами експлуатації розрізняють відкриті ланцюгові передачі і закриті. Останні працюють у спеціальному корпусі в умовах неперервного змащування.

Конструкція[ред. | ред. код]

Будова привідного ланцюга[ред. | ред. код]

Зовнішні пластини
Внутрішні пластини
Валик
Втулка
Ролик (сепаратор)

Валик (3) запресований у зовнішні пластини (1) ланцюга і утворює з ними одне ціле. На валик (3) вільно посаджена втулка (4), яка запресована у внутрішні пластини (2). Якщо на втулку (4) встановити вільно ролики (5), то ланцюг буде втулково-роликовим. Такий ланцюг замінює тертя ковзання на тертя кочення при набіганні ланцюга на зірочку, але погіршує динамічні властивості (ланцюг стає важчим).

Докладніше: Урухомний ланцюг

Зірочка ланцюгової передачі[ред. | ред. код]

Зірочка ланцюгової передачі має вигляд профільованого колеса із зубами, які входять у зачеплення з ланцюгом, що охоплює її по периметру.

Докладніше: Зірочка (техніка)

Передачі із зубчастими пасами[ред. | ред. код]

Цей вид передач класифікують як зубчасті передачі. Вони мають переваги і недоліки пасових передач за винятком такого основного недоліку фрикційних передач, як проковзування та несталість передатного відношення. Передачі зубчастими пасами широко застосовують в техніці.

Переваги та недоліки[ред. | ред. код]

Ланцюгові передачі порівняно з іншими механічними передачами мають такі основні переваги:

можливість використання при значних відстанях (до 8 м) між валами;
менші, ніж в пасових передачах, поперечні навантаження на вали;
достатньо високий ККД (до 0,98);
можливість передавання обертового руху одним ланцюгом декільком валам, у тому числі і з протилежним напрямом обертання.

Принцип зачеплення, а також вища міцність ланцюга в порівнянні з приводним пасом пасової передачі дозволяє ланцюговій передачі, за інших однакових умов, передавати значно більші потужності. Зачеплення ланцюга з зірочками виключає пробуксовку ланцюга, що забезпечує стале передавальне число передачі.

До недоліків ланцюгових передач належать такі:

збільшення довжини ланцюга через зношення шарнірних з'єднань і відповідне ослаблення натягу;
нерівномірність руху ланцюга і пов'язані з цим динамічні явища у передачі та підвищений шум;
низька кінематична точність при реверсуванні;
потреба застосування додаткових пристроїв для регулювання натягу ланцюга.

Приклади використання[ред. | ред. код]

Ланцюгові передачі застосовують у сільськогосподарських та транспортних машинах (мотоциклах та велосипедах), підйомних пристроях, в урухомниках (приводах) конвеєрів, в технологічних машинах легкої промисловості тощо. Ланцюгова передача дозволяє надавати обертовий рух валам, що знаходяться на порівняно великій відстані, а її габаритні розміри значно менші від габаритних розмірів пасової передачі.

У гірничій справі застосовується у системах транспортування (конвеєрах), елеваторах, екскаваторах, лебідках, тельферах тощо.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ланцюгова передача

Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
Попов С. В., Бучинський М. Я., Гнітько С. М., Чернявський А. М. Теорія механізмів технологічних машин: підручник для студентів механічних спеціальностей закладів вищої освіти. Харків: НТМТ, 2019. 268 с.
Павлище В. Основи конструювання та розрахунок деталей машин: Підручник. Львів: Афіша, 2003. — 560 с.
Корець М. С. Основи машинознавства: навч. посібник / М. С. Корець, А. М. Тарара, І. Г. Трегуб. — К., 2001. — 144 с.
Коновалюк Д. М., Ковальчук Р. М. Деталі машин: Підручник. — Вид. 2-ге. — К.: Кондор, 2004. — 584 с. — ISBN 966-7982-22-X
Гнітько С.М., Бучинський М.Я., Попов С.В., Чернявcький Ю.А. Технологічні машини: підручник для студентів спеціальностей механічної інженерії закладів вищої освіти. Харків: НТМТ, 2020. 258 с.