Ландграф — Вікіпедія

Ландграф (від нім. Landgraf — «граф» там де «земля», «країна»; лат. Comes Provincialis ) — у середньовічній Німеччині титул князів^[1], положення яких було схожим на положення герцогів. На них лежав обов'язок не тільки у своєму графстві, а й у більш обширній області: підтримувати мир, а в разі війни давати кому потрібно збройне прикриття. У такому сенсі цей титул належав тільки Тюрингії та Ельзасу, але його носили і багато інших князів, які не мали таких повноважень.

Див. також[ред. | ред. код]

• Граф (титул)
• Лендлорд
• Ландвойт

Примітки[ред. | ред. код]

Це незавершена стаття про Середньовіччя. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.