French
DeutschЛакська мова — Вікіпедія
| Лакська мова | |
|---|---|
| Лакку маз | |
 мови Північного Кавказу, поширення лакської позначене темно-фіолетовим | |
| Поширена в | Дагестан |
| Регіон | Дагестан |
| Носії | 157,000 (2002) |
| Писемність | Lak scriptd |
| Класифікація | |
| Офіційний статус | |
| Коди мови | |
| ISO 639-1 | немає |
| ISO 639-2 | cau |
| ISO 639-3 | lbe |
Ла́кська мо́ва (лакку маз) — мова лакців. Одна із шести літературних і 14 офіційних мов Дагестану. Належить до нахсько-дагестанських кавказьких мов. Говорять нею близько 120 тис. мов. Найближча до даргинської мови. Лакською мовою виходить газета і програми по Дагестанському радіо. Фонетика мови охоплює 6 голосних і 42 приголосних звуки. Наголос є слабким, і тому на слух визначити його в багатоскладовім слові є доволі важко.
Історія[ред. | ред. код]
У 1864 році російський етнограф і лінгвіст П. К. Услар повідомляв: "„Казыкумыкская грамматика“, або, як я її назвав для короткості по-місцевому, „лакская грамматика“, „лакку маз“, „лакский язык“, вже готова".
У 1890 році вийшов підручник з граматики лакської мови, під назвою "Лакскій языкъ", складений П. К. Усларом. У ньому під заголовком "Лакская азбука" зазначалося: "Запропонована азбука складена для народу, який сам себе називає загалом лак, род. відмінок — лакрал. Серед цього народу кожен окремо є лаккучу „лакська людина“, жінка — лаккущарсса — „лакська жінка“. Родину свою вони називають лакрал кӏану „місце лаків“".
У Збірнику відомостей про кавказьких горців (1868 р.) повідомлялося: "Лаки — за зауваженням Услара — з протилежних кінців округи розуміють один одного без найменших труднощів. По аулах помічається легке розмаїття вимови, яке майже не може бути виражено письмом. Найчистішою вимовою вважається кумухська; вимова мешканців селищ Вихли і Вачи славиться як найменш елегантна".
Починаючи з XV століття в лакську мову проникли запозичення з арабської мови. Існують також запозичення з азербайджанської та кумицької мов. В наш час лакська мова запозичує лексику переважно з російської мови.
Лакська мова, відповідно до Конституції Республіки Дагестан 1994 року, визнана державною мовою поряд з російською та деякими іншими великими мовами, поширеними в Дагестані (ще близько 20 місцевих мов не мають писемності, і тому не мають офіційного статусу). Вона використовується як засіб навчання в початковій школі і викладається як предмет у середній школі, середніх спеціальних навчальних закладах та вищих навчальних закладах. Лакською мовою виходить газета "Илчи".
С. А. Старостін вважав, що лакська мова перебуває у далекому спорідненні з сучасними аваро-андо-цезькими мовами.
Писемність[ред. | ред. код]
Писемність до 1928 року на основі арабиці, в 1928—38 рр. — латинскої абетки, з 1938 року на основі кирилиці:
| А а | Аь аь | Б б | В в | Г г | Гъ гъ | Гь гь | Д д |
| Е е | Ё ё | Ж ж | З з | И и | Й й | К к | Къ къ |
| Кь кь | КӀ кӀ | Л л | М м | Н н | О о | Оь Оь | П п |
| ПӀ пӀ | Р р | С с | Т т | ТӀ тӀ | У у | Ф ф | Х х |
| Хъ хъ | Хь хь | ХӀ хӀ | Ц ц | ЦӀ цӀ | Ч ч | ЧӀ чӀ | Ш ш |
| Щ щ | Ъ ъ | Ы ы | Ь ь | Э э | Ю ю | Я я | Ӏ |
Лакська література[ред. | ред. код]
До початку XX століття писемна лакська література розвивалася повільно, обслуговуючи майже виключно освічену верхівку господарюючих класів. У розвитку лакської літератури можна виділити три основні етапи:
- література феодального періоду,
- література епохи російського завоювання,
- література післяжовтневого періоду.
У літературі перших двох періодів провідне місце займає релігійна поезія та релігійно-дидактична література. Поети-вчені XVII—XIX століть писали вірші, головним чином, релігійного змісту арабською мовою. У значній мірі ця поезія є не оригінальною, а перекладною. Найстаріший писемний пам'ятник — строфічний переклад (імовірно, XV століття) поеми арабського поета XIII століття аль-Бусірі "Касида про плащ". Подальша релігійна тематика переплітається з національно-визвольними мотивами. До літератури цього періоду належить творчість Юсуфа Кади Муркилинського (помер у 1918 році), Шафі-Ницовкринського (помер у 1918 році), Будугая Муси, Гасана Гузунова та інших. До післяжовтневої лакської літератури відноситься творчість Гаруна Саідова (1891—1919), Саїда Габієва, Хаджи-Мурада Амітаєва (Лутфі) (помер у 1918 році) та інших. Лірична поезія цього періоду відзначена рисами романтизму і реалізму. У 30-х роках лакська література вступає на шлях соціалістичного реалізму. Видаються збірники віршів А. Гафурова, Ю. Хаппалаєва. У цей період стає популярним творчість Ібрагіма Халіла Курбан Алієва, Ахмеда Караді Заку-Задэ (Курді) та Муеддіна (Мурада) Чаринова. Першим твором дагестанської драматургії є драма Г. Саідова лакською мовою — "Лудильщики" (1914). До скарбниці дагестанської літератури увійшли книги Ефенді Капієва (1909—1944) "Різьба по каменю" (1940), "Поет" (кн. 1—2, вид. 1944).
Лакський фольклор є багатим і різноманітним. У лакському епосі багато спільного з аварським епосом не лише за формою, але й за змістом. До героїчного епосу відносяться такі твори: "Казамиль Алі", "Моллачул Іса", "Париль-Місиду", "Даддакал Балай" та інші. Лакська пісня "Парту Патима" розповідає про боротьбу проти монголо-татарських завойовників у XIII—XIV століттях. Епічні пісні відображали важливі історичні події; вони виконувалися співцями-імпровізаторами. Лірична пісня в значній мірі створюється жінками. Звичайний розмір лакської пісні (балай) — чотирнадцяти- або одинадцятислівник. Лакська казка (маха) в більшості своєму розробляє загальні для всіх народів сюжети казки. Широко поширеним і улюбленим жанром усної лакської літератури є прислів'я (учальартту): "Для того, хто не плаче, немає хліба"; "Не залишай хліба, хоча б ти був ситий, не залишай горщика, хоча б немає дощу". Для розваг використовують загадки (ссигри), наприклад: "Від ходьби не втомлюється, від їжі не наїдається" (млин); "У одній бочці два різних вина" (яйце). У загальнокавказських виданнях публікувалися лакські фольклорні твори, зібрані А. Омаровим.
Приклад[ред. | ред. код]
«Заповіт» Т. Шевченка лакською мовою (переклав Бадаві Рамазанов)
|
Джерела[ред. | ред. код]
 | Це незавершена стаття про мову. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
