Лайне (річка) — Вікіпедія

Лайне
Лайне біля м. Зарштедт
51°23′19″ пн. ш. 10°19′13″ сх. д. / 51.38861111113877200° пн. ш. 10.32027777780577615° сх. д. / 51.38861111113877200; 10.32027777780577615
Витік біля м. Ляйнефельде-Ворбіс
• координати 51°25′04″ пн. ш. 10°17′20″ сх. д. / 51.41778° пн. ш. 10.28889° сх. д. / 51.41778; 10.28889
висота, м 340
Гирло Аллер, поблизу Швармштедт
• координати 52°43′22″ пн. ш. 9°35′38″ сх. д. / 52.72278° пн. ш. 9.59389° сх. д. / 52.72278; 9.59389
Басейн Weser Basind
Країни: Німеччина Німеччина
Регіон Тюрингія, Нижня Саксонія
Довжина 281 км
Площа басейну: 6500 км²
Середньорічний стік 62 м³/с (30 км на північ від Ганновера)
Притоки: Іннерсте, Іме, Руме
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Лайне (нім. Leine) — річка в Тюрингії та Нижній Саксонії що в (Німеччині), ліва притока Аллера. Довжина річки близько 281 км. Площа басейну складає 6500 км². За даними станції в 30 км на північ від Ганновера середня річна витрата води становить близько 62 м³/с[1].

Лайне бере початок біля м. Ляйнефельде-Ворбіс, що в районі Айсфельд, на північному заході Тюрингії. Приблизно через 25 км річка перетинає кордон Тюрінгії та Нижньої Саксонії, напрямок течії змінюється із західного на північний, і зберігається до гирла.

Притоки: Іннерсте, Іме, Руме.

Важливими містами вздовж її течії є Геттінген, Айнбек, Альфельд і Гронау, перш ніж річка досягає Ганновера, найбільшого міста на її берегах. Нижче за течією приблизно в 40 км (25 миль) на північ від Ганновера, поблизу Швармштедта, річка впадає в Аллер і досягає Північного моря через Везер. Її північна (нижня) течія сьогодні є судноплавною лише для найменших комерційних перевізників, хоча в минулому річка служила важливою передзалізничною транспортною артерією барж аж до Геттінгена.

Річка дещо забруднена промисловістю, тому вода не використовується для пиття, але забруднення ніколи не було настільки сильним, щоб завадити в ньому жити рибам. Як і багато західних річок, починаючи з 1960-х років, після впровадження екологічного контролю, вода стає все чистішою. Спортивною риболовлею займаються з невеликих човнів і вздовж берегів, хоча улов зазвичай низький.

Серійний вбивця Фріц Гаарман утилізував більшість останків своїх жертв у річці Лейне.[2]

У художній літературі[ред. | ред. код]

У своєму бестселері 1986 року «Червоний шторм піднімається» автор Том Кленсі використовує назву річки «Лейне» як головну перешкоду на шляху Червоної Армії Радянського Союзу до Рейну та портів Північного моря в Нідерландах та Бельгії через Західну Німеччину. Насправді річка досить вузька на більшій частині довжини своєї течії. Таким чином, вона не могла би створити істотного бар’єру для наступаючої армії.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Jutta Winsemann, Jörg Lang, Julia Roskosch, Ulrich Polom, Utz Böhner. Terrace styles and timing of terrace formation in the Weser and Leine valleys, northern Germany: Response of a fluvial system to climate change and glaciation (англ.) // Quaternary Science Reviews. — 2015. — Vol. 123. — P. 31–57. — doi:10.1016/j.quascirev.2015.06.005. Архів оригіналу за 9 червня 2018. Процитовано 27 березня 2022. 
  2. The Victims of Fritz Haarmann Memorial. Архів оригіналу за 21 лютого 2022. Процитовано 27 березня 2022.