Лазорський Микола Панасович — Вікіпедія

Лазорський Микола Панасович
Народився 27 жовтня (9 листопада) 1884(1884-11-09)
Полтава
Помер 13 березня 1970(1970-03-13) (85 років)
Брансвік[d]
Поховання Меморіальний парк Фаукнерd
Діяльність письменник, журналіст, географ
Сфера роботи творче та професійне письмоd[1], журналістика[1] і географія[1]
Alma mater ХНУ імені В. Н. Каразіна
Заклад ХНУ імені В. Н. Каразіна
Мова творів українська
Мати Поліна Малімоненко
У шлюбі з Лідія Петрівна Лазорська (Сухаєвська)

Микола Лазорський (справжнє прізвище Микола Панасович Коркішко; 27 жовтня (9 листопада) 1884(18841109), Полтава — 13 березня 1970, Австралія) — український письменник, журналіст і географ. Псевдоніми — М. Карельський, М. Лазорський.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 27 жовтня 1890 року (за іншими даними, 9 листопада 1884 чи 1885) у м. Полтава. Здобув середню освіту у Полтаві, там же закінчив учительську семінарію, а потім Харківський університет (1914). Студіював право та прослухав курс гуманітарних наук.[2]

Служив у Полтавському земстві, потім був співробітником Полтавського музею, де у 1916—1917 роках був редактором місячного «рос. Журнала Губернского Присутствия».

У 1920-х роках працював у шкільному відділі Державного видавництва України в Харкові.[3]

1929 року незаконно арештований і засланий на 3 роки на Соловки. Повернувшись 1932 року, редагував у Полтаві журнал Експериментального інституту. Був заарештований удруге і засуджений до 10 років сталінських концтаборів.[4]

Під час Другої світової війни перебував у Кам'янці-Подільському, де був редактором регіонального часопису «Подолянин».

У 1944 р. емігрував до Німеччини, у 1948 році (за іншими даними, у 1950) — до Австралії. До Австралії приїхав 1950.[3]

Помер 13 березня 1970 р. у Мельбурні (Австралія).

Творча праця[ред. | ред. код]

Під час роботи в Державному видавництві України в Харкові вийшли друком його перші науково-популярні книжки «В надрах землі», «Географічні етюди», «Моря та океани» тощо. Також друкувався в журналах «Знання», «Нова громада», на сторінках яких побачили світ його науково-художні етюди «Китай», «Єгипет», «Бельгія», «Стефенсон», «Скульптур Канова», «Майкл Фарадей».[4]

У Німеччині працював літератором, друкуючи оповідання, статті та нариси в газетах «Неділя», «Українські вісті», «Голос»[4]. У 1946 Лазорський почав писати історичний роман «Гетьман Кирило Розумовський».

Приїхавши до Австралії, одразу включається в українське культурно-громадське та літературне життя, став почесним членом мельнбурнського Літературно-мистецького клубу і членом австралійської філії об'єднання українських письменників у США і Канаді «Слово». Друкував статті у місцевих часописах (напр, «Новий обрій»).

12 березня 1961 року завершив тривалу і копітку роботу над романом «Гетьман Кирило Розумовський», який у цьому ж році побачив світ у видавництві «Дніпрова хвиля» (Мюнхен, 1961).[4] Продовжував працю над історичними романами «Степова квітка» (Мюнхен, 1965; 2 вид. Київ 1992) та «Патріот» (Мюнхен: вид-во «Дніпрова хвиля», 1969; 2 вид. Київ: ДП «Видавничий дім «Персонал», 2009).[4]

Крім цього, він працював над монографією «Полтава за сто років» і упорядкував «Примовки», які збирав ще з юнацьких років.

Посмертно вийшов збірник історичних нарисів, оповідань, статей та спогадів «Світлотіні» (Мельбурн, 1973).[3][4]

Твори[ред. | ред. код]

  • «В надрах землі»
  • «Географічні етюди»
  • «Моря та океани»
  • «Китай»
  • «Єгипет»
  • «Бельгія»
  • «Стефенсон»
  • «Скульптур Канова»
  • «Майкл Фарадей»
  • Карельський М. «Дзенькіт сокири. Зі спогадів в'язня» // Новий обрій. Альманах. — Мельбурн, 1999. — Ч. 11. — С. 237—238.
  • Лазорський М. «Гетьман Кирило Розумовський» — (Мюнхен: вид-во «Дніпрова хвиля», 1961); 2 вид. Київ: Український центр духовної культури, 1996.
  • Лазорський М. «Козача криниця. Ескіз» // Слово. Збірник 2. — Нью-Йорк, 1964. — С. 87-90.
  • Лазорський М. «Світлотіні (збірник історичних нарисів, оповідань, статей та спогадів) 1949—1969». — Мельбурн, 1965. — 363 с.
  • Лазорський М. «Патріот Григор Орлик: Оповідання.» — Мюнхен: Дніпрова хвиля, 1969. — 312 с.; 2 вид. Київ: ДП «Видавничий дім «Персонал», 2009 (ISBN 978-966-608-933-3).
  • Лазорський М. «Степова квітка»: Роман. — Мюнхен: Дніпрова хвиля, 1969. — 312 с; 2 вид. Київ: ДП «Видавничий дім «Персонал», 2008 (ISBN 978-966-608-932-1).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в Czech National Authority Database
  2. ↑ Дм. Чуб, Передмова до Лазорський, М. «Світлотіні», збірник історичних нарисів, оповідань, статей та спогадів. Мельбурн: Об'єднання Українських письменників «Слово», 1973.
  3. ↑ а б в Енциклопедія української діяспори / гол. ред. Василь Маркусь ; Наукове Товариство ім. Шевченка, Національна академія наук України. — К. : ІНТЕЛ, 1995. — Т. 4 : Австралія, Азія, Африка. — ISBN 978-5-7702-1069-9.
  4. ↑ а б в г д е Олещенко Тетяна. Лицар і український патріот. // Лазорський Микола. «Патріот. Григор Орлик (1702—1759)» : іст. оповід. / М. Лазорський; упорядкув. та передм. Т. Олещенко. — Київ: ДП «Видавничий дім «Персонал», 2009. 344 с. — (Бібліотека української героїки; вип. 6)

Джерела[ред. | ред. код]

  • Лазорський Микола Панасович // Українська літературна енциклопедія : В 5 т. / редкол.: І. О. Дзеверін (відповід. ред.) та ін. — К. : Голов. ред. УРЕ ім. М. П. Бажана, 1995. — Т. 3 : К–Н. — С. 126.
  • Дерево пам'яті. Випуск 2. — Київ: Веселка, 1992.
  • Богданова М. Особливості відображення козацької епохи в історичних оповіданнях Миколи Горбаня, Олександри Єфименко, Раїси Іванченко, Андріана Кащенка, Миколи Лазорського, Ореста Левицького // Особливості української історичної прози XX століття / Г. Александрова, М. Богданова, Ю. Мельнікова, І. Співак. — Донецьк: ТОВ «Юго-Восток, Лтд», 2008. — С. 174–196.
  • Гаврильченко О., Коваленко А. Невідомий Микола Лазорський // Україна. — 1991. — № 2.
  • Костюк Г. Українська еміграційна проза за 1965 рік // У світі ідей і образів. Вибране. — Сучасність, 1983. — С. 431–434.
  • Лисенко І. М. Лазорський Микола Панасович // Українська літературна енциклопедія: У 5 т. — К.: Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1995. — Т. 3. — С. 126–127.
  • Мишанич О. Історичні романи Миколи Лазорського // Лазорський М. Гетьман Кирило Розумовський.- К.: Обереги, 2003. — С. 631–654.
  • Ротач П. І слово, і доля, і пам'ять: Статті, дослідження, спогади. — Полтава: Верстка, 2000. −442 с.
  • Скорина Л. Микола Лазорський // Література та літературознавство української діаспори. -Черкаси: Брама, 2005. — С. 194–2005.
  • Яшина Л. І. Міфологема землі в романі М. Лазорського «Степова квітка» // Нове прочитання забутих сторінок української літератури: Збірник наукових праць. — Дніпропетровськ, 1996. — С. 86-92.
  • Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.
  • Олещенко Тетяна. Лицар і український патріот. // Лазорський Микола. «Патріот. Григор Орлик (1702—1759)» : іст.оповід. / М. Лазорський; упорядкув. та передм. Т. Олещенко. — Київ: ДП «Видавничий дім «Персонал», 2009. 344 с. — (Бібліотека української героїки; вип. 6)

Посилання[ред. | ред. код]

Перегляд цього шаблону
  Словники та енциклопедії
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Лазорський_Микола_Панасович&oldid=40774729