Лазебна Марина Володимирівна — Вікіпедія

Марина Володимирівна Лазебна
Марина Володимирівна Лазебна
Марина Володимирівна Лазебна
7-й Міністр соціальної політики України
4 березня 2020 — 18 липня 2022
Президент Володимир Зеленський
Прем'єр-міністр Денис Шмигаль
Попередник Юлія Соколовська
Наступник Оксана Жолнович
Народилася 10 червня 1975(1975-06-10) (48 років)
селище Пісківка Бородянського району Київської області Українська РСР, СРСР
Відома як державна службовиця, політична діячка
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Національність українка
Alma mater економічний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка (1998) і КНУ імені Тараса Шевченка

Лазебна Марина Володимирівна (10 червня 1975(1975-06-10), Пісківка, Київська область) — міністр соціальної політики України (з 4 березня 2020 до 18 липня 2022 року), кандидат економічних наук.

Походження та навчання[ред. | ред. код]

Народилася в с. Пісківка Бородянського району Київської області[1].

Після закінчення загальноосвітньої школи навчалась у Київському університеті ім. Шевченка, який закінчила у 1998 році за спеціальністю «економіст-менеджер»[2][1].

Початок трудової діяльності[ред. | ред. код]

2000 року стала провідним спеціалістом управління соціальних прогнозів та економічної експертизи соціальних реформ Міністерства економіки України. Потім була призначена заступником начальника відділу пенсійної реформи та з питань європейської інтеграції України цього ж міністерства.

2003 року перейшла на роботу до Секретаріату Кабінету Міністрів України, де була призначена головним спеціалістом Управління стратегії реформування соціальних відносин, а згодом — головним спеціалістом Управління соціальної політики та праці.

З травня 2011 року Марина Лазебна працювала на посаді помічника міністра у відділі організації роботи віцепрем'єр-міністра Секретаріату Кабміну. Згодом обійняла посаду директора Департаменту праці та зайнятості Міністерства соціальної політики України[1].

Керівні посади[ред. | ред. код]

20 травня 2013 року президентом України Януковичем призначена головою Державної служби зайнятості України[3]. Утім, менш ніж за рік, 5 березня 2014 року Кабінет Міністрів України А. Яценюка постановою № 90 ліквідував Державну службу зайнятості[4].

Після відходу з державної служби Марина Лазебна зареєструвалась фізичною особою-підприємцем, аби займатись «консультуванням з питань комерційної діяльності й керування». За 2018 році вона задекларувала 799 355 гривень доходу[2].

Наприкінці серпня 2019 року Кабінет міністрів України призначив Марину Лазебну головою Державної соціальної служби України[5]. Уряд О.Гончарука вже 2 жовтня 2019 року звільнив її з цієї посади[6].

3 березня 2020 року на засіданні фракції «Слуга народу» була запропонована президентом Зеленським на посаду міністра соціальної політики[7].

На позачерговому засіданні Верховної Ради України 4 березня 2020 року призначена міністром соціальної політики[8].

15 липня 2022 року Лазебна подала заяву про відставку з посади Міністра соціальної політики України[9].

18 липня 2022 рішенням Верховної Ради України її було звільнено з посади Міністра соціальної політики України. За це проголосували 277 депутатів[10].

Марина Лазебна — одна із засновників ГО «Новий соціальний вибір» та «Соціальний порядок»[2].

Родина[ред. | ред. код]

Чоловік — Ігор Павлович Лазебний, адвокат. У шлюбі народився у грудні 1998 року син Олег[11].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Лазебна Марина Володимирівна. Архів оригіналу за 4 березня 2020. Процитовано 4 березня 2020.
  2. а б в Українська правда. Хто є хто в уряді Шмигаля. Розповідаємо цікаві факти про нових міністрів. www.pravda.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 4 березня 2020. Процитовано 4 березня 2020.
  3. РБК-Україна. Марина Лазебна очолила Держслужбу зайнятості. daily.rbc.ua (укр.). Архів оригіналу за 4 березня 2020. Процитовано 20 травня 2013.
  4. Слово і Діло. Яценюк додав роботи Денісовій. www.slovoidilo.ua (укр.). Архів оригіналу за 4 березня 2020. Процитовано 10 квітня 2014.
  5. РБК-Україна. Кабмін призначив голову Державної соціальної служби. www.rbc.ua (укр.). Архів оригіналу за 4 березня 2020. Процитовано 23 серпня 2019.
  6. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 02 жовтня 2019 р. № 900-р «Про звільнення Лазебної М. В. з посади Голови Державної соціальної служби України». Архів оригіналу за 4 березня 2020. Процитовано 4 березня 2020.
  7. РБК-Україна. Новим прем'єром можуть призначити Шмигаля, узгоджено попередній склад його Кабміну. www.rbc.ua (укр.). Архів оригіналу за 4 березня 2020. Процитовано 4 березня 2020.
  8. НВ. Очолювала Службу зайнятості до Майдану. Що відомо про Марину Лазебну, яку призначено міністром соціальної політики. www.nv.ua (укр.). Архів оригіналу за 14 лютого 2022. Процитовано 4 березня 2020.
  9. Міністр соцполітики Лазебна подала заяву про відставку. Укрінформ (українською) . 15 липня 2022. Процитовано 15 липня 2022.
  10. Рада звільнила Лазебну з посади міністра соцполітики. РБК-Україна (українською) . 18 липня 2022. Процитовано 18 липня 2022.
  11. Лазебна Марина Володимирівна. Comments.ua (укр.). Процитовано 16 жовтня 2022.