Лабрадорська течія — Вікіпедія

Мапа Лабрадорської течії
Вири в районі течії

Лабрадо́рська те́чія — холодна морська течія у північній частині Атлантичного океану.

Течія є океанічним конвеєром, що транспортує холод з північних районів до півдня.

Джерела течії — Західно-Гренландська течія і течія Баффінової землі. Лабрадорська течія тече на південь до півострова Лабрадора, а далі вздовж східного узбережжя острова Ньюфаундленд і Нової Шотландії.

Лабрадорська течія змішується з теплими водами Гольфстриму між Великою Ньюфаундлендською банкою на півдні Ньюфаундленду і Зовнішньою банкою, Північна Кароліна.

Щовесни і раннього літа Лабрадорська течія переносить айсберги від льодовиків Ґренландії до трансатлантичного перетину.

Течія охолоджує клімат Атлантичної Канади і затоки МенЛінія лісу розташована приблизно на п'ятнадцять градусів південніше ніж у Західній Канаді і Європі.

Джерело[ред. | ред. код]

1. Petrie, B., and A. Isenor, 1985: The near-surface circulation and exchange in the Newfoundland Grand Banks region, Atmosphere-Ocean, 23(3), 209—227 (англ.)

Посилання[ред. | ред. код]