Лабораторний штатив — Вікіпедія

Лабораторний штатив — підставка або підпірка з тримачами для різного приладдя, хімічного посуду і т. ін.

Як правило обладнання хімічної, фізичної та біологічної лабораторій, яке використовується для закріплення та встановлення лабораторного посуду та інструментів. Штатив складається з важкої металевої основи (металева плита) і вертикального стержня довжиною бл. 1.5 м та діаметром до 1 см. Прилади, пробірки та інший посуд кріпиться до штатива чи штативів за допомогою тримачів і муфт.

Інший варіант лабораторного штатива — підставка для зберігання пробірок і роботи з ними.

Посилання[ред. | ред. код]

• Поводження з лабораторним штативом [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]