Кінець світу з подальшим симпозіумом — Вікіпедія

Кінець світу з подальшим симпозіумом
рос. Конец света с последующим симпозиумом
Жанр детектив
Режисер Тетяна Ліознова
Сценарист Тетяна Ліознова
У головних
ролях
Вадим Андреєв
Армен Джигарханян
Надія Румянцева
Олег Табаков
Євген Весник
Оператор Петро Катаєв
Михайло Якович
Композитор Гія Канчелі
Художник Борис Дуленков
Кінокомпанія Кіностудія ім. М. Горького
Тривалість 244 хв. (3 серії)
Мова російська
Країна СРСР СРСР
Рік 1986
IMDb ID 2076244

Кінець світу з подальшим симпозіумом — радянський трисерійний телефільм 1986 року за однойменною п'єсою Артура Копіта. Це останній фільм, знятий Тетяною Ліозновою. Був показаний по радянському телебаченню єдиний раз у 1987 році.

Сюжет[ред. | ред. код]

Мільйонер Філіп Стоун, який володіє секретною інформацією про ядерну політику США, переконаний, що вона несе реальну небезпеку людям планети. Вірячи в творчу місію мистецтва, він вирішує замовити драматургу Майклу Тренту п'єсу на тему про загрозу ядерної війни. Для того щоб написати п'єсу Трент змушений зустрітися з урядовцями, військовими, вченими…

У ролях[ред. | ред. код]

Творці фільму[ред. | ред. код]

  • У фільмі використані фрагменти симфонії Гії Канчелі «Світла печаль» для двох дитячих голосів, дитячого хору та великого оркестру (1984-85).
  • Директор: Яків Каллер.

Посилання[ред. | ред. код]