Кілен-бухта — Вікіпедія

Кілен-бухта

Вид на бухту з першого бастіону
Карта бухт основного рейду
44°36′48″ пн. ш. 33°33′20″ сх. д. / 44.6133440677° пн. ш. 33.5556912035° сх. д. / 44.6133440677; 33.5556912035Координати: 44°36′48″ пн. ш. 33°33′20″ сх. д. / 44.6133440677° пн. ш. 33.5556912035° сх. д. / 44.6133440677; 33.5556912035
Море	Чорне море
Прибережні країни	Україна
Міста та поселення	Севастополь
ідентифікатори і посилання
GeoNames	705885
Кілен-бухта Кілен-бухта (Sevastopol)
Кілен-бухта у Вікісховищі

Кілен-бухта  — бухта в Севастополі, впадає у Велику Севастопольську бухту. Бухту продовжує Кілен-балка.

За однією з версій в бухті в 15 сторіччі розташовувався порт князівства Феодоро Авліта. За іншою версією цей порт знаходився у місці впадання Чорної річки до Севастопольської бухти, ближче до фортеці Каламіта.

Саме в цій бухті стояли перші російські кораблі, ще до заснування Севастополя. В листопаді 1782 сюди увійшли кораблі «Обережний» та «Хоробрий», які провели тут всю зиму.

Свою назву бухта отримала від способу чищення дна кораблів, який практикували тут в перші роки Севастополя. Кораблі кілевали, тобто схиляли набік так, щоби дно вийшло з води на сушу. А потім очищали від мулу, водоростей та мушель.

У 1836–1850 береги бухти упорядкували за проектом інженера Власова^[1].

На самому початку XX століття на берегах бухти вченим Олександром Поповим відкрита школа радистів. А 1910 року тут створена радіостанція «Севастополь» потужністю 25 кВт. Радіостанція була облаштована чотирма залізними щоглами висотою 65 метрів. Сигнал з неї доходив до Парижа, Бізерти, Ліона, Бухареста, Каїра^[2].

Після Другої світової війни на березі Кілен-бухти збудували 13-й судноремонтний завод, який діє і сьогодні.                                                                                                                                                                                                         

Примітки[ред. | ред. код]