Кутно — Вікіпедія

Кутно; Kutno
Герб	Прапор
	РатушаРатуша
	Основні дані
	52°14′ пн. ш. 19°22′ сх. д. / 52.233° пн. ш. 19.367° сх. д.Координати: 52°14′ пн. ш. 19°22′ сх. д. / 52.233° пн. ш. 19.367° сх. д.
Країна	Польща
Регіон	Лодзинське воєводство
Столиця для	Кутновський повіт і Ґміна Кутно
Засновано	1301
Магдебурзьке право	1386
Площа	33,59 км²
Населення	46429 (2011)
· густота	1402 (2008) осіб/км²
Міста-побратими	Бат-Ям, Куворден (2004)
Телефонний код	(48) 24
Часовий пояс	UTC+1 і UTC+2
Номери автомобілів	EKU
GeoNames	3094170
OSM	↑2218244 ·R (Кутновський повіт)
SIMC	0969103
Поштові індекси	99-300 до 99-302
	Міська влада
Вебсайт	um.kutno.pl
	Мапа
	Кутно у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Кутно.

Ку́тно (пол. Kutno) — місто у центральній Польщі, адміністративний центр Кутнівського повіту Лодзинського воєводства.

Географія[ред. | ред. код]

Місто розташоване у північній частині Лодзького воєводства, за 20 км від географічного центру Польщі.

Клімат[ред. | ред. код]

Клімат континентальний.

Середня температура січня −3.3 °C, липня +18.4 °C. У середньому випадає 550 мм опадів на рік. Більшість опадів випадає у тепле півріччя, найменше — в зимові місяці та в березні.

Місцевості міста[ред. | ред. код]

Кутно не поділене на менші управлінські одиниці^[3]. Склалося так, що деякі частини міста прийнято називати «osiedle» (наприклад, Лукошин — колишнє містечко, яке зараз стало частиною Кутна). В українській мові немає відповідника цьому слову. Можна порівняти з українським фразеологізмом «іду в місто», де під «містом» мається на увазі центральний масив міста.

У реєстрі топоніміки зареєстровано такі місцевості в Кутні: Антонів, Азори, Білявки, Дибів, Костюшків, Малі Котлиська, Лукошин (старий і новий), Пусники, Скленчки, Стара Весь (Старе село), Стодулки, Валентинів, Вікторин, Жвіровня.

Стихійно від об'єктів і назв вулиці додатково утворились сучасні назви районів: Піски, Рейтана, Тарновського, Олімпійська, «Венеція», Майдани, Грюнвальд, Баторего, Ратаї (між кільцем Солідарності, Тарговицею і Будинком культури), «Белфаст» (між віадуктом і Азорами).

Історія[ред. | ред. код]

Кутно є дуже древнім поселенням. З великою ймовірністю воно могло існувати уже в середині дванадцятого століття.

Зберігся документ від 1161 року про податок, який накладав Ленчицька препозитура на кутнян.

У 1753 і 1774 роках у місті були нищівні пожежі.

У 1775-му Анджей Замойський продав місто ленчицькому воєводі Станіславу Гадомському.

У 1833 році розпочалися вистави в театрі.

Сучасний етап розвитку міста розпочався з відкриттям залізниці Варшава-Бидгощ у 1862-му році: місто почало розростатися.

Про заснування міста існує безліч народних переказів та легенд.

Освіта[ред. | ред. код]

Кутненський університет народного господарства, вулиця Лелевела, 7
- «Школа тшечєго вєку» (спеціалізований університет для активних пенсіонерів)
- на базі Кутненського університету діють філії Лодзького та інших університетів
музичне училище ім. Курпінського
близько десятка середніх загальоноосвітніх шкіл, а також гімназій (як номерних, так і спеціалізованих). Більшість іменні. Так, є школи імені Сенкевича, Міцкевича, Костюшки, Марії Склодовської-Курі
католицькі школи
розвинена мережа дошкільної освіти.

Демографія[ред. | ред. код]

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року^[1]^[4]:


	Загалом	Допрацездатний вік	Працездатний вік	Постпрацездатний вік
Чоловіки	21780	3706	15611	2463
Жінки	24649	3447	14856	6346
Разом	46429	7153	30467	8809

Транспорт[ред. | ред. код]

Налагоджено систему міських, приміських та дальніх перевезень.

Докладніше: Кутно (станція)

Із Кутна можна потрапити без пересадок у такі міста як Варшава, Познань, Краків, Берлін, Ряшів, Лодзь, Бидгощ, Гдиня, Сопот, Щецин залізничним та автотранспортом.

Станція Кутно є вузловою, звідси розходяться чотири напрямки. Перший потяг було прийнято ще в середині 19-го століття.

Подорожуючим з України можуть бути цікаві прямі поїзди та автобуси до Пшемисля і Любліна, або проїзд з пересадкою (див. сайт e-podroznik.pl).

Найближчі аеропорти — Лодзь, Варшава-Модлін, Варшава-Окенче (ім. Шопена), Катовіце-Пиржовіце.

Туризм[ред. | ред. код]

Туристичні об'єкти і пам'ятки[ред. | ред. код]

Старе Місто — охоплює два ринки, сполучені між собою вулицею Королівською, котра разом з відремонтованою площею Пілсудського стала визначною пам'яткою міста, місцем, де кутняни охоче проводять свій вільний час, прогулюючись Старим містом, тут дуже легко знайти сліди середньовічного міста: стара ринкова площа (площа Свободи), костел і Здунський Ринок (вул. Здуньска і Театральна). Деякі кам'яні будинки на вул. Королівській були споруджені в вісімнадцятому столітті. Нинішній Новий ринок і вул. Королівська засновані в першій половині дев'ятнадцятого століття. Деякі будинки зберегли ліпні прикраси і оригінальні форми, створюючи рідкісний і цінний архітектурний ансамбль з періоду Королівства Польського.
Ратуша в Кутні — Сьогодні в будівлі розміщується Регіональний музей.
Музей Битви над Бзурою — В парку ім. Весни Народів знаходиться усипальна каплиця Мнєвських — колишніх власників Кутна. Вона була побудована в дев'ятнадцятому столітті. В даний час всередині діє Музей битви над Бзурою.
Поштовий палац — Палац поштовий, також званий саксонським палацом, був палацом короля Августа III по дорозі з Варшави у Дрезно. Будівля є однією з найстарших у місті, як це було встановлено ще у вісімнадцятому столітті. 11 грудня 1812, під час втечі з Росії, у палаці саксонському зупинився імператор Наполеон Бонапарт. Сьогодні палац поступово відновлюють після пожежі, яка пошкодила будівлю в січні 2003.

Кутно в культурі[ред. | ред. код]

Засоби масової інформації[ред. | ред. код]

Gazeta Lokalna Kutna i Regionu (місцева газета Кутна і регіону)
місцевий журнал КСІ
офіційний сайт міста
офіційний сайт міської управи

Згадки в мистецтві[ред. | ред. код]

про Кутно пише Мечислав Фіялковський в мемуарних книгах «Неймовірний світ» i «Усмішки минулих років»
Кутно є головним місцем дії у поетично-прозаїчній книзі Артура Фриза «місто на битвою. 24 муніципальних сонети»
про вокзал станції Кутно співає гурт «Польска»
пісня «O Кутно» (слова: Ярема Пшибора)
Куба Сенкевич співає про Кутно в пісні «Marymoncki dzwon»
Войцех Млинарський співає у пісні «Неділя на головному»
Анджей Росевич має в репертуарі пісню «Весільна подорож до Кутна»
гурту Піджама Порно в пісні: «Дурна 6, Мудра 11»
в пісні «Давайте пити так» гурту Play & Mix,
EBS (Есенція Багатих Слів) — співає пісню, яка називається «Кутно»
У Кутні пройшла частина фільму «Вбити священика» (режисер Агнешка Холланд)
У військовому серіалі «Ставка понад життя» в розділі 6 «Залізний хрест», Агент J-23 (Станіслав Микульський) при розмові з годинникарем, згадує ім'я генерала Вєнігера. Годинникар (у виконанні Броніслава Павлика) відповідає, що нібито генерал наказав розстріляти польських військовополонених під Кутном.
У комедійному серіалі «Зрадниці» в розділі 8 «Фартовний день»
У фільмі «Контрольовані бесіди» Ришард Оходський, якого грає Станіслав Тим, дзвонить знайомому полковнику Зигмунту Малібдену в готель в Сувалки і помилково дозвонюється в Кутно.

Примітки[ред. | ред. код]

↑ ^а ^б GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
↑ Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. ^{[недоступне посилання — відсутня історія]}
↑ Informacja z Biura Prasowego UM w Kutnie, z dnia 23.03.2010.
↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.