French
DeutschКурт Гедель — Вікіпедія
Курт Ге́дель (нім. Kurt Gödel; 28 квітня 1906, Брюнн, Австро-Угорщина (тепер Брно, Чехія) — 14 січня 1978, Принстон, США) — австрійський логік і математик, філософ, приват-доцент Віденського університету (1933–1938).
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 28 квітня 1906 р. у Брюнні (нині місто Брно, Чехія). Закінчив Віденський університет, де захистив докторську дисертацію. 1940 року, після аншлюсу емігрував до США.
З 1953 року професор Принстонського інституту перспективних досліджень, член Національної АН США та Американського філософського товариства.
В пізньому житті у Геделя були періоди психічної нестабільності та хвороб. Після вбивства його близького друга Моріца Шліка[11] у Геделя розвинувся нав'язливий страх бути отруєним, і він їв лише їжу, яку готувала його дружина Адель. Адель була госпіталізована наприкінці 1977 року, і за її відсутності Гедель відмовлявся їсти;[12] він важив 29 кілограмів на момент смерті від «недоїдання, спричиненого розладом особистості» в Принстонській лікарні 14 січня 1978 року.[13] Він був похований на Принстонському кладовищі. Адель померла у 1981 році[14].
Доробок[ред. | ред. код]
Гедель був логіком і філософом науки. Найвідоміше досягнення Геделя — це сформульовані й доведені ним теореми про неповноту, опубліковані 1931 року[15]. Теореми Геделя стосувалися перш за все формальної системи, яка описує основу основ математики — формальної арифметики. Перша теорема стверджує: якщо формальна арифметика несуперечлива, то вона неповна. Друга теорема стверджує: несуперечливість формальної арифметики не може бути доведена засобами самої формальної арифметики. Отримані результати було поширено на найбільш відомі формально-аксіоматичні системи: Рассела—Вайтхеда, Цермело—Френкеля, Гільберта тощо. Стало зрозуміло, що будь-яка досить потужна несуперечлива система необхідно неповна. Більше того, така неповнота має принциповий характер, її не можна усунути поступовим приєднанням до системи нових аксіом[16]. Узагальнюючи це твердження можна сказати, що будь-яка мова, досить «потужна» для визначення натуральних чисел (наприклад, логіка другого порядку чи українська мова), є неповною, тобто містить висловлювання, які не можна ані довести, ані заперечити з аксіом мови. Доведені Геделем теореми мають широкі наслідки як для математики, так і для філософії (зокрема, для онтології й філософії науки).
Крім того Геделю належать роботи в галузі диференціальної геометрії й теоретичної фізики. Зокрема, він написав працю про загальну теорії відносності, в якій запропонував варіант розв'язку рівнянь Ейнштейна, з якого випливає, що Всесвіт може бути влаштований таким чином, що перебіг часу в ньому закільцьований (метрика Геделя)[17]. Теоретично такий розв'язок припускає подорожі в часі. Більшість сучасних фізиків вважають, що цей розв'язок є правильним лише формально й не має фізичного сенсу.
Релігійні погляди[ред. | ред. код]
Гедель вірив, що Бог[18] був особистим, і називав свою філософію «раціоналістичною, ідеалістичною, оптимістичною і теологічною»[19].
Гедель вірив у потойбічне життя, кажучи: «Звичайно, це передбачає, що існує багато взаємозв'язків, про які сьогоднішня наука і отримана мудрість не мають жодного уявлення. Але я переконаний у цьому [потойбічному житті], незалежно від будь-якої теології». Він вважав, що «сьогодні можна усвідомити чистим розумом», що це «цілком узгоджується з відомими фактами». «Якщо світ раціонально побудований і має сенс, то така річ [як потойбічне життя] повинна існувати»[20].
В неопублікованій відповіді на анкету Гедель описав свою релігію так: «Я хрещений лютеранин (але не член жодної релігійної громади). Моя віра є теїстичною, а не пантеїстичною, слідує за Лейбніцем, а не за Спінозою»[21]. Загалом про релігію (релігії) він казав: «Релігії здебільшого погані, але релігія — ні».[22] За словами його дружини Адель, «Гедель, хоча й не ходив до церкви, був релігійним і читав Біблію в ліжку щонеділі вранці»,[23] а про іслам він говорив: «Мені подобається іслам: це послідовне і відкрите уявлення про релігію»[24].
Праці[ред. | ред. код]
- Gödel, K. Collected Works. Vol. I. Publications 1929—1936. ― Oxford: Oxford University Press, 1986.
- Gödel, K. Collected Works. Vol. II. Publications 1938—1974. ― Oxford: Oxford University Press, 1990.
- Gödel, K. Collected Works. Vol. III. Unpublished essays and lectures. ― Oxford: Oxford University Press, 1995.
- Gödel, K. Collected Works. Vol. IV. Correspondence A-G. ― Oxford: Oxford University Press, 2003.
- Gödel, K. Collected Works. Vol. V: Correspondence H-Z. ― Oxford: Oxford University Press, 2003.
Визнання[ред. | ред. код]
Почесний доктор Єльського й Гарвардського університетів, член Американського наукового товариства[джерело?].
1951 року Курт Гедель удостоївся найвищої нагороди США — Ейнштейнівської премії. У статті, присвяченій цій події, Джон фон Нейман написав[джерело?]:
 | Внесок Курта Геделя до сучасної логіки воістину монументальний. Це – більше, ніж просто монумент. Це віха, що поділяє дві епохи… Без жодного перебільшення можна сказати, що роботи Геделя докорінно змінили сам предмет логіки як науки. |  |
Переклади українською мовою[ред. | ред. код]
Гьодель, К. Нотатка про взаємозв'язок між теорією відносності та ідеалістичною філософією. — Пер. з англ. — У публ.: Юрій Олійник. Обертові світи і відносність існування: сім кроків до філософії Курта Гьоделя. — Е-ресурс: www.tureligious.com.ua (також рос. мовою, у публ.: Юрий Олейник. Вращающиеся миры и относительность существования: семь приближений к философии Курта Геделя. — Е-ресурс: www.academia.edu)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #11869569X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в г д е ж и Архів історії математики Мактьютор — 1994.
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ а б в г д е ж и к Czech National Authority Database
- ↑ The Fine Art Archive — 2003.
- ↑ Vědecká knihovna v Olomouci REGO
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Find a Grave — 1996.
- ↑ http://www.cemeteryregister.com/search.asp?id=NJ_PRINCETON
- ↑ NNDB — 2002.
- ↑ Tragic deaths in science: Kurt Gödel - looking over the edge of reason - Paperpile.
- ↑ Davis, Martin (4 травня 2005). Gödel's universe. Nature. 435 (7038): 19—20. Bibcode:2005Natur.435...19D. doi:10.1038/435019a.
- ↑ Toates, Frederick; Olga Coschug Toates (2002). Obsessive Compulsive Disorder: Practical Tried-and-Tested Strategies to Overcome OCD. Class Publishing. с. 221. ISBN 978-1-85959-069-0.
- ↑ Dawson, John W. (1 червня 2006). Gödel and the limits of logic. Plus (англ.). University of Cambridge. Процитовано 1 листопада 2020.
- ↑ K. Gödel (1931). Über Formal Unentscheidbare Sätze der Principia Mathematica und Verwandter Systeme, I. Monatshefte für Math.u.Physik. 38: 173—198. Архів оригіналу за 18 грудня 2014. Процитовано 16 листопада 2013. (нім.)
- ↑ Курт Гьодель. Офіційний сайт ВМГО «Союз обдарованої молоді». Архів оригіналу за 19 серпня 2012. Процитовано 1 грудня 2010.
- ↑ Докл. про це див.: Юрій Олійник. Обертові світи і відносність існування: сім кроків до філософії Курта Гьоделя. — Е-ресурс: www.tureligious.com.ua
- ↑ Tucker McElroy (2005). A to Z of Mathematicians. Infobase Publishing. с. 118. ISBN 978-0-8160-5338-4.
Gödel had a happy childhood, and was called "Mr. Why" by his family, due to his numerous questions. He was baptized as a Lutheran, and re-mained a theist (a believer in a personal God) throughout his life.
- ↑ Wang, 1996, с. 8.
- ↑ Wang, 1996, с. 104-105.
- ↑ Gödel's answer to a special questionnaire sent him by the sociologist Burke Grandjean. This answer is quoted directly in (Wang, 1987, с. 18), and indirectly in (Wang, 1996, с. 112). It's also quoted directly in (Dawson, 1997, с. 6), who cites (Wang, 1987). The Grandjean questionnaire is perhaps the most extended autobiographical item in Gödel's papers. Gödel filled it out in pencil and wrote a cover letter, but he never returned it. "Theistic" is italicized in both (Wang, 1987) and (Wang, 1996). It is possible that this italicization is Wang's and not Gödel's. The quote follows (Wang, 1987), with two corrections taken from (Wang, 1996). (Wang, 1987) reads "Baptist Lutheran" where (Wang, 1996) has "baptized Lutheran". (Wang, 1987) has "rel. cong.", which in (Wang, 1996) is expanded to "religious congregation".
- ↑ Wang, 1996, с. 316.
- ↑ Wang, 1996, с. 51.
- ↑ (Wang, 1996, с. 148), 4.4.3. It is one of Gödel's observations, made between 16 November and 7 December 1975, which Wang found hard to classify under the main topics considered elsewhere in the book.
Посилання[ред. | ред. код]
- Голяндин, А. Гёдельwelt, Гёдeльworld, Гёдельgott // «Знание ― сила», 2005. — N 2.
- Глава 8 п.3 книги А. К. Сухотина «Філософія Математики» про праці Геделя (рос.)
- Юрій Олійник. Обертові світи і відносність існування: сім кроків до філософії Курта Гьоделя. — Е-ресурс: www.tureligious.com.ua
- Музыкантский, A. Теория противоречивости бытия. // «В мире науки», 2007. — N 3.
Література[ред. | ред. код]
- Гедель, Курт // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||
