Куракін Іван Володимирович — Вікіпедія

Куракін Іван Володимирович;
	Солдат
Загальна інформація
Народження	15 червня 1988; Вільнянськ
Смерть	1 квітня 2022 (33 роки); с. Роздольне
Громадянство	Україна
Національність	Українець
Військова служба
Нагороди та відзнаки
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Куракін Іван Володимирович (15 червня 1988, м. Вільнянськ, Вільнянський район, Запорізька область — 1 квітня 2022, с. Роздольне, Волноваський район, Донецька область) — воїн ЗСУ, 6-й окремий стрілецький баральйон, 2-а окрема стрілецька рота, ВЧ А-7090.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився у м. Вільнянськ на Запоріжчині. Батько — Куракін Володимир Анатолійович, електрик. Мати — Куракіна (Бойко) Тетяна Володимирівна, вихователь дитячого садка.

Навчався у ЗОШ № 3, м. Вільнянськ та Вільнянському професійному ліцеї, де отримав інженерно-технічну спеціальність.

У 2006—2007 рр. проходив строкову військову службу (Десантно-штурмові війська Збройних сил України).

З 2007 р. працював у Запоріжжі (АТ Мотор Січ, приватні підприємства).

У 2022 р. воював у ЗСУ, доброволець. Загинув 1 квітня 2022 р. на Донбасі.

Похований з почестями на центральному цвинтарі м. Вільнянськ^[1]^[2].

Сім'я[ред. | ред. код]

Дружина Анна, син Тимур і дочка Сабріна.

Нагороди[ред. | ред. код]

За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі нагороджений Орден «За мужність» III ступеня^[3]

Примітки[ред. | ред. код]

[1] Вшанування пам’яті захисників, які віддали своє життя за незалежну Україну

[2] НАВІКИ В СЕРЦІ УКРАЇНИ

[3] УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 460/2022. Про відзначення державними нагородами України

[1]

[2]

[3]