Купін Петро Олександрович — Вікіпедія

Купін Петро Олександрович
Народився 11 липня 1946(1946-07-11)
Артільне, Великобурлуцький район, Харківська область, Українська РСР, СРСР
Помер 2 квітня 2018(2018-04-02) (71 рік)
Київ, Україна
Національність росіянин
Діяльність державний службовець
Посада Голова Луганської обласної військово-цивільної адміністрації і Голова Луганської обласної військово-цивільної адміністрації
Партія КПРС

Петро Олександрович Купін (11 липня 1946(19460711), село Артільне, тепер Куп'янського району Харківської області — 2 квітня 2018, місто Київ) — український політичний діяч, голова Луганської обласної ради і облвиконкому (1994—1995 рр.), голова Луганської обласної державної адміністрації (1995 р.).

Життєпис[ред. | ред. код]

У 1959 році закінчив технікум гарячої обробки металів при Харківському тракторному заводі. Трудову діяльність розпочав на Харківському тракторному заводі як працівник-терміст. Служив у Радянській армії. Працював у Харківському науково-дослідному фізико-технічному інституті.

Потім — начальник відділу, начальник дільниці Комунарського металургійного заводу Ворошиловградської області. Член КПРС.

У 1975 році закінчив заочно Комунарський гірничо-металургійний інститут Ворошиловградської області.

Потім — на партійній роботі.

Закінчив Український заочний політехнічний інститут та Вищу партійну школу при ЦК КПУ.

У грудні 1991 — липні 1994 року — заступник керуючого Луганського обласного відділу Українського фонду соціального захисту інвалідів.

Могила Петра Купіна, Байкове кладовище

У липні 1993 — жовтні 1995 року — 1-й секретар Луганського обласного комітету КПУ.

10 липня 1994 — 19 жовтня 1995 року — голова Луганської обласної ради і обласного виконавчого комітету.

19 липня[1] — 19 жовтня 1995 року[2] — голова Луганської обласної державної адміністрації.

У жовтні 1995 — січні 1997 року — заступник Голови Державного митного комітету України[3][4]. У січні 1997 — червні 1998 року — заступник Голови Державної митної служби України[5][6].

У 2003—2008 роках — керівник контрольного управління Ради національної безпеки та оборони України.

Потім — на пенсії. Помер на 72-му році життя 2 квітня 2018 року. Похований у колумбарії Байкового кладовища (50°25′04″ пн. ш. 30°30′12″ сх. д. / 50.4177778° пн. ш. 30.5035444° сх. д. / 50.4177778; 30.5035444).

Звання[ред. | ред. код]

  • державний службовець І-го рангу (.10.1994)[7]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Указ Президента України від 19 липня 1995 року № 621/95 «Про призначення П. Купіна головою Луганської обласної державної адміністрації»
  2. Указ Президента України від 19 жовтня 1995 року № 981/95 «Про увільнення П. Купіна з посади голови Луганської обласної державної адміністрації»
  3. Указ Президента України від 19 жовтня 1995 року № 982/95 «Про призначення П. Купіна заступником Голови Державного митного комітету України»
  4. Указ Президента України від 21 січня 1997 року № 53/97 «Про звільнення П. Купіна з посади заступника Голови Державного митного комітету України»
  5. Указ Президента України від 21 січня 1997 року № 54/97 «Про призначення А. Купіна заступником Голови Державної митної служби України»
  6. Указ Президента України від 8 червня 1998 року № 597/98 «Про звільнення П. Купіна з посади заступника Голови Державної митної служби України»
  7. Указ Президента України від 5 жовтня 1994 року № 571/94 «Про присвоєння першого рангу державного службовця»

Джерела[ред. | ред. код]