French
DeutschКуджук аль-Ашраф — Вікіпедія
| Куджук аль-Ашраф араб. علاء الدين كجك | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 1341 — 1342 | |||
| Попередник: | Аль-Мансур Абу Бакр | ||
| Спадкоємець: | Ахмад ан-Насір | ||
| Народження: | 1334 Каїр, Єгипет | ||
| Смерть: | вересень 1345 Каїр, Єгипет | ||
| Країна: | Єгипет | ||
| Релігія: | Іслам сунітського спрямування | ||
| Рід: | Бахріти | ||
| Батько: | Мухаммад I ан-Насір | ||
Аль-Ашраф Ала ад-Дін Куджук (араб. الملك الأشرف علاء الدين كجك; 1334–1345) — мамелюкський султан Єгипту з династії Бахрітів.
Життєпис[ред. | ред. код]
Був другим сином султана Мухаммада I ан-Насіра й монголки Урду. Після повалення й вигнання його старшого брата Абу Бакра еміри вирішили возвести на престол семирічного Куджука.
Фактичним правителем країни став Каузун, впливовий емір і віце-султан. Невдовзі багатьох емірів та інших чиновників, хто виявляв лояльність до султана Абу Бакра, було усунуто від їхніх посад і замінено на мамелюків, які отримали свої статки завдяки Каузуну. Останній остерігався еміра Ахмада, брата юного султана, який жив у Кераку. Він намагався умовити Ахмада приїхати до Каїра, щоб потім ув'язнити його. Ахмад, який вважав Каузуна узурпатором, заявив, що повернеться до Єгипту, коли провідні еміри складуть йому присягу, а також коли Каузун звільнить його братів. Зрештою, Ахмад відмовився приїхати до Каїра.
Каузун вимагав від мамелюків султана, щоб вони підпорядковувались йому так само, як і султану. В результаті стосунки між мамелюками й Каузуном почали погіршуватись, поки воїни не повстали й публічно не заявили, що вони підпорядковуються лише султану, а не віце-султану. Каузун довідався, що мамелюки планують його вбити, і звернувся до емірів по допомогу. В результаті заколоту й короткого жорстокого бою мамелюки султана зазнали поразки. Тих, хто залишився живим, Каузун жорстоко покарав.
Тим часом почали надходити тривожні звістки з Дамаска й Алеппо. Ахмад залишив Керак і заявив про свій намір вирушити до Єгипту й коронуватись там. Проти волі емірів Каузун відрядив війська до Керака, щоб заарештувати Ахмада. Але замість арешту військо також перейшло на бік Ахмада. Також на бік Ахмада стали й деякі еміри в Каїрі, після чого почались захоплення власності Каузуна й вуличні сутички. Були звільнені мамелюки та еміри, яких ув'язнив Каузун, а юного Куджука офіційно усунули від престолу за п'ять місяців від моменту сходження на трон.
Куджук помер за три роки. Його рештки були поховані у грудні 1347 року у мечеті еміра Аксункура ан-Насірі, що у Каїрі.
Джерела[ред. | ред. код]
- Abu al-Fida: The Concise History of Humanity.
- Al-Maqrizi: Al Selouk Leme'refatt Dewall al-Melouk. Dar al-kotob, 1997.
- Al-Maqrizi: al-Mawaiz wa al-´i'tibar bi dhikr al-khitat wa al-´athar, Matabat aladab. Kairo 1996, ISBN 977-241-175X.
- Doris Behrens-Abouseif: Cairo of the Mamluks. A History of the Architecture and its Culture. London 2007.
- Henry G. Bohn: The Road to Knowledge oft he Return of Kings, Chronicles of the Crusades. AMS Press, 1969.
- Urbain Bouriant: Description topographique et historique de l'Egypte. Paris 1895.
- Ibn Taghri: al-Nujum al-Zahirah Fi Milook Misr wa al-Qahirah. al-Hay'ah al-Misrehyah 1968.
- Yusef: History of Egypt, 1382–1469 A.D. (übersetzt von William Popper), Abu L-Mahasin ibn Taghri Birdi, University of California Press, 1954.
