Кріостат — Вікіпедія

Кріоста́т (англ. cryostat, нім. Kryostat) — металевий, скляний або пластмасовий пристрій (термостат), всередині якого стало підтримується кріогенна (менша за 120К) температура; засіб кріогенної техніки^[1].

Загальна інформація[ред. | ред. код]

Джерелами холоду, або холодоагентами, в кріостатах служать азот, гелій, водень та інші гази (в скрапленому або отвердненому стані) з низькою температурою конденсації й замерзання. До найпоширеніших належать металеві (мідні, з нержавіючої сталі, алюмінієвих сплавів) кріостати зі скрапленими газами (наприклад, гелієм — холодоагентом і азотом, що перешкоджає надходженню тепла від навколишнього середовища).

Температурні деформації, що виникають між внутрішніми частинами і корпусом таких кріостатів, компенсує сильфон. Досконалішими є кріостати з газами в отвердненому стані: у них більші інтервал охолодження і термін експлуатації.

Застосування в медицині[ред. | ред. код]

В медицині кріостат використовують для експрес-патологогістологічного дослідження (експрес-ПГД) видаленого зразка тканини. Метою експрес-ПГД є встановлення попереднього гістопатологічного діагнозу під час операції.^{[2] [3]}

Інші сфери застосування[ред. | ред. код]

У кріостатах досліджують фізичні властивості матеріалів, вивчають їх стійкість до низьких температур, надпровідність тощо.

Див. також[ред. | ред. код]

• Термостат
• Експрес-патологогістологічне дослідження
• Кріофізика
• Термос

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.