French
DeutschКрушельницький Тарас Антонович — Вікіпедія
| Тарас Антонович Крушельницький | ||||
|---|---|---|---|---|
 Тарас Крушельницький. Львів, 1933 | ||||
| Псевдонім | Чача | |||
| Народився | 14 березня 1908 Коломия | |||
| Помер | 17 грудня 1934 (26 років) | |||
| Поховання | Державний історико-меморіальний Лук'янівський заповідник | |||
| Національність | українець | |||
| Діяльність | письменник, перекладач, член Пласту. | |||
| Мова творів | українська | |||
| Батько | Крушельницький Антін Владиславович | |||
| Мати | Крушельницька Марія Степанівна | |||
| Брати, сестри | Крушельницький Іван Антонович, Крушельницька Володимира Антонівна, Крушельницький Богдан Антонович і Крушельницький Остап Антонович | |||
| Діти | Крушельницька Марія Тарасівна | |||
| | ||||
 Крушельницький Тарас Антонович у Вікісховищі | ||||
 Роботи у Вікіджерелах | ||||
Тарас Антонович Крушельницький (псевд.: Чача; 14 березня 1908 — 17 грудня 1934) — український письменник, перекладач, член Пласту.
Жертва сталінського терору.
Життєпис[ред. | ред. код]
Тарас Крушельницький народився 14 березня 1908 р. у Коломиї в родині знаного літератора Антона Крушельницького.
Здобув освіту філолога-германіста, перекладав (приватно) іноземних авторів, написав кілька власних творів.
1928 р. Тарас Крушельницький узяв участь у святкуванні 10-річчя ЗУНР на Святоюрській горі у Львові. Святкування супроводжувалося сутичками з поліцією. За участь в антиурядових виступах Тарас засуджений до трьох років позбавлення волі. Покарання відбував у львівських «Бригідках», дрогобицькій і золочівській тюрмах. 8 травня 1934 р. родина Крушельницьких виїхала на постійне місце проживання до Харкова. Тарас Крушельницький із дружиною Стефою, яка закінчувала студіювати географію в Яґеллонському університеті, прибули до Харкова в липні того ж року.
5 листопада 1934 р. Крушельницьких заарештували. 15 грудня 1934 р. виїзна сесія Військової колегії Верховного Суду СРСР у Києві визнала Тараса та його брата Івана винними в підготовці терористичних актів. Обох розстріляли відразу (17 грудня 1934 р.), решта членів родини Антона Крушельницького загинула в концтаборах, окрім Лариси Крушельницької та дружини Тараса Стефи, яка уникнула арешту, і їхньої доньки Марії. Стефанія Крушельницька повернулася до Львова 1943 р. Дочка Тараса Крушельницького — Крушельницька Марія Тарасівна — заслужена артистка України, професорка кафедри фортепіано Львівської музичної академії ім. М. Лисенка й ексректор цієї академії).
Діяльність і творчість[ред. | ред. код]
Тарас Крушельницький був ентузіастом хорового співу, організовував хорові колективи у Львові, містечках і селах Галичини. Багато перекладав, зокрема англійських і німецьких авторів. Він встиг написати і видати дві книжечки: «На тихих водах» — гумористичні оповідання про подорож пластунів від Жовкви до Луцька влітку 1930 р.; і «Будуємо галицький Пантеон!» — збірник повістей-панфлетів, де об'єктом сатири були М. Рудницький, О. Назарук і Д. Донцов. Пісня «Гей-гу, гей-га — таке то в нас життя» — це пісня третього куреня старших пластунів «Лісові Чорти», створена Тарасом Крушельницьким під час подорож пластунів від Жовкви до Луцька. Як згадував Володимир Янів, Тарас — «інтелігентний, з товариською культурою, мистецьки обдарований, він був неоціненним конферансьє на вечорах чи виконувачем власних куплетів із пластового життя, співаних і до сьогодні».
Джерела та література[ред. | ред. код]
- Герасимова Г. Крушельницький Тарас Антонович [Архівовано 20 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2014. — Т. 15 : Кот — Куз. — 711 с. — ISBN 978-966-02-7305-4.
- Герасимова Г., Грузін Д. Крушельницький Тарас Антонович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 428. — 560 с. : іл. — ISBN 978-966-00-0855-4.
- Крушельницька Л. І. Рубали ліс. — Львів, 2001.
- «Lisovi Chorty» historical memoirs 1922—1945.
Посилання[ред. | ред. код]
- З печаттю духа[недоступне посилання з липня 2019].
- «Гей-гу, гей-га — таке то в нас життя…» Тарас Крушельницький.
- Прес-центр [Архівовано 29 серпня 2016 у Wayback Machine.].
- http://www.plast.org.ua/about/history/famousplastuns/vardzarukkarkhut/?dest=printer[недоступне посилання з липня 2019]
- http://sd.org.ua/news.php?id=15783