Кромержиж — Вікіпедія

Кромержиж
чеськ. Kroměříž
Герб Прапор
Герб Кромержижа Прапор Кромержижа
Вигляд міста з Архиєпископського палацу
Вигляд міста з Архиєпископського палацу
Вигляд міста з Архиєпископського палацу
Кромержиж
Основні дані
49°17′56″ пн. ш. 17°23′35″ сх. д. / 49.29889° пн. ш. 17.39306° сх. д. / 49.29889; 17.39306Координати: 49°17′56″ пн. ш. 17°23′35″ сх. д. / 49.29889° пн. ш. 17.39306° сх. д. / 49.29889; 17.39306
Країна Чехія Чехія
Регіон Злінський край
Столиця для Кромержиж і Кромержиж[d]

Межує з

— сусідні нас. пункти
Bařice-Velké Těšanyd, Lubná[d], Rataje[d], Lutopecnyd, Jarohněviced, Гулін, Kostelanyd, Хропине, Skašticed, Střížoviced, Soběsukyd, Šelešoviced, Bezměrovd ?
Поділ
  • 10 районів
  • Засновано 1260
    Перша згадка 1110[2] або 1107[3]
    Магдебурзьке право 1290
    Площа 55,61 км²
    Населення 28 926 осіб [1]
    · густота 576 осіб/км²
    Висота НРМ 201  м
    Міста-побратими Нітра, Шатоден, Кремс-на-Дунаї,
    Пекари-Шльонські, Римніку-Вилча
    Телефонний код (420) 634
    Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
    Номери автомобілів Z
    Код LAU (NUTS) CZ588296
    GeoNames 3072649
    OSM r437751  ·R
    Поштові індекси 217 01 - 768 01
    Міська влада
    Адреса [email protected]
    Мер міста Даніела Гебнарова
    Вебсайт mesto-kromeriz.cz
    Мапа
    Мапа


    CMNS: Кромержиж у Вікісховищі

    Кромержиж, у діаспорних джерелах Кромериж[4] (чеськ. Kroměříž), також раніше Кремзір (нім. Kremsier) — місто Злінського краю, у Чехії. В 1998 році територія Архієпископського палацу була внесена до списку світової спадщини ЮНЕСКО.

    Загальне[ред. | ред. код]

    На відстані у 20 км в напрямку на північний захід від м. Злін та в 60 км на північний схід від м. Брно знаходиться Кромержиж. Місто лежить на березі річки Морава, на висоті 201 м над рівнем моря. Площа міста становить 55,61 км². Чисельність населення — 28 926 осіб (станом на 1 січня 2013 року). Кромержиж складається з 10 міських районів. Місто знаходиться в однойменному окрузі Кромержиж Злінського краю, у Східній Моравії.

    Історія[ред. | ред. код]

    Перше поселення з'явилося на території Кромержижа у часи Великої Моравії. Перша письмова згадка про місто датується 1110 роком, коли був придбаний оломоуцьким єпископом Йоганном II. Розташований на перетині торговельних шляхів, Кромержиж у 1266 році указом чеського короля Пржемисла Оттокара II оголошений містом, того ж року в ньому будується замок. У 1290 році тут вводиться Магдебурзьке право.

    Палац архиєпископа

    У часи Гуситських воєн Кромержиж був опорою гуситів у Моравії. Був повернений оломоуцьким єпископам лише у 1456. У 1467—1471 роках місто опиняється в центрі військових дій між арміями чеського короля Їржі з Подєбрад та угорського короля Матвея Корвіна.

    У XVI — на початку XVII століття Кромержиж перетворюється в один із найважливіших політичних та культурних центрів Моравії. Однак під час Тридцятирічної війни місто було захоплене і повністю зруйнований шведами. Знову відбудований лише у 2-й половині XVII століття оломоуцьким єпископом Карлом II Ліхтенштайн-Кастелькорном. Під час Війни за австрійську спадщину у 1742 році був захоплений прусською армією. У 1752 році місто згоріло при пожежі. У 1805 році був зайнятий армією Наполеона, у роки Другої світової війни — німецькою армією. Звільнений у 1945 році радянськими військами.

    Під час Австрійської революції 1848 року, після придушення Габсбургами повстання у Відні, до Кромержижу переїхав і засідав у єпископському палаці австрійський Райхстаг (до березня 1849 року). У 1885 році в Кромєржижі зустрічалися і вели переговори з питань європейської політики монархи Європи.

    Архітектура[ред. | ред. код]

    У 1997 році Кромержиж отримав статус самого красивого історичного міста Чехії[5]. Три історично цінних собори у місті: собор св. Іоанна Хрестителя, який є моравською перлиною стилю бароко; храм св. Маврикія зі статуєю Кромержизької мадонни та костел Вознесіння Діви Марії. Архієпископський палац у Кромержижі є домінантою історичної частини міста та головним «магнітом», що притягує відвідувачів історико-архітектурного заповідника. Його виникнення і розвиток пов'язане з історією оломоуцького єпископства і архиєпископства.

    У кінці Тридцялітньої війни в 1643 році замок був спустошений шведською армією, потім на його місці побудували пишний палац в стилі раннього бароко. Єпископ Карел Ліхтенштейн запросив сюди з Відня італійських придворних архітекторів Ф. Лучезе і Г. П. Тункаллу, які взяли участь в будівництві й інших об'єктів після руйнівної пожежі в місті.

    Від первинного замку залишилася тільки нижня частина вежі, яку реконструювали у стилі бароко. Вражає і 84-метрова висота вежі. На фундаменті колишнього замку виросла триповерхова будівля, що оточує внутрішній дворик з характерними аркадами. Зовнішні фасади палацу пластично декорували: розчленовані рядами вікон, прикрашені пілястрами і кутовими ризалітами.

    У середині палацу є багато декорованих інтер'єрів різних епох і багатими колекціями образотворчого мистецтва. У бібліотеці можна знайти збірки історичних книг, монет і оригіналів партитур музичних творів.

    Особливої уваги заслуговує Галерея палацу, яка займає третій поверх садового крила. У XIX—XX ст. картинна галерея займала 4 зали, у 70-х роках 20 століття експозиція була розширена до 9 залів, після реконструкції знову відкрита в 1999 році.

    Галерея належить до одного з найбагатших зібрань у Європі. Тут представлені твори європейських художників XV—XVIII ст. від готики до пізнього бароко. Науковий каталог, випущений у 1998 р. містить повний опис 536 робіт (Тіціан, Ван Дейк, Лукас Кранах Старший та ін.). Це друга по цінності у Чехії (після Національної галереї в Празі) колекція картин.

    Освіта[ред. | ред. код]

    Відомі люди[ред. | ред. код]

    Уродженці міста[ред. | ред. код]

    Міста-партнери[ред. | ред. код]

    Галерея[ред. | ред. код]

    Примітки[ред. | ред. код]

    1. Населення Чехії станом на 1.01.2013 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 15 листопада 2013. Процитовано 17 травня 2014.
    2. Jakl L. Jak stará jsou česká města? Legendy a fakta. // iDNES.cz — 2011.
    3. Historický lexikon obcí České republiky 1869–2005: 1. díl / за ред. J. Růžková, J. ŠkrabalČSÚ, 2006. — 759 с. — ISBN 978-80-250-1310-6
    4. о. І. Назарко ЧСВВ. Лицар у чернечій рясі // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 113.
    5. Моравський Кромержиж запрошує на незвичайні промислові об'єкти. Архів оригіналу за 17 травня 2014. Процитовано 17 травня 2014.

    Посилання[ред. | ред. код]