Криштальський Андрій Андрійович — Вікіпедія

Криштальський Андрій Андрійович
фото 2015 р.
Народився 8 травня 1969(1969-05-08) (54 роки)
м. Горохів, Волинська обл. Україна
Діяльність письменник
Alma mater Волинський державний університет ім. Лесі Українки

Андрій Андрійович Криштáльський (нар. 8 травня 1969 р., м. Горохів, Волинська обл., Україна) — український письменник, журналіст, видавець, громадський діяч. Член Національної спілки письменників України (з 1999 р.).

Лауреат Літературної премії ім. Василя Стуса (2005) та Літературно-мистецької премії імені Агатангела Кримського (2012). Директор видавництва «Терен».

Окремі твори перекладені польською та білоруською мовами.


Біографія[ред. | ред. код]

Народився 8 травня 1969 р. в м. Горохові на Волині. Закінчив Луцьке державне музичне училище (1989) та факультет україністики Волинського державного університету ім. Лесі Українки (1999).

Працював учителем музики, а згодом - журналістом у редакціях газет «Народна трибуна» (1992–1996), «Луцький замок» (1996–1999), головним редактором тижневика «Луцьк молодий» (1997–2001), кореспондентом української редакції радіо «Свобода» (1999–2002).

Брав активну участь у діяльності Народного руху України, займав активну позицію в процесі боротьби за суверенітет України. Займався краєзнавчими дослідженнями з історії ОУН і УПА.

Заснував і видавав літературно-мистецький щоквартальник «Терен» (1998–2002).

Від 2003 р. – засновник і незмінний директор видавництва «Терен».

Організатор численних видавничих проектів, автор публіцистичних та літературно-критичних творів у книгах і періодиці.

Творчі здобутки[ред. | ред. код]

Публікації в альманахах, літературних журналах та збірниках:

Книги:

  • Полум’я перегорілих зір (Луцьк: Надстир’я, 1993);
  • Національно-визвольний рух опору на Горохівщині (Луцьк: Надстир’я, 1994);
  • Срібні вежі світанку (Київ: Смолоскип, 1996);
  • Пісня пісень. Переспів Андрія Криштальського (Київ: Наша віра, 2000);
  • Чорний сторож (Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2001);
  • Золотий томос (Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2001);
  • Чорноморець, матінко (Луцьк: Терен, 2004);
  • Народження світла (Луцьк: Терен, 2006);
  • Десятина (Луцьк: Терен, 2010);
  • Кривда за кривду. Польсько-німецький терор 1943-1944 років на Горохівщині (Луцьк: Терен, 2013);
  • ОУН і УПА на Горохівщині (Луцьк: Терен, 2014);

Літературно-критичні та публіцистичні твори в інших книгах:

  • Де зустрічаються вітрильники великого плавання // Жулинський Микола. Подих третього тисячоліття.– Луцьк: Терен.– 2000.– 2-4 с.;
  • Золоті зернятка обдарувань // Двадцять пригорщ з Лесиного джерела. Збірник текстів молодих авторів з Волині. – Луцьк: Лучеськ, 2000.– 3-4 с.;
  • «Вітер надії», що увірвався в наші серця // Корсак Іван. Оксамит нездавнених літ. – Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2001.– 105-151 с.
  • Чує душу променя й трави // Вербич Віктор. Подих вирію. – Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2001. – 85-87 с.
  • Євген Сверстюк. Феномен великої віри //  Волинь у житті та творчості письменників. Збірник наукових праць.– Луцьк: ПВД «Твердиня», 2007.– 148-153 с.;
  • Кулемети нашої непокори // Коханська Галина. Озброєні честю.– Луцьк: ВМА «Терен».– 2008.– 3-8 с.;
  • Дух одвічної стихії // Ніл Хасевич. Воїн. Митець. Легенда.– Луцьк: ВМА «Терен».– 2010.– 4-20 с.;
  • У живій розмові з людьми // На полі чести. Наш сучасник Євген Сверстюк. – Київ: Кліо. – 2015. – 256 с.
  • Духовні дороговкази Євгена Сверстюка // Сверстюк Євген. У сяйві слова.– Луцьк: ВМА "Терен".– 2018.– 98 с.
  • Оптиміст і працелюб // Живий Іван Корсак.– Київ: Ярославів Вал.– 2018.– 149 с.
  • Передостанній із могікан // Ігор Ольшевський. Із калейдоскопа десятиліть. Т.1. – Луцьк: ВМА "Терен".– 2022.– 4 с.

Нагороди[ред. | ред. код]

  • Літературно-мистецька премія ім. Агатангела Кримського (2012).

Публікації про Андрія Криштальського[ред. | ред. код]

Баран Євген.   Все починається із досвітніх сумнівів // Зоїлові трени. Літературно-критичні тексти. – Львів: Логос, 1998. – 112с.;

Вербич Віктор. Поет починається з болю // Народна трибуна. – 1993. – 10 груд.;

Вербич Віктор. Слово, осяяне любов’ю // Криштальський Андрій. Срібні вежі світанку. Лірика. – Київ: Смолоскип, 1996. –  96 с.;

Гуменюк Надія. На стику модерну і романтизму // Віче. – 2000. – 6 квітн.;

Ляснюк Ольга. Пісня пісень його серця // Філологічні студії. – 2003. – № 2 (22). – 164–166 с.;

Ольшевський Ігор. Хто читає – нехай розуміє // Луцьк молодий.– 2001. – 14 червн.;

Сверстюк Євген. Богонатхненне оспівування любови // Криштальсьикий Андрій. Пісня пісень. Переспів. – К: Наша віра. – 2000. – 28 с.;

Сверстюк Євген. Чорноморець, матінко // Наша віра. – 2004. – травень.;

Слапчук Василь. Грядки поезії // Літературна Україна. – 1998. – 3 груд.

Слапчук Василь. Лінія долі і лінія життя на листкові клена // Політ меїанічної зозулі над власним гніздом. – Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2001. – 37-39 с.;

Сломінська Наталія. І каятись, і вагатись // Терен. – 1998. – ч.3. – 15 с.;

Головій Оксана. Шляхами української оксамитової революції. – Луцьк: ПВД «Твердиня, 2009, 2001. – 44–51 с.

Посилання[ред. | ред. код]

Твори:

Довідкова інформація:

Інтернет-ресурси:

Критика, відгуки:

Інтерв’ю:

Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на сторінці обговорення.
Ця стаття містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, погодивши стиль викладу зі стилістичними правилами Вікіпедії. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін. (березень 2017)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Криштальський_Андрій_Андрійович&oldid=40128679