French
DeutschКрейг Вентер — Вікіпедія
| Крейг Вентер | |
|---|---|
| англ. John Craig Venter | |
 | |
| Народився | 14 жовтня 1946[1][2][3] (77 років) Солт-Лейк-Сіті, США[4] |
| Країна |  США |
| Діяльність | біохімік, генетик, підприємець, дослідник |
| Alma mater | Університет Каліфорнії в Сан-Дієго Mills High Schoold Коледж Сан-Матеоd |
| Галузь | молекулярна біологія |
| Заклад | Університет в Буффало |
| Науковий ступінь | доктор філософії |
| Членство | Національна академія наук США[5] Американська академія мистецтв і наук |
| Війна | війна у В'єтнамі |
| Відомий завдяки: | геном людини, синтетична біологія, штучні організми |
| У шлюбі з | Barbara Rae-Venterd Claire M. Fraserd |
| Нагороди | |
| Особ. сторінка | jcvi.org |
 Крейг Вентер у Вікісховищі | |
Крейг Вентер (14 жовтня 1946, Солт-Лейк-Сіті) — американський біолог і біотехнолог. Брав участь у геномному проєкті людини разом із заснованою ним компанією «Celera Genomics». Засновник та директор «Інституту Крейга Вентера». Дослідник мінімальних геномів живих організмів, океанічних мікроорганізмів, мікробіому людини.[6]
Біографія[ред. | ред. код]
У 1967—1968 роках служив у медичній службі ВМС США під час війни у В'єтнамі. Після закінчення служби вчився в Університеті Каліфорнії у Сан-Дієго, де отримав ступінь бакалавра біохімії у 1972 році та пізніше в 1975 році ступінь доктора філософії з фізіології та фармакології.
З 1976 року Крейг Вентер працював асистентом професора фармакології та терапевтики в Університеті Баффало та в англ. Roswell Park Memorial Institute. Він досліджував структуру та функції адренергічних[en] та мускаринових холінергічних рецепторів. У 1984—1992 роках він був призначений керівником секції в Національному інституті нейрологічних розладів та інсульту[en] в рамках Національних інститутів здоров'я в Бетесді.
З 1992 року перейшов до неприбуткової організації Інститут геномних досліджень (англ. The Institute for Genomic Research), був його президентом до 1998 року. З 1998 до 2002 року працював у компанії Applera[en], як голова її нового підрозділу Celera Genomics[en]. Після 2002 року створив низку дослідницьких неприбуткових організацій, які надалі були об'єднані з Інститутом геномних досліджень у Інститут Дж. Крейга Вентера[en]. З 2006 року очолює цей приватний неприбутковий інститут.
Наукова діяльність[ред. | ред. код]
Під час роботи в Університеті Баффало та в Національних інститутах здоров'я вивчав структуру та функцію нейромедіаторів та їх рецепторів. Надалі доєднався до Проекту геному людини. Під керівництвом Вентера було створено нову методику пошуку генів у геномах — тег експресованої послідовності[en], яка дозволяла швидко знаходити тисячі потенційних генів.[7] Також був одним з піонерів автоматичного секвенування ДНК.
У 1998 році Вентер запропонував патентувати послідовності секвенованих генів та геномів з їхньою подальшою комерціалізацією. Урядові організації виступили з різкою критикою такої пропозиції, а Інститут геномних досліджень Вентера був позбавлений фінансування в рамках Проекту геному людини. Тоді Вентер перейшов до комерційного проекту, де, використовуючи відкриті бази даних Національного центру біотехнологічної інформації США, намагався швидше за міжнародний проект прочитати геном людини. У лютому 2000 року команда Вентера з Celera Genomics опублікувала в журналі Science огляд геному людини.[8] У березні того ж року президент США Білл Клінтон та прем'єр-міністр Великої Британії Тоні Блер заявили, що геном людини має бути повністю відкритою публічною інформацією. У червні за їх посередництва було офіційно оголошено про одночасне прочитання геному людини комерційним проектом під керівництвом Крейга Вентера та Проектом геному людини, очолюваного Френсісом Коллінзом.
В рамках власного Інституту Дж. Крейга Вентера Вентер веде дослідження мікробіому океану та людського організму, продовжує дослідження геному людини, вивчає мінімальні геноми прокаріотів, займається синтетичною біологією.
У 2009 році Крейг Вентер зі співавторами опублікували роботу, в якій продемонстрували створення штучного геному мікоплазми з синтезованих хімічним шляхом фрагментів ДНК, які потім методами клонування ДНК були зшиті та вставлені до клітини наявного в природі виду мікоплазми. Отриманий синтетичний організм змінився відповідно до вставленого геному та був життєздатним.
У 2016 році Крейг Вентер опублікував нове дослідження штучного геному мікоплазми, в якому показав, що до мінімального геному входить низка генів з невідомими функціями.[9]
Нагороди та визнання[ред. | ред. код]
- 1996: Премія «Золота пластина» від Академії досягнень[en][10];
- 2000: міжнародна премія короля Фейсала;
- 2000: премія Габбая[en][11];
- 2001: премія Принца Астурійського;
- 2001: премія «Біотехнологічна спадщина»[en][12][13];
- 2001: Warren Triennial Prize, Массачусетська лікарня загального профілю[en];
- 2002: член Національної академії наук США[14];
- 2002: Всесвітня премія[de];
- 2002: Премія Пауля Ерліха і Людвига Дармштедтера[de];
- 2002: Міжнародна премія Гайрднера;
- 2003: Дебреценська премія з молекулярної медицини[en];
- 2007: премія «Золота Евридіка»[en];
- 2007: премія Ніренберга;
- 2007: почесний доктор Університету штату Аризона,[15];
- 2007: почесний доктор Імперського коледжу Лондона.[16];
- 2008: медаль «Подвійна спираль»[en][17];
- 2008: премія Кістлера[en][18];
- 2008: ENI award[en][19];
- 2008: національна наукова медаль США[20];
- 2009: лекція Хіменеса Діаса[es]
- 2010: почесного доктора наук Кларксонського Університету[en].[21]
- 2011: премія Діксона[en];
- 2012: премія Дена Девіда[en];
- 2013: член Американського філософського товариства[22];
- 2015: медаль Левенгука.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Encyclopædia Britannica
- ↑ Енциклопедія Брокгауз
- ↑ Munzinger Personen
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #131452835 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ NNDB — 2002.
- ↑ About J. Craig Venter, PhD. J. Craig Venter Institute [Архівовано 1 грудня 2016 у Wayback Machine.](англ.)
- ↑ Adams, M.; Kelley, J.; Gocayne, J.; Dubnick, M.; Polymeropoulos, M.; Xiao, H.; Merril, C.; Wu, A.; Olde, B.; Moreno, R.; et, a. (1991). Complementary DNA sequencing: expressed sequence tags and human genome project. Science. 252 (5013): 1651—1656. doi:10.1126/science.2047873. ISSN 0036-8075.
- ↑ Venter, J. C. (2001). The Sequence of the Human Genome. Science. 291 (5507): 1304—1351. doi:10.1126/science.1058040. ISSN 0036-8075.
- ↑ Hutchison, C. A.; Chuang, R.-Y.; Noskov, V. N.; Assad-Garcia, N.; Deerinck, T. J.; Ellisman, M. H.; Gill, J.; Kannan, K.; Karas, B. J.; Ma, L.; Pelletier, J. F.; Qi, Z.-Q.; Richter, R. A.; Strychalski, E. A.; Sun, L.; Suzuki, Y.; Tsvetanova, B.; Wise, K. S.; Smith, H. O.; Glass, J. I.; Merryman, C.; Gibson, D. G.; Venter, J. C. (2016). Design and synthesis of a minimal bacterial genome. Science. 351 (6280): aad6253—aad6253. doi:10.1126/science.aad6253. ISSN 0036-8075.
- ↑ Golden Plate Awardees of the American Academy of Achievement. www.achievement.org. American Academy of Achievement. Архів оригіналу за 15 грудня 2016. Процитовано 30 березня 2022.
- ↑ Past Winners - Gabbay Award - Rosenstiel Basic Medical Sciences Research Center - Brandeis University. Brandeis.edu. Архів оригіналу за 19 липня 2014. Процитовано 5 січня 2019.
- ↑ Biotechnology Heritage Award. Science History Institute. 31 травня 2016. Архів оригіналу за 4 травня 2018. Процитовано 22 березня 2018.
- ↑ Strickland, Debbie (13 червня 2001). Genomic Leaders Receive 2001 Biotechnology Heritage Award. BIO. Архів оригіналу за 9 січня 2015. Процитовано 5 лютого 2014.
- ↑ J. Craig Venter [Архівовано 7 серпня 2020 у Wayback Machine.](англ.)
- ↑ Aufrett, Sarah. «ASU Celebrates Spring Graduates» [Архівовано 17 липня 2010 у Wayback Machine.], ASU Insight, May 11, 2007. Accessed June 7, 2007.
- ↑ «Honorary degrees awarded to Browne, Venter and Rausing» [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.], Imperial College, October 24, 2007. Accessed May 21, 2010.
- ↑ J. Craig Venter, Ph.D. Receives Double Helix Medal from Cold Spring Harbor Laboratory. PR Newswire. 12 листопада 2008. Архів оригіналу за 21 лютого 2014. Процитовано 6 лютого 2014.
- ↑ Bellevue-based foundation awards $100,000 prize for genome research. Bellevue Reporter. 9 вересня 2008. Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 6 лютого 2014.
- ↑ Eni Award 2008: the Winners are Announced. ENI. 18 лютого 2008. Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 6 лютого 2014.
- ↑ Piercey, Judy (12 жовтня 2009). Alumnus J. Craig Venter Awarded National Medal of Science. This Week at UCSD. Архів оригіналу за 25 жовтня 2020. Процитовано 6 лютого 2014.
- ↑ Archived copy. Архів оригіналу за 27 вересня 2011. Процитовано 1 квітня 2011.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ APS Member History. Архів оригіналу за 10 квітня 2021. Процитовано 30 березня 2022.
Джерела[ред. | ред. код]
- Shampo, Marc A.; Kyle, Robert A. (2011). J. Craig Venter—The Human Genome Project. Mayo Clinic Proceedings. 86 (4): e26—e27. doi:10.4065/mcp.2011.0160. ISSN 0025-6196. Архів оригіналу за 12 грудня 2018. Процитовано 19 грудня 2016.(англ.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Roger Highfield. J Craig Venter sequenced the human genome. Now he wants to convert DNA into a digital signal. Wired, Thursday 7 November 2013 [Архівовано 1 лютого 2017 у Wayback Machine.](англ.)
|
