French
DeutschКрасуський Іван Адамович — Вікіпедія
| Красуський Іван Адамович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 20 квітня 1866 Москва, Російська імперія |
| Помер | 1937 |
| Країна |  Російська імперія.svg){kind=small} СРСР |
| Діяльність | хімік |
| Alma mater | Фізико-математичний факультет Київського університетуd |
| Заклад | ХНУ імені В. Н. Каразіна НТУ «ХПІ» |
| Брати, сестри | Красуський Костянтин Адамович Красуська Анна Адамівна |
Іва́н Ада́мович Красу́ський (20 квітня 1866, Москва — 1937) — український хімік, інженер-технолог. Брат хіміка Костянтина Красуського та анатомині Анни Красуської.
Біографія[ред. | ред. код]
Навчався у Санкт-Петербурзькому університеті (1884—1888), у 1889 закінчив фізико-математичний факультет відділення природничих наук Університету св. Володимира у Києві зі ступенем кандидата фізико-математичних наук. Два семестри слухав лекції та проходив практикум із цукроваріння та буряківництва в лабораторіях Цюріхського і Брауншвейзького політехнікумів. Практичні навички виробництва цукру він отримав, коли працював на цукрових заводах в Німеччині на заводі Twulpstedf та в Росії на Андрушковському заводі.
У 1893 році Іван Красуський перейшов до Харківського університету на посаду лаборанта агрономічної лабораторії, а після складання іспиту на магістра хімії (1898) став читати лекції на кафедрі хімії як приват-доцент.
Після успішного виконання програми стипендіата та одержання звання інженера-технолога у Харківському технологічному інституті (1900), став викладати у ньому курс хімічної технології харчувальних речовин. У ньому працював з перервами до 1922 року на посадах професора (1903), завідувача кафедрою харчових речовин, ректора. У 1904—1905 — професор Варшавського політехнічного інституту. Приват-доцент (1908—1916), професор Харківського університету. Викладав також у Харківському ветеринарному інституті (1901—1904), у Кубанському політехнічному та медичному інститутах (1919—1920). У 1921—1923 — професор кафедри товарознавства і технології Харківського комерційного інституту.
У 1923 році організував Український інститут прикладної хімії та до 1927 був на посаді його директора. Голова Всеукраїнської асоціації інженерів у 1925—1929 роках, з 1930 — професор Харківського хіміко-технологічного інституту.
Наукова діяльність[ред. | ред. код]
Наукові дослідження пов'язані з хімією ґрунтів.
Редактор «Известий Харьковского Технологического Института» (1908—1917), «Известий Южно-Русского Общества технологов» (1910—1911, 1916).
Був секретарем (1894—1899), членом Ради (1899—1902) та віце-головою (1902—1904) Харківського товариства сільського господарства. Член правління Харківської громадської бібліотеки (1894—1904). Учасник у Менделєєвських з'їздів (1907, 1911). Попечитель Харківського навчального округу (1917).
Джерела[ред. | ред. код]
- Володимир Іванович Вернадський і Україна. Т. 1, кн. 2: Володимир Іванович Вернадський. Вибрані праці — K., 2011. — 584 с.
- Енциклопедія сучасної України//КРАСУ́СЬКИЙ Іван Адамович [Архівовано 7 серпня 2020 у Wayback Machine.]
- Черниш І. М. [Шульга І. М.] Професор Харківського технологічного інституту Іван Адамович Красуський / І. М. Черниш // Формування історичної пам'яті: Польща і Україна: матеріали міжнар. наук.-практ. конф. (Харків, 12 трав. 2007 р.) / наук. ред. І. Лосієвський; Ген. консульство Республіки Польща в Харкові, Польський Дім у Харкові. — Х. : Майдан, 2008. — С. 264—280 — ISBN 978-966-372-205-4
- Черниш І. М. Історико-біографічний аналіз діяльності перших викладачів хімічного відділення Харківського практичного технологічного інституту [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Красуський Іван Адамович – ректор Харківського технологічного інституту (1919–1922). Сайт науково-технічної бібліотеки НТУ «ХПІ». Архів оригіналу за 6 травня 2019.
Посилання[ред. | ред. код]
|
