French
DeutschКрайнюков Костянтин Васильович — Вікіпедія
| Костянтин Васильович Крайнюков | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| рос. Константин Васильевич Крайнюков | |||||||||||||
 | |||||||||||||
| Народження | 14 березня 1902 Камишинський район, Kamyshin Okrugd, СРСР | ||||||||||||
| Смерть | 4 серпня 1975 (73 роки) Москва, СРСР | ||||||||||||
| Поховання | Москва | ||||||||||||
| Країна |  СРСР | ||||||||||||
| Приналежність |  Радянська армія | ||||||||||||
| Партія | КПРС | ||||||||||||
| Звання |  Генерал-полковник | ||||||||||||
| Війни / битви | Громадянська війна в Росії Німецько-радянська війна | ||||||||||||
| Нагороди |
| ||||||||||||
Костянтин Васильович Крайнюков (14 березня 1902 — 4 серпня 1975) — радянський військовий політпрацівник, генерал-полковник. Депутат Верховної Ради УРСР 2-го скликання.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 1(14) березня 1902 року в селі Талівка (тепер Камишинського району Волгоградської області РФ) в бідній селянській родині. Закінчив сільську школу, працював на заводі в місті Камишині.
З 1919 року — в Робітничо-селянській Червоній армії. Учасник громадянської війни в Росії: воював у Приураллі, Україні та Закавказзі.
З 1922 року — на партійно-політичній роботі в армії. Був секретарем партійного бюро, політичним керівником бронепоїзду і кавалерійського ескадрону, старшим інструктором політичного відділу 2-ї кавалерійської дивізії.
У 1934 році закінчив Військово-політичну академію РСЧА імені Толмачова.
У 1934—1937 роках — начальник курсу у Військово-політичній академії РСЧА імені Толмачова. З 1937 року — військовий комісар кавалерійського полку, військовий комісар 8-ї кавалерійської дивізії. У 1940—1941 роках — заступник командира 2-го кавалерійського корпусу з політичної частини.
Учасник німецько-радянської війни. У серпні — вересні 1941 р. — член Військової ради 6-ї армії. У вересні 1941 — листопаді 1942 року — член Військової ради 9-ї армії. У листопаді 1942 — жовтні 1943 року — член Військової ради 40-ї армії. У жовтні 1943 — 1945 року — член Військової ради 1-го Українського фронту.
У 1945 — травні 1947 р. — член Військової ради Центральної групи військ.
У травні 1947 — жовтні 1948 року — член Військової Ради Прикарпатського військового округу — заступник командувача військ з політичної частини.
У 1948—1949 роках — начальник Військово-політичної академії імені Леніна.
У 1949—1950 роках — заступник начальника Головного управління Генштабу з політичної частини. У березні — липні 1950 року — виконувач обов'язків начальника Головного політичного управління Радянської армії і Військово-морського флоту. У липні 1950 — 1953 року — 1-й заступник начальника Головного політичного управління Радянської армії і Військово-морського флоту.
У червні — листопаді 1953 року — член Військової ради Групи радянських військ у Німеччині. У 1953—1955 роках — член Військової ради Центральної групи військ.
У вересні 1955 — серпні 1957 року — член Військової Ради Прибалтійського військового округу.
У 1960—1969 роках — заступник начальника Військово-навчального управління Генштабу Збройних сил СРСР з політичної частини.
З 1969 року — у відставці. Проживав у Москві.
Праці і мемуари[ред. | ред. код]
Автор мемуарів «От Днепра до Вислы» і «Оружие особого рода».
Звання[ред. | ред. код]
- бригадний комісар (.06.1941)
- генерал-майор (20.12.1942)
- генерал-лейтенант (2.03.1944)
- генерал-полковник (16.06.1965)
Нагороди[ред. | ред. код]
- чотири ордени Леніна (23.10.1943, .02.1945, 25.05.1945,)
- п'ять орденів Червоного Прапора (5.11.1941, 4.02.1943, .11.1944, 1949,)
- орден Вітчизняної війни 1-го ст. (27.08.1943)
- орден Суворова 1-го ст. (6.04.1945)
- орден Кутузова 1-го ст. (29.07.1944)
- орден Богдана Хмельницького 1-го ст. (29.05.1944)
- медалі
Посилання[ред. | ред. код]
- Біографія К.В.Крайнюкова на сайті «Хронос» [Архівовано 12 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- Біографія та запис голосу К.В.Крайнюкова на сайті «Голоса выдающихся советских военачальников» [Архівовано 21 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
