Костянтин ХІ — Вікіпедія

Костянтин ХІ
грец. Κωνσταντίνος ΙΑ' Παλαιολόγος
Народився 9 лютого 1404[1] або 8 лютого 1405(1405-02-08)[2]
Константинополь, Візантійська імперія
Помер 29 травня 1453(1453-05-29)[1][2][3]
Константинополь, Візантійська імперія
Країна  Візантійська імперія
Знання мов середньогрецька
Учасник Падіння Константинополя
Титул імператор
Посада Візантійський імператор і Despot of the Moread
Рід Палеологи
Батько Мануїл II Палеолог[4]
Мати Олена Драгаш
Брати, сестри Дімітрій Палеолог, Андронік Палеолог[d], Іоанн VIII Палеолог, Фома Палеолог і Феодор II Палеолог
У шлюбі з Магдалена Токкоd, Катерина Гаттілузіоd, Магдалена Токкоd і Катерина Гаттілузіоd
Автограф

Костянти́н XI (грец. Κωνσταντίνος ΙΑ' Δραγάσης Παλαιολόγος, 8 лютого 1405, Константинополь, Візантія29 травня 1453, Константинополь, Візантія) — останній візантійський імператор (1448—1453). Останній представник династії Палеологів, син імператора Мануїла II та Олени Драгаш, дочки сербського князя Костянтина Драгаша.

За візантійською традицією, що дозволяла брати прізвище по материнській лінії, надав перевагу прізвищу матері. Більшу частину дитинства провів у Константинополі, під наглядом батьків. Правив як регент у 1437—1439 у період перебування свого старшого брата в Італії. Загинув у бою під час штурму Константинополя турками-османами.

Офіційно не канонізований. Вшановується як місцевий святий у деяких грецьких церквах.

Неофіційний святий[ред. | ред. код]

Деякі помісні православні (зокрема, Грецька православна церква) і греко-католицькі церкви шанують Костянтина XI як святого, хоча офіційно він ніколи не був канонізований. Одна з причин цього полягає в тому, що в добу османського правління будь-яка спроба з боку православної церкви офіційно прославляти Костянтина XI як святого розглядалася б як акт повстання і, отже, була б явно необачною. Після війни греків за незалежність (1821-1831), коли церква знову здобула повну свободу дій, офіційний акт прославляння вважався зайвим через давнє шанування його як святого та мученика, зокрема, національного мученика, або етномартира (грец. Eθνομάρτυρας)[5].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Encyclopædia Britannica
  2. а б в Store norske leksikon — 1978. — ISSN 2464-1480
  3. а б Большая российская энциклопедияМосква: Большая российская энциклопедия, 2004.
  4. Lundy D. R. The Peerage
  5. Constantine XI Palaiologos — Orthodoxwiki. Архів оригіналу за 19 червня 2010. Процитовано 1 квітня 2010. 

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Костянтин ХІ