Косміаді Георгій Петрович — Вікіпедія

Георгій Петрович Косміаді

Георгій Петрович Косміаді
Народження 24 березня 1886(1886-03-24)
м. Нальчик, Російська імперія, (нині Кабардино-Балкарія)
Смерть 22 травня 1967(1967-05-22) (81 рік)
  м. Гамбург, Німеччина
Країна  Російська імперія
Навчання художня студія Серова
Діяльність художник
CMNS: Косміаді Георгій Петрович у Вікісховищі

Георгій Петрович Косміаді (24 березня 1886(18860324), Нальчик — 22 травня 1967, Гамбург) — український художник, архітектор, викладач. Зробив вагомий вклад в розвиток образотворчого мистецтва на теренах західної України, а саме міста Рівного[1].

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 24 березня 1886 року у місті Нальчик, (нині Кабардино-Балкарія). У 1901—1904 роках навчався в архітектурній школі в Баку. З 1905 року навчання в художній студії Серова у Москві.

У 1905—1912 роках Косміаді — помічник окружного архітектора Москви, здійснював архітектурний догляд за Кремлем. Був добре знайомий із Сергієм Рахманіновим.

У 1914 році відряджений до Рівного у складі 5-ї російської армії, 6-го Будівельного загону, що прикривав тили царської армії під час Першої світової війни. Працював на потреби армії, зводячи мости, лазні, тимчасові казарми. У 1916 році був нагороджений орденом св. Станіслава III ступеня.

У 1915 одружився з етнічною німкенею Фрідою-Бріґіттою Герман.

У 1917 році після Жовтневого перевороту у Росії, Георгій Косміаді приймає рішення залишитися в Рівному. Через деякий час до нього з Москви приїжджає молода дружина. Художник проживав з родиною по вул. Круча 3 (тепер не існує) аж до еміграції в Німеччину. Зараз провулок носить ім'я кобзаря Остапа Вересая, будинок № 3 знесли. Старожили пам'ятають шикарні різьблені двері які були в цьому будинку. Тут у Рівному народилися їхні діти.

Георгій Косміаді з учнями, 1930-і роки

Два каштани, які росли ще в часи Георгія Косміаді перед входом в його помешкання збереглися досі.[2]

Подружжя швидко вивчили українську і польську мови і легко інтегрувалися в місцеве соціальне середовище. Георгій починає працювати викладачем малювання, креслення, каліграфії у всіх 5 гімназіях міста (українській, російській, польській, єврейській).

Пам'ятний знак Георгію Косміаді. Автор — скульптор М. Сівак. Рівне вул. 16 Липня, 31
Табличка пам'ятного знаку

Організовував поетичні вечори, театральні вистави, вчив дітей ліпити, вишивати, різьбі по дереву, постійно організовував і проводив виставки дитячих робіт. За сприяння Георгія Косміаді в Рівному було відкрито дитячу художню школу, в яку він був призначений керівником.

У 1923 році в сім'ї народжується дочка Надія, потім син Володимир.

У 1936 році в Варшавській художній академії організовується велика виставка картин учнів рівненських гімназій. Журі відбирає 67 кращих дитячих робіт на першу Міжнародну виставку дитячого малюнка в Парижі, яка відбулася в 1937 році[3].

Георгій Петрович пробував себе у Рівному і як архітектор. Сьогодні у місті збережена двоповерхова споруда з мансардою, проект якої розробив Г. П. Косміаді. У 30-х роках Георгій Петрович проектував кінотеатр «Ампір», розписаний у грецькому стилі. Ця будівля, відома мешканцям Рівного як кінотеатр «Партизан», була зруйнована у 2007 році.

У 1939 році після приходу Червоної армії до Рівного, родина виїхала до німецької Польщі, а згодом емігрувала до Гамбурга.

У 1940—1945 рр. працював художником-оформлювачем Державної опери.

З 1945 року після виходу на пенсію працює як вільний художник. Багато картин пише в техніці — монотипії та олійному живописі, акварелі, гуаші. Георгій Петрович помер 22 травня 1967 року.

Творчий доробок[ред. | ред. код]

Щороку, починаючи з 1940 року, організовує власні виставки в художніх залах, приватних галереях, музеях, учбових закладах, банках Німеччини (всього 60 експозицій). За 27 років свого перебування в Німеччині художник презентував понад 40 мистецьких виставок. Переважна частина картин Г. Косміаді нині зберігається у Гамбурзі.

Дослідники стверджують, що у проектуванні та розписі кінотеатру "Партизан[4]" в Рівному брав участь відомий архітектор та художник Георгій Косміаді.

Основні роботи[ред. | ред. код]

  • «Колона святих» (1930)
  • «Вечір у Рівному» (1940)
  • «Куточок для молитви» (1942)
  • «Останні піхти» (1945)
  • «Північне озеро» (1946)
  • «Вечірній настрій» (1947)
  • «Блага вість» (1948)
  • «Вівтар» (1950)
  • «Українське село» (1951)
  • «Бузок на дачі» (1952)
  • «Погляд на сільську землю» (1952)
  • «Два хрести біля ставка» (1952)
  • «Після розп'яття» (1954)
  • «Час для чаювання» (1956)
  • «Рудий» (1957)
  • «Старі оборонні вежі» (1958)
  • «Св. Георгій» (1958)
  • «Автопортрет» (1959)
  • «Два апостоли» (1960)
  • «Різдво» (1960)
  • «Великодня ніч» (1962)
  • «Місячна ніч» (1963)
  • «Чорне небо» (1965)
  • «Оливковий гай» (1966)
  • Поо

Вшанування[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Косміаді Георгій Петрович [Архівовано 23 грудня 2018 у Wayback Machine.] матеріал сайту ЕНЦИКЛОПЕДІЯ СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ [Архівовано 9 серпня 2018 у Wayback Machine.]
  2. ↑ Де в Рівному була круча? [Архівовано 10 грудня 2018 у Wayback Machine.] матеріал сайту Телеканал «РІВНЕ 1» [Архівовано 4 квітня 2008 у Wayback Machine.]
  3. ↑ Шпак Л. В. науковий співробітник Рівненського обласного краєзнавчого музею. Г. П. КОСМІАДІ -ХУДОЖНИК І ПЕДАГОГ [Архівовано 11 грудня 2018 у Wayback Machine.] матеріал сайту Енциклопедія історії України [Архівовано 6 грудня 2018 у Wayback Machine.]
  4. ↑ Невідоме Рівне: де в місті був "Інтим" в минулому столітті?. rivne-future.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 20 жовтня 2020. Процитовано 22 вересня 2020.

Посилання[ред. | ред. код]


українське мистецтво Це незавершена стаття про українського художника.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Косміаді_Георгій_Петрович&oldid=40076565