Косареве — Вікіпедія

село Косареве
Країна	Україна
Область	Рівненська область
Район	Дубенський район
Громада	Млинівська селищна громада
Основні дані
Населення	130
Площа	5,796 км²
Густота населення	22,43 осіб/км²
Поштовий індекс	35153
Телефонний код	+380 3659
Географічні дані
Географічні координати	50°33′24″ пн. ш. 25°46′49″ сх. д. / 50.55667° пн. ш. 25.78028° сх. д.Координати: 50°33′24″ пн. ш. 25°46′49″ сх. д. / 50.55667° пн. ш. 25.78028° сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	202 м
Водойми	річка Козин
Відстань до; обласного центру	39 км
Відстань до; районного центру	31 км
Найближча залізнична станція	Цумань
Відстань до; залізничної станції	32 км
Місцева влада
Адреса ради	35100, Рівненська обл., Дубенський р-н, смт. Млинів, вул. Народна, буд. 1
Карта
	Косареве
	Косареве
Мапа

Ко́сареве — село в Україні, у Млинівській селищній громаді Дубенського району Рівненської області. Населення становить 130 осіб^[1]. Село до 2016 року було підпорядковане Владиславівській сільській раді.

Назва[ред. | ред. код]

Є два споріднені варіанти походження назви села.

Перший: за народними переказами, поселення належало поміщицькому головному косареві Яцені. Косар — Косарево.

Друга легенда свідчить, що на даній місцевості колись ріс густий ліс, і лише там, де зараз центр села, розташувалася велика галявина з дикоростучою травою. Щоб скосити галявину за один день, відразу в загінку ставало сім косарів. Косар — Косарево.

Географія[ред. | ред. код]

Розташоване за 6 км від села Владиславівка, 39 км від обласного центру, 31 км від районного центру та 16 км від центру громади. Відстань до найближчої залізничної станції Цумань — 32 км^[4]. Селом протікає річка Козин.

Населення[ред. | ред. код]

Наприкінці XIX століття в селі було 25 домогосподарств, а населення становило 364 осіб. За даними всеукраїнського перепису населення 2001 року у селі мешкало 130 осіб^[1].

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року був наступним^[1]:


Мовний склад населення с. Косареве^[1]
Мова	Число ос.	Відсоток
українська	130	100,00

Історія[ред. | ред. код]

До 1570 року село перебувало у власності Миколая Сапіги. 1583 року село належало князям Острозьким. У XIX столітті знову перейшло Сапігам.

За даними «Історико–статистичного опису церков і приходів Волинської єпархії» Косарево належало на кінець XIX століття до Млинівської волості Дубенського повіту.

Перша задокументована згадка про Косарево 15 лютого 1571 року в духовному заповіті Івана Стефановича, ігумена Дерманського монастиря.

При церкві Косарева була заведена метрика, у якій перший запис зроблений друкованим рукописом священиком ієреєм Григорієм Шолухою (з 1748 по 1769 роки). Від 1755 року уніат Лаврентій Бродович робив записи польською мовою. Унія в косаревській парафії була скасована у 1793 році.

24 червня 1883 року в селі (на місці старої Покровської церкви початку XVII століття) розпочато будівництво церкви в ім'я Пресвятої Богородиці. Роботи тривали три роки і в 1886 році церкву посвятили. Вона була дерев'яна, покрита бляхою. При церкві була дзвіниця на чотирьох стовпах^[5]. 1884 року в Косарево розпочато будівництво церковно-приходської школи.

В селі була невелика річка та ставок. Поблизу населеного пункту зростав обширний дубовий будівельний ліс, який, як і село, належав графу Ходкевичу. Біля села розташувався парова лісопильня (тартак), а в самому Косарево — водяний млин. Дворів — 136, парафіян — 1113 осіб, з них: католиків — 75, протестантів-колоністів — 100, юдеїв — 108.

Найдовше правили у церкві священики Арсентій Камінський (1868—1914 роки) та Потапович (1918—1943 роки). Останнього чекала трагічна доля: за те, що в будинку священика було знайдено списки бандерівців, окупанти у 1943 році розстріляли священика у м. Дубно.

У церкві із XIX століття зберігся позолочений іконостас з оригінальною різьбою по дереву. У 1987—1988 роках за місцевого священика о. Тарасія Лазуци зроблено обнову іконостасу. У храмі є також декілька старовинних ікон, одна з яких — ікона Божої Матері, що розміщена над Царськими вратами.

У 1928 році в Косарево було створено культурно–освітнє товариство «Світло», до якого входили 22 жителі села. До тимчасового управління вибрано Володимира Свідерського, Антона Повара і Костю Козака (газета «Народний вісник», 15 вересня 1928 року).

У 1950 році у селі утворений колгосп імені Дзержинського. Після його приєднання до колгоспу імені Жданова, Косарево стало бригадним селом.

Інфраструктура в селі відсутня. Храмовий празник — 14 жовтня (Покрова).

Примітки[ред. | ред. код]

↑ ^а ^б ^в ^г ^д Млинівська селищна громада, Дубенський район, Рівненська область: с. Косареве. socialdata.org.ua. Архів оригіналу за 7 квітня 2023. Процитовано 9 липня 2023.
↑ Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 5 жовтня 2021.
↑ Прогноз погоди в селі Косареве. weather.in.ua. Погода в Україні. Архів оригіналу за 5 жовтня 2021. Процитовано 5 жовтня 2021.
↑ ^а ^б ^в Відстані від села Косареве. della.com.ua. Архів оригіналу за 28 жовтня 2021. Процитовано 9 липня 2023.
↑ Церква Косареве Млинівський район. decerkva.org.ua. Дерев'яні церкви Західної України. Архів оригіналу за 11 травня 2022. Процитовано 19 вересня 2021.

Джерела[ред. | ред. код]

Пура Я. Косарево // Походження назв населених пунктів Ровенщини. — Львів: Світ, 1990. — С. 48. — ISBN 5-11-000881-7.
Цимбалюк Є. Косарево // Млинівщина на межі тисячоліть: Фрагменти літопису від давнини до сьогодення. — Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2001. — С. 60—61.
Цинкаловський О. Косарів // Стара Волинь і Волинське Полісся. — Т. 1: Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег: накладом товариства «Волинь», 1984. — C. 546.