Коронна колонія — Вікіпедія

Коронна колонія (англ. Crown Colony) — тип колоніальної адміністрації у британській імперії[1].

Коронні колонії управлялися губернатором, який призначався королівською владою (і, пізніше, Colonial Office)[2]. Хоча цей термін не вживався в той час, першою з коронних колоній була Вірджинія, після того як королівська влада отримала контроль над нею у 1624 році від Лондонської Вірджинської компанії (Virginia Company)[3].

До середини XIX століття термін в основному вживався до колоній, надбаних у результаті воєн, таких як Тринідад і Британська Гвіана. А після цього часу він застосовувався ширше — до будь-якої колонії, крім володінь у Британській Індії і британських поселень, таких як Австралія, Канада і Нова Зеландія (пізніше стали домініонами)[4].

Термін вживався аж до 1981 року, коли Закон про британське підданство перекваліфікував ті кілька британських колоній, що залишилися, як «Британські залежні території». З 2002 року вони відомі як Британські заморські території.

Типи коронних колоній[ред. | ред. код]

Існувало три типи коронних колоній:

  • Коронні колонії з представницькими радами, які мали одну або дві законодавчі палати, що включали призначених короною і деяких обраних на місці членів (Бермуди, Ямайка, Британський Цейлон і Фіджі);

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. U.S. Library of Congress [Архівовано 20 липня 2012 у Archive.is] — Glossary of terms
  2. Jenks, p.70
  3. Porter, p.477
  4. Olson, p.343
  5. Jenks, p.71-4

Посилання[ред. | ред. код]

  • Jenks, Edward (1918). The Government of the British Empire. Little, Brown, and company. 
  • Olson, James (1996). Historical Dictionary of the British Empire. Greenwood Publishing Group. ISBN 031329366X. 
  • Porter, Andrew (1998). The Nineteenth Century, The Oxford History of the British Empire Volume III. Oxford University Press. ISBN 0199246785.