Восьмитисячники — Вікіпедія
Восьмитисячники чи Гори-восьмитисячники — поширена назва найвищих гірських вершин світу, чия висота над рівнем моря перевищує 8000 метрів.
Всього на Землі налічується 14 восьмитисячників. Насправді на планеті таких вершин набагато більше, але при включенні в список восьмитисячників враховуються лише вершини, що знаходяться на значній відстані одна від одної. Багато восьмитисячників мають по кілька вершин: так, Броуд-пік має дві вершини заввишки понад 8000 м: Допоміжну (8028 м) і Головну (8051 м), Шишабангма також має Центральну вершину (8013) і Головну (8027 м).
Усі 14 восьмитисячників світу знаходяться в Центральній Азії на території Непалу, Китаю (Тибетський автономний район), Індії та Пакистану (спірний Кашмір).
10 восьмитисячників розташовані в Гімалаях, 4 — в Каракорумі.
Перелік вторинних вершин висотою понад 8000 метрів, що знаходяться на відстані понад 30 м від головної вершини
[ред. | ред. код]- Броуд-пік Центральний (англ. Broad Peak Central, висота — 8016 м / відносна висота — 196 м / ізоляція[5] — 0,84 км)[6].
Канченджанґа (8586 м)
[ред. | ред. код]- Ялунг Канг або Канченджанґа Західна (Yalung Kang: 8505 м / 135 м / 1,11 км)[7];
- Канченджанґа Південна (8476 м / 76 м / 1,44 км)[8];
- Канченджанґа Центральна (8473 м / 33 м / 0,56 км)[9];
- Вершина на плечі Ялунг Канг (Yalung Kang Shoulder 8200 м / 40 м);
- Канченджанґа Південно-Східна (8150 м / 30 м).
- Лхоцзе Середня (8414 м / 60 м / 0,43 км)[10];
- Лхоцзе Шар (8386 м / 86 м / 0,62 км)[11];
- Лхоцзе Центральна II (8372 м / 37 м).
- K2 Південно-Західна (8580 м / 30 м);
- Вершина на Південно-Західній гряді К2 (8134 м / 35 м).
- Еверест Південна (8749 м / 11 м / 0,08 км)[12];
- Еверест Західна (8296 м / 30 м).
Аннапурна I (8091 м)
[ред. | ред. код]- Аннапурна I Центральна (8051 м / 111 м);
- Аннапурна I Східна (8026 м / 106 м).
Нанга Парбат (8125 м)
[ред. | ред. код]- Нанга Парбат Південна (8042 м / 30 м).
Шишабангма (8027 м)
[ред. | ред. код]- Шишабангма Центральна (8008 м / 30 м).
Завоювання «Корони Землі» — так називається підкорення всіх 14 восьмитисячників планети — є мрією кожного альпініста. На даний момент (2017) це вдалося лише 38-ми альпіністам (35-м чоловікам і 3-м жінкам)[13].
Перша спроба сходження на восьмитисячник була зроблена експедицією англійців Альберта Ф. Маммери і Дж. Нормана Коллі на Нангапарбат, на території Кашміру (сучасний Пакистан) у 1895 році. Ця спроба не вдалася. Маммери і два його провідники-гуркхи, Раґобір і Гоман Сінгх, загинули під лавиною.
Перше документально підтверджене успішне сходження на восьмитисячник зробили французи Моріс Ерцог і Луї Лашеналь, вони досягли вершини Аннапурни I північною стіною 3 червня 1950 року.
Першими людьми, які підкорили у 1953 році найвищий восьмитисячник планети Еверест, стали непальський шерпа Тенцинґ Норгей і новозеландець Едмунд Гілларі.
Першою людиною, яка піднялася на всі 14 восьмитисячників був італійський альпініст Райнгольд Месснер. Він завершив всі сходження 16 жовтня 1986 року. Рік по тому, в 1987 році польський альпініст Єжи Кукучка став другою людиною, що зробила ці сходження. Характерною особливістю Месснера було те, що він не використовував для сходження балони з киснем. Цей рекорд протримався дев'ять років, і був повторений тільки у 1995 році швейцарцем Ерхардом Лоретаном. На кінець 2014 року в цілому 34 людини підкорили всі 14 найвищих піків Землі. Це дуже небезпечні сходження, принаймні чотири людини загинули при досягненні цієї мети. Таші Пурба з Непалу зробив найбільше підйомів на восьмитисячники, 26 підйомів в період між 1998 і 2011 роками.[14] Хуаніто Оярзабаль, з 1985 по 2011 роки зробив 25 підйомів.[15]
Країни з найбільшою кількістю альпіністів, які піднялися на всі 14 восьмитисячників є: Італія і Південна Корея — по 5 альпіністів; Іспанія — 4 альпіністи; Казахстан та Польща — по 3 альпіністи. Перша жінка, яка стверджує, що підкорила всі 14 вершин восьмитисячників була О Ин Сон з Південної Кореї, заявивши, що вона завершила всі сходження підйомом на Аннапурну 27 квітня 2010 року.[16] Правда спільнота альпіністів виражає сумніви з приводу цього твердження, тому що немає підтвердження, що була підкорена Канченджанґа.[17] Пізніше, у 2010 році, іспанка Едурне Пасабан була оголошена першою жінкою, яка піднялася на всі 14 восьмитисячників.[18]
У серпні 2011 року австрійська альпіністка Герлінде Кальтенбруннер стала першою жінкою, що піднялася на 14 восьмитисячників без застосування додаткового кисню.[19][20]
В даному списку вказані альпіністи, які підкорили всі 14 восьмитисячників, і це було офіційно підтверджено[21], завоювавши неофіційний титул «Корона Землі».
02 — список людей, які піднялися на всі 14 восьмитисячників без кисневого пристрою.
Місце | Всі без O2 | Ім'я, прізвище | Період | ДН | Вік | Країна |
---|---|---|---|---|---|---|
1 | 1 | Райнгольд Месснер | 1970-1986 | 1944 | 42 | Італія |
2 | Єжи Кукучка | 1979-1987 | 1948 | 39 | Польща | |
3 | 2 | Ерхард Лоретан | 1982-1995 | 1959 | 36 | Швейцарія |
4 | [22] | Карлос Карсоліо | 1985-1996 | 1962 | 33 | Мексика |
5 | Кшиштоф Веліцькі | 1980-1996 | 1950 | 46 | Польща | |
6 | 3 | Хуаніто Орзабал | 1985-1999 | 1956 | 43 | Іспанія |
7 | Серджо Мартіні | 1983-2000 | 1949 | 51 | Італія | |
8 | Парк Юнг-сеок | 1993-2001 | 1963 | 38 | Південна Корея | |
9 | Ум Гонг-гіл | 1988-2001 | 1960[23] | 40 | Південна Корея | |
10 | 4 | Альберто Іньюратегі | 1991-2002[24] | 1968 | 33 | Іспанія |
11 | Хан Ван Йон | 1994-2003 | 1966 | 37 | Південна Корея | |
12 | 5[25] | Ед Вістурс | 1989-2005 | 1959 | 46 | США |
13 | 6[26][27][28] | Сільвіо Мондинеллі | 1993-2007 | 1958 | 49 | Італія |
14 | 7[29] | Іван Вальєхо | 1997-2008 | 1959 | 49 | Еквадор |
15 | 8[30] | Денис Урубко | 2000-2009 | 1973 | 35 | Казахстан |
16 | Ральф Дуймовітц | 1990-2009 | 1961[31] | 47 | Німеччина | |
17 | 9 | Вейкко Густафссон | 1993-2009 | 1968 | 41 | Фінляндія |
18[32] | Ендрю Лок | 1993-2009 | 1961[33] | 48 | Австралія | |
19 | 10 | Жуан Гарсіа | 1993-2010 | 1967 | 43 | Португалія |
20[34] | Пйотр Пустельник | 1990-2010 | 1951 | 58 | Польща | |
21[35] | Едурне Пасабан | 2001-2010 | 1973 | 36 | Іспанія | |
22[36] | Абеле Бланк | 1992-2011[37][38] | 1954 | 56 | Італія | |
23 | Мінгма Шерпа[en] | 2000-2011[37] | 1978 | 33 | Непал | |
24 | 11 | Герлінде Кальтенбруннер | 1998-2011[37] | 1970 | 40 | Австрія |
25 | Василь Півцов | 2001-2011[37] | 1975 | 36 | Казахстан | |
26 | 12 | Максут Жумаєв | 2001-2011[37] | 1977 | 34 | Казахстан |
27 | Кім Жае-су (Jae-Soo Kim) | 2000-2011[37] | 1961 | 50 | Південна Корея | |
28 | 13 | Маріо Панзері | 1988-2012[39] | 1964 | 48 | Італія |
29 | Хіротака Такеучі | 1995—2012[40] | 1971 | 41 | Японія | |
30 | Чханг Дава Шерпа[en] | 2001—2013[37] | 1982 | 30 | Непал | |
31 | 14 | Кім Чанг-Хо | 2005—2013[37] | 1970 | 43 | Південна Корея |
32 | Хорхе Еґочейга | 2002-2014[37][41] | 1968 | 45 | Іспанія | |
33 | 15 | Радек Ярош | 1998-2014[37] | 1964 | 50 | Чехія |
34/35[42] | 16/17 | Нівес Мерой | 1998-2017[43] | 1961 | 55 | Італія |
34/35[42] | 16/17 | Романо Бенет | 1998-2017[43] | 1962 | 55 | Італія Словенія |
36 | 18 | Петер Гамор | 1998-2017[44] | 1964 | 52 | Словаччина |
37 | 19 | Азім Ґейхісаз | 2008-2017[45] | 1981 | 37 | Іран |
38 | Ферран Латорре | 1999-2017[46] | 1970 | 46 | Іспанія | |
39 | 20 | Оскар Кадяч | 1984-2017[47] | 1952 | 64 | Іспанія |
40 | Чжан Лянг | 2000-2018[48] | 1964 | 54 | КНР |
Претензії альпіністів на підкорення всіх 14 восьмитисячників, які не достатньо були підтверджені, чи альпіністи піднімалися на «неголовні» вершини цих восьмитисячників.
Ім'я, прізвище | Період | ДН | Вік | Країна | Вершина під сумнівом |
---|---|---|---|---|---|
Фаусто Де Стефані | 1983-1998 | 1952 | 46 | Італія | Лхоцзе, 1997[49] |
Владислав Терзиул[50] | 1993-2004 (загинув)[51] | 1953 | 49 | Україна | Броуд-пік 1995, Шишабангма, 2000[52][53] |
Алан Гінкес | 1987-2005 | 1954 | 53 | Велика Британія | Чо-Ойю, 1990[54][55] |
О Ин Сон | 1997-2010 | 1966 | 44 | Південна Корея | Канченджанґа, 2009[56][57][58][59] |
Карлос Паунер[es] | 2001-2013 | 1963 | 50 | Іспанія | Шишабангма, 2012[60] |
Статистика смертності при сходжені на восьмитисячники станом на березень 2012 року[1]
№ | Вершина | Всього сходжень | Загибло на спуску | % загиблих на спуску | Всього загинуло | Загальний % загиблих |
---|---|---|---|---|---|---|
1 | Аннапурна I | 191 | 9 | 4,7 | 61 | 31,9 |
2 | К2 | 306 | 31 | 10,1 | 81 | 26,5 |
3 | Нанга Парбат | 335 | 7 | 2,1 | 68 | 20,3 |
4 | Дхаулагірі | 448 | 8 | 1,9 | 69 | 15,4 |
5 | Канченджанґа | 283 | 8 | 2,8 | 40 | 14,2 |
6 | Манаслу | 661 | 5 | 0,8 | 65 | 9,9 |
7 | Гашербрум I | 334 | 7 | 2,1 | 29 | 8,7 |
8 | Макалу | 361 | 13 | 3,6 | 31 | 8,6 |
9 | Шишабангма | 302 | 3 | 1,0 | 25 | 8,3 |
10 | Броуд-пік | 404 | 5 | 1,2 | 21 | 5,3 |
11 | Еверест | 5656 | 58 | 1,02 | 223 | 4,0 |
12 | Лхоцзе | 461 | 3 | 0,7 | 13 | 2,8 |
13 | Гашербрум II | 930 | 5 | 0,5 | 21 | 2,3 |
14 | Чо-Ойю | 3138 | 10 | 0,3 | 44 | 1,4 |
Загалом | 13810 | 172 | 1,25 | 791 | 5,7 |
- Із 40 альпіністів станом на 2018 рік, які підкорили всі 14 восьмитисячників, тільки 20 чоловік зробили «чисті» сходження, тобто, не користувалися кисневими приладами.
- Іспанський альпініст Хуаніто Оярсабаль здійснив 24 сходження на восьмитисячники, Анатолій Букрєєв із Казахстану — 21, а російський альпініст Євген Виноградський — 20, в тому числі 5 разів на Еверест[61]. Шерпа Аппа Тенцинг (Appa Sherpa) здійснив сходження тільки на Еверест 21 раз. Швидше за всіх підкорив всі 14 восьмитисячники поляк Єжи Кукучка. Йому знадобилося для цього всього 8 років, в той час як Маріо Панзері (Mario Panzeri) для цього знадобилося 24 роки, а Оскару Кадячу (Òscar Cadiach) — 33.
- Станом на березень 2012 року на восьмитисячники було здійснено 13 810 сходжень, при цьому 172 альпіністи загинули під час спуску з вершини, а всього при сходженні на восьмитисячники загинуло 791 чоловік (5,7 %)[62].
- Аннапурна I (8091 м) була першим восьмитисячником, на який піднялася людина (у 1950 році), але при цьому вона залишається самим «відлюдним» із всіх восьмитисячників — зі 191 сходженням на вершину станом на березень 2012 року,[63] і найнебезпечнішою з усіх восьмитисячників — 61 загиблим на ній альпіністом (31,9 % смертності — найвищий показник загиблих альпіністів)[1]. Крім того, дослідниками ставиться під сумнів сам факт успішного сходження на Аннапурну I в 1950 р.[64]
- #1. Еверест
- #2. К2
- #3. Канченджанґа
- #4. Лхоцзе
- #5. Макалу
- #6. Чо-Ойю
- #7. Дхаулагірі
- #8. Манаслу
- #9. Нангапарбат
- #10. Аннапурна
- #11. Гашербрум I
- #12. Броуд-пік
- #13. Гашербрум II
- #14. Шишабангма
.
- ↑ а б в г д Stairway to heaven. «The Economist». 29 травня 2013. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 2017-05-28. Дані станом на березень 2012 року (англ.)
- ↑ Восьмитысячник К2 готовится встретить рекордное количество альпинистов в летнем сезоне 2019 года. 4sport.ua (англ.). Архів оригіналу за 29 червня 2019. Процитовано 29 червня 2019.
- ↑ Більші цифри вказують на більш складніші маршрути і умови сходження.
- ↑ Почему К2 никогда не станет новым Эверестом. 4sport.ua (англ.). Архів оригіналу за 29 червня 2019. Процитовано 29 червня 2019.
- ↑ Топографічна ізоляція — відстань, в кілометрах, до найближчої рівної або вищої вершини.
- ↑ Broad Peak Central, Pakistan. Peakbagger.com[d], (англ.). Процитовано 9 вересня 2015.
- ↑ Yalung Kang, Nepal. Peakbagger.com[d], (англ.). Процитовано 9 вересня 2015.
- ↑ Kangchenjunga South, India. Peakbagger.com[d], (англ.). Процитовано 9 вересня 2015.
- ↑ Kangchenjunga Central, India. Peakbagger.com[d], (англ.). Процитовано 9 вересня 2015.
- ↑ Lhotse-Middle Summit, China/Nepal. Peakbagger.com[d], (англ.). Процитовано 9 вересня 2015.
- ↑ Lhotse Shar, China/Nepal. Peakbagger.com[d], (англ.). Процитовано 9 вересня 2015.
- ↑ Mount Everest-South Summit, China/Nepal. Peakbagger.com[d], (англ.). Процитовано 18 липня 2017.
- ↑ Статистика сходжень на 14 восьмитисячників на www.8000ers.com E. Jurgalski [Архівовано 2022-06-25 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 4 січня 2014. Процитовано 10 квітня 2012.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 30 квітня 2010. Процитовано 10 квітня 2012.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 4 березня 2012. Процитовано 10 квітня 2012.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ http://explorersweb.com/everest_k2/news.php?id=19623 [Архівовано 15 березня 2012 у Wayback Machine.] Korean Alpine Federation questions Miss Oh's Kangchenjunga 2009 summit
- ↑ ExWeb Oh Eun-Sun report, final: Edurne Pasaban takes the throne [Архівовано 16 квітня 2016 у Wayback Machine.], ExplorersWeb, 10-04-2012
- ↑ Austrian woman claims Himalayas climbing record. BBC News. 23 серпня 2011. Архів оригіналу за 24 серпня 2011. Процитовано 10-04-2012.
- ↑ «Austrian is first woman to scale 14 peaks without oxygen». Архів оригіналу за 14 жовтня 2012. Процитовано 10 квітня 2012.
- ↑ climbers who have reached the summit of all 14 eight-thousanders http://www.8000ers.com/cms/download.html?func=startdown&id=155 [Архівовано 16 лютого 2019 у Wayback Machine.]
- ↑ Carlos Carsolio required emergency oxygen on his descent from Makalu in 1988.
- ↑ EverestNews2004.com, News (age calculated: in 2004 Hong-Gil Um was 44). Mr. Um Hong Gil has bagged his 15th 8000 meter peak. Архів оригіналу за 21-07-2013. Процитовано 11-04-2012.
- ↑ Kukuxumusu, Spanish News. 05/20/2002 Alberto Iñurrategi achieves his fourteenth "eight thousand meters". Архів оригіналу за 21-07-2013. Процитовано 11-04-2012.
- ↑ Mounteverest.net, News, ...the American climber became one of only five men in the world to accomplish the quest entirely without supplementary oxygen.. Best of ExplorersWeb 2005 Awards: Ed Viesturs and Christian Kuntner. Архів оригіналу за 21-07-2013. Процитовано 11-04-2012.
- ↑ Mounteverest.net, News, Last year, Silvio 'Gnaro' Mondinelli broke the haunted 13 when he summited the last peak on his list of 14, 8000ers - becoming only the 6th mountaineer in the world to have bagged them all without supplementary oxygen.. The wolf is back: Gnaro bags Baruntse. Архів оригіналу за 21-07-2013. Процитовано 11-04-2012.
- ↑ PlanetMountain.com, News, 13/07 interview with Silvio Mondinelli after the summit of his 14th 8000m peak without supplementary oxygen.. The day after: Silvio Mondinelli, Broad Peak and all 14 8000m summits. Архів оригіналу за 21-07-2013. Процитовано 11-04-2012.
- ↑ Mounteverest.net, News, Implied in text: ...Following Italian Silvio "Gnaro" Mondinelli last year and American Ed Viesturs in 2005, Ivan also became only the seventh mountaineer in the world to have done them all without supplementary oxygen.. The 14th knight: Ecuadorian Ivan Vallejo is ready to continue. Архів оригіналу за 21-07-2013. Процитовано 11-04-2012.
- ↑ Mounteverest.net, News, ...Ivan also became only the seventh mountaineer in the world to have done them all without supplementary oxygen.. The 14th knight: Ecuadorian Ivan Vallejo is ready to continue. Архів оригіналу за 21-07-2013. Процитовано 11-04-2012.
- ↑ PlanetMountain.com. Denis Urubko, Cho Oyu and all 14 8000m peaks. Архів оригіналу за 21-07-2013. Процитовано 11-04-2012.
- ↑ Ralf Dujmovits. Ralf-dujmovits.de. Архів оригіналу за 15-07-2010. Процитовано 11-04-2012.
- ↑ Summit 8000 - Andrew Lock's quest to climb all fourteen of the highest mountains in the world. Andrew-lock.com. Архів оригіналу за 21-07-2013. Процитовано 11-04-2012.
- ↑ Australia's Most Accomplished Mountaineer. Andrew Lock. 2 жовтня 2009. Архів оригіналу за 21-07-2013. Процитовано 11-04-2012.
- ↑ Piotr Pustelnik summits Annapurna - bags the 14x8000ers!. Архів оригіналу за 21 липня 2013. Процитовано 11 квітня 2012.
- ↑ Shisha Pangma: Edurne Pasaban summits - completes the 14x800ers. Архів оригіналу за 21 липня 2013. Процитовано 11 квітня 2012.
- ↑ Abele Blanc summits Annapurna and all 8000ers. Архів оригіналу за 21 липня 2013. Процитовано 11 квітня 2012.
- ↑ а б в г д е ж и к л Climbers - First 14, updated table on 8000ers.com. Архів оригіналу за 21 липня 2013. Процитовано 11 квітня 2012.
- ↑ Christian Kuntner — a mountaineering legend is gone [Архівовано 8 липня 2012 у Wayback Machine.] Mounteverest.net
- ↑ Mario Panzeri: sono in cima! E finalmente sono 14 ottomila. Архів оригіналу за 2 листопада 2013. Процитовано 7 вересня 2013.
- ↑ 日本人初の快挙、8000メートル峰14座登頂 竹内洋岳 [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (Подвиг першого японського альпініста Хіротаки Такеучі, який піднявся на всі 14-ть «восьмитисячники») (яп.)
- ↑ Climbers - First 14. 8000ers.com. 13 серпня 2014. Архів оригіналу за 16 лютого 2019. Процитовано 29 липня 2015.
- ↑ а б Нівес Мерой та Романо Бенет піднялися одночасно на всі восьмитисячники, таким чином вони поділяють одну і ту ж позицію.
- ↑ а б Nives Meroi and Romano Benet summit Annapurna, their 14th 8000er. PlanetMountain.com (англ.). Архів оригіналу за 16 липня 2017. Процитовано 11 травня 2017.
- ↑ Pokoril všetky osemtisícovky. skrsi.rtvs.sk. 18 червня 2017. Архів оригіналу за 9 грудня 2017. Процитовано 18 липня 2017.
- ↑ قیچیساز حماسه ساز شد/کوهنورد تبریزی به هشت هزاریها پیوست. yjc. 19 травня 2017. Архів оригіналу за 29 липня 2017. Процитовано 18 липня 2017.
- ↑ Ferran Latorre completa los catorce ochomiles en el Everest. desnivel.com. 27 травня 2017. Архів оригіналу за 5 липня 2017. Процитовано 18 липня 2017.
- ↑ Cadiach, camino del campo 3 tras coronar el Broad Peak (spanish) . La Vanguardia. 27 липня 2017. Архів оригіналу за 14 серпня 2017. Процитовано 14-08-2017.
- ↑ China’s top mountaineer finds the meaning of life at 26,000 feet. Inkstone. 24 серпня 2018. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 17 вересня 2018.
- ↑ MountEverest.net, News. Fausto de Stefani back for Lhotse – changes ahead on the 14x8,000ers summiteers’ list?. Архів оригіналу за 21 липня 2013. Процитовано 30 листопада 2008.
- ↑ Пам'яті Владислава Терзиула. Архів оригіналу за 7 лютого 2012. Процитовано 11 квітня 2012.
- ↑ Владислав Терзиул загинув під час спуску з вершини Макалу (8485 м) 18 травня 2004 року.
- ↑ Russianclimb.com, Mountaineering World of Russia & CIS. Vladislav Terzyul, List of ascents. Архів оригіналу за 21 липня 2013. Процитовано 6 жовтня 2009.
- ↑ Everest News, Sad results on Makalu: 1 missing climber and 1 passed away on Makalu Update [Архівовано 12 травня 2012 у Wayback Machine.]
- ↑ AdventureStats.net, Official records. Climbers that have summited 10 to 13 of the 14 Main-8000ers. Архів оригіналу за 21 липня 2013. Процитовано 30 листопада 2008.
- ↑ MountEverest.net, News, under heading No Proof: Alan himself said later that he continued alone for one hour into the fog to find the true summit. He said that he "has no proof to have not been to the summit" and so he counts it a done deal. The statistician's didn't buy it, and Alan was deleted on all of the Cho Oyu lists.. Alan Hinkes Kangchenjunga - 13 or 14?. Архів оригіналу за 21 липня 2013. Процитовано 30 листопада 2008.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 30 квітня 2010. Процитовано 30 квітня 2010.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 15 березня 2012. Процитовано 11 квітня 2012.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ New doubts over Korean Oh Eun-Sun's climbing record. BBC News. 27 серпня 2010. Архів оригіналу за 27 вересня 2011. Процитовано 11 квітня 2012.
- ↑ Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 13 травня 2013. Процитовано 11 квітня 2012.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Desnivel; Carlos Pauner consigue la cima del Everest [Архівовано 23 жовтня 2015 у Wayback Machine.] (ісп.)
- ↑ Аннапурна −2010. Архів оригіналу за 6 січня 2016. Процитовано 6 вересня 2013.
- ↑ Статистика сходжень на восьмитисячники [Архівовано 2022-06-10 у Wayback Machine.]. Дані на 2008-06-19
- ↑ Список сходжень на Аннапурну I. Архів оригіналу за 14 квітня 2012. Процитовано 11 квітня 2012.
- ↑ 'True Summit: What Really Happened on the Legendary Ascent of Annapurna' by David Roberts. Архів оригіналу за 12 березня 2016. Процитовано 6 вересня 2013.
- Site dedicated to the 8000m peaks and mountaineers [Архівовано 6 липня 2008 у Wayback Machine.] (англ.)
- Pictures of 8'000 meter peaks [Архівовано 14 квітня 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
- Map in GeoFinder.ch showing the locations of the main summits (англ.)