Конюший великий коронний — Вікіпедія

Конюший великий коронний (пол. Koniuszy wielki koronny, лат. magister stabuli regni^[1]) — придворна посада у Речі Посполитій. Існувала уже за часів Казимира ІІІ Великого у XIV столітті. До компетенції великого конюшого входило слідкувати за усіма стайнями і розпоряджатися їх бюджетом. Властиві функції цього уряду виконували підконюші, а сам уряд конюший великий коронний з часом став чисто титулярним^[2].

До конюших коронних належали: Боровський Мартин Казимир, Велопольський Ієроним, Вишневецький Януш, Дідушицький Юрій Станіслав, Заславський-Острозький Володислав Домінік, Збаразький Кшиштоф, Конєцпольський Ян Александр, Любомирський Александер Міхал, Любомирський Юзеф Кароль, Кіцький Ян, Матчинський Марек, Пшиємський Адам Ольбрахт.

У Великому Князівстві Литовському цій посаді відповідав конюший великий литовський.

Конюшими великими литовським були: Радзивілл Богуслав, Радзивілл Карл Станіслав, Радзивілл Михайло Казимир «Рибонька», Радзивілл Удальрик Кшиштоф, Францішек Стефан Сапіга, Михайло Сапіга, Павло Стефан Сапіга, Флеммінг Якуб Генрих, Кшиштоф Ходкевич,

Примітки[ред. | ред. код]

↑ Gloger, Zygmunt. Encyklopedja starapolska ilustrowana. 1903. T. 4. p. 414.
↑ Мороз, Володимир (2011). Замки і фортеці Тернопілля (Українська) . Тернопіль: Підручники & Посібники. с. 131. ISBN 978-966-07-1931-6.

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Конюший великий коронний

[1] [Архівовано 28 грудня 2014 у Wayback Machine.] Енциклопедія старопольська.

[1] Gloger, Zygmunt. Encyklopedja starapolska ilustrowana. 1903. T. 4. p. 414.

[2] Мороз, Володимир (2011). Замки і фортеці Тернопілля (Українська) . Тернопіль: Підручники & Посібники. с. 131. ISBN 978-966-07-1931-6.

[1]

[2]